— У вітальні замість двоспального ліжка поставили ліжко-шафу. Функції ті самі, а місця стало набагато більше, — розповідає киянка 31-річна Оксана Горнова. Живе у двокімнатній квартирі. — Розкладаємо двічі на день, бо діти вдень сплять на ньому. Коли піднімаємо, залишається диванчик. Є функціональна поличка, яка слугує опорою для ліжка.
Меблі-трансформери купують для невеликих кімнат у малих квартирах. До ліжка розробляють комплект із тумб, поличок і шафок — спеціально для певної кімнати.
— Це допомагає раціонально використовувати площу. Економить 3 квадратні метри, — каже 29-річний Олександр Конончук із київської фірми, що займається організацією житлового простору. — Особливих вимог для встановлення ліжка-шафи немає. Кріпиться до стіни чи підлоги. Каркас робимо з металу, а корпус — зі стружкової плити.
Використовують два види підйомних механізмів: пружинні й газові.
— Вони допомагають піднімати ліжко у вертикальне положення, — пояснює. — Пружини при опусканні корпусу розтягуються, а при підйомі — скорочуються. Газовий механізм — балон із газово-масляною сумішшю. Має поршень. Коли ліжко опускають — входить у балон і тисне на газ, при підйомі — випрямляється. Пружинний треба щодня складати. Якщо цього не робити, то пружина розтягується і псується. Газові менш чутливі до тривалих навантажень. Виробник дає гарантію на 20 тисяч використань або 10 років.
На протилежному від стіни кінці ліжко спирається на ніжки, які в піднятому положенні слугують поличками.
— Під стіною, куди ховається ліжко, ставимо невеличкий диван. Коли опускається, накриває його, — розповідає далі. — Всередину можна класти всі види матраців. Тільки пружинні мають бути легкі — поліуретанові.
Ліжко-шафу виготовляють за два тижні, з диваном — за три. Встановлюють на місці за 3 год. Середнє за комплектацією ліжко-шафа коштує 8,5 тис. грн. Із диваном — до 15 тис.
