Клей для мозаїки зчищають за шість годин
— У всіх мозаїка асоціюється з банею чи сауною. Це — стереотип. За кордоном я бачив її всюди, не лише у ванних кімнатах, — розповідає 47-річний Ігор Кучварський із Самбора на Львівщині. — Маю в домі бетонні сходи на другий поверх. Уже два роки стоять без перил. Цікавився в майстрів, що з ними можна зробити. Радили повністю чи наполовину із плиткою покрити деревом. Та мені захотілося саме мозаїку. Дружина підтримала.
В основі сходів у будинку Кучварського — заводська панель.
— Ще радянського виробництва — із бетону з мармуровою крихтою. Трохи криві. Одна сходинка майже на півтора сантиметри вища за інші, — продовжує. — Зверху виклав керамограніт, а по боках — мозаїкою із плитки 2 на 2 сантиметри. Купив у магазині по 180 гривень за "квадрат". Спочатку два дні різав болгаркою керамограніт. Підганяв розміри кожної сходинки. Ще день обрізав зайвий бетон на панелі. Мозаїку ліпив три дні та два затирав її. Найбільше грався з чисткою швів від клею. Його треба зчищати максимум через 6 годин. Тоді відколупати легко. Я залишав на цілий день. Боявся, щоб мозаїка не повідпадала від шурування. Тому він міцно присох, зішкрябувати було важко.
Для зручності укладання, мозаїку продають на сітчастій основі модулями. Якщо треба зменшити розміри шматка, обрізають ножицями. Затирку між швами роблять як для звичайної плитки. Тільки потрібно її набагато більше.
— Головне при створенні мозаїки — бажання й терпіння, — каже плиточник 40-річний Олександр Яцько з Черкас. — Друг робив ремонт. За дизайном мав бути фрагмент стіни під камінь. Я запропонував зліпити його з уламків. Загортав кахлі у тканину, клав на підлогу й бив молотком. Брав найцікавіші шматки. Потім обценьками обламував, заокруглював сторони. Іншому знайомому різав плитку малими квадратами різних розмірів. Компонував із них орнаменти. Він купив за копійки браковану плитку. Вибирали з неї, що нам треба.
Майстер працює без ескізів і планів.
— Складаю спонтанно. Головне, щоб плитка лягала одна до одної. Уникаю прямих кутів, — говорить Олександр Яцько. — Кладу на звичайний цементно-піщаний розчин. Коли застигає, наждачним папером прибираю зайве. Чим дрібніші елементи, тим легше класти. Але забирає багато часу. Грошей на цьому майже не заробляю. А от задоволення отримую на мільйон. Беру таку роботу як відпустку.
.
