І зменением на ринку оціночної діяльності, які планується ввести в дію з 1 листопада 2013 року, призведуть до масової плутанині і ступору ринку нерухомості.
Як відомо, з 1 серпня 2013 року в відповідність до постанови Кабміну № 231 оцінку будь-якого майна для цілей оподаткування повинні були проводити тільки ті компанії, які встигнуть до цього часу отримати сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - СОД - з даного напрямку.
Однак 1 серпня 2013 Кабмін переніс термін вступу в дію цієї норми на 1 листопада 2013 року.
Необхідність перенесення була викликана тим, що на 1 серпня 2013 таких компаній в Україні виявилося лише 95.
У результаті з'явилася можливість проаналізувати перші результати впливу нових норм на ринок оцінки.
Для початку слід звернути увагу на завдання, які уряд хотів вирішити, вводячи нові правила оцінювання. Мін'юст визначив їх так.
1. Підвищення якості оціночних послуг.
2. Створення зручної для громадян системи оцінки.
3. Посилення контролю держави у сфері оцінки.
4. Демонополізація ринку і зниження вартості послуг з оцінки.
5. Рішення проблеми доступу до професії "оцінювач", завдяки чому має збільшитися рівень конкуренції на ринку оціночних послуг.
Сьогодні, через чотири місяці після вступу в дію постанови 231, можна підбити попередні підсумки: які завдання були вирішені, а які ні.
1. Підвищення якості оціночних послуг.
Щоб визначити, чи підвищився якість послуг, потрібно проаналізувати, де якість послуг, що надаються протягом 20 років 3500 суб'єктами оціночної діяльності, не відповідало вимогам закону про оцінку майна, міжнародних та національних стандартів оцінки.
Також необхідно почути думку керівництва Фонду держмайна про те, в чому саме якість суб'єктів оціночної діяльності, які проводили оцінку, не відповідало нормам якості, і які дії протягом цих 20 років вживало керівництво ФДМ для підвищення якості послуг.
Тільки після такого звіту фонду можна було б говорити про необхідність підвищення якості оцінки. Цілком можливо, що для такого підвищення достатньо було б поміняти керівний склад ФДМ, який, судячи з усього, з покладеними на нього функціями не справляється.
2.Созданіе зручною для громадян системи оцінки.
До набрання чинності постанови 231 представництва СОД були в більшості населених пунктів. Це дозволяло зробити оцінку без клопоту.
Вимога про обов'язкове огляді об'єкта оцінки дозволяло більш точно ідентифікувати об'єкт. При цьому замовити оцінку можна було по телефону.
Особливо затребуваним такий вид послуг був серед осіб з обмеженими фізичними можливостями: вони отримували можливість отримати послугу за оцінкою їх майна без додаткової оплати.
Новий порядок оцінки скасовує обов'язковий виїзд оцінювача для огляду об'єкта. Це призведе до необхідності доплачувати за виклик фахівця.
У першу чергу, від такого нововведення постраждають літні люди, яким важко відвідувати оцінні компанії. Такі громадяни не вміють користуватися комп'ютером і не зможуть зробити замовлення через інтернет.
Чим колишня система оцінки була незручною для громадян? Що в цій системі змінюється в кращу сторону? На жаль, поки від відповідей на ці питання провідні особи Кабінету міністрів ухиляються.
3.Усіленіе контролю держави.
На даному етапі складно говорити про державу. Можна тільки відзначити посилення контролю з боку конкретних чиновників.
Якщо вважати, що чиновник - це держава, тоді можна констатувати: пропоновані нововведення повністю виконують це завдання.
Однак тут слід зазначити, що за законом про запобігання корупції поняття "чиновник" не тотожне поняттю "держава". Таким чином, якщо слідувати букві закону, то й дану задачу нововведення не вирішують.
4. Демонополізація ринку і зниження вартості послуг.
Раніше послуги з оцінки в Україні надавали 3500 суб'єктів. Відповідно до заяв ФДМ ринку оцінки вистачить 350-400 СОД.
Тобто поки Кабмін не зайнявся "демонополізацією", в секторі працювали і створювали конкурентні умови в десять разів більше суб'єктів, ніж, на думку ФДМ, достатньо для країни. Очевидно, що ніякої потреби в демонополізації не було.
Результат вийшов зовсім іншим, ніж припускали ініціатори змін. Замість демонополізації отримала монопольне становище сотня компаній, що належать, за деякими даними, одним і тим же особам. Вартість послуг майже подвоїлася, термін виконання робіт зріс з двох днів до двох тижнів.
5. Рішення проблеми доступу до професії "оцінювач".
Відсутність статистичних даних та аналітичних матеріалів не дозволяє об'єктивно оцінити потреби України в кількості оцінювачів. Відомо лише, що ще до прийняття постанови № 231 в інтернеті зустрічалося чимало оголошень про пошук роботи сертифікованими оцінювачами.
Це говорить про переважання кількості оцінювачів над кількістю робочих місць в оціночних компаніях. Іншими словами, ніяких передумов для полегшення доступу в професію і навчання нових оцінювачів не було.
Таким чином, дана постанова не вирішує жодного завдання, для виконання яких воно було прийнято. Більш того, в більшості випадків результат вийшов прямо протилежним.
Віктор Кожевников
