Бізнесмени покидають український схід. І всупереч розхожій думці змінити прописку можуть не тільки середні підприємства, але і великі корпорації
Більше двох місяців у Донбасі триває збройний конфлікт. Економісти сподівалися, що після президентських виборів ситуація поступово стабілізується. Однак поки цього не сталося. А за деякими прогнозами антитерористична операція може затягнутися до кінця року і більше.
ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ
Учасники ринку констатують, що через занадто невизначеною ситуації в регіоні вже почався відтік коштів. «Відтік капіталу є. Бізнес слідом за власниками покидає ці регіони. Мені вже багато разів доводилося чути від різних людей, що вони або вже перебралися в Київ, або мають намір це зробити в найближчі дні », - зазначає голова наглядової ради «Банку Національний кредит» Андрій Оністрат. Фінансисти відзначають, що в порівнянні з початком минулого року оборот фінансів в Луганській і Донецькій областях впав на 30-40%. Більшість підприємств зайняли вичікувальну позицію і практично не ведуть активну діяльність.
А наприкінці травня бізнесмени регіону звернулися до парламенту з проханням про «податкові канікули» для підприємств малого та середнього бізнесу Луганської та Донецької областей на час проведення АТО і протягом року з моменту її закінчення. Просять розстрочку з податків і зборів та скасування застосування штрафних санкцій за несвоєчасну їх оплату до бюджету. Нардепи обіцяли допомогти. А поки Луганська і Донецька торгово-промислові палати видають усім бажаючим «акт про підтвердження форс-мажорних обставин».
У Донбасі знаходиться 2,4 тис. банківських підрозділів. І в квітні громадяни регіону вже зняли з депозитів в Донецькій і Луганській областях, а також у сусідній Харківщині сумарно 3,3 млрд. грн. І цей процес поки не припиняється. Кредитування, зі зрозумілих причин, також фактично заморожено. «Не зрозуміло, як в результаті все вирішиться. Після того як Крим раптово перестав бути частиною України, банкіри побоюються видавати гроші в східних регіонах, так як там існує аналогічна загроза », - нарікає заступник голови правління одного з великих банків. У зв'язку з уповільненням темпів розвитку банкіри скорочують кількість точок присутності в регіоні - з початку року в Донецькій області закрилося 31 відділення, а в Луганській - 33.
Крім того, в НБУ стурбовані проблемою з готівкою, обіг яких зараз серйозно ускладнений на сході країни через постійні нападів на інкасаторів. «У Донецькій і Луганській областях налички зараз вистачає з одно-дводенним запасом», - повідомив глава Нацбанку Степан Кубів.
Подібні проблеми випробовують ритейлери, які також постійно працюють з великими обсягами готівки. «Роздробу важливо не лише продати товар, а й інкасувати гроші. Однак, як відомо, на сході якраз це і представляється складним », - розповідає директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.
Хоча, навіть незважаючи на погром мародерами одного з трьох мегамаркетів «Метро» в Донецьку, ще жодна торговельна мережа не оголосила про згортання бізнесу в регіоні.
ИСХОД РЕГІОНІВ
Виходом зі сформованої ситуації для багатьох підприємств може стати міграція в довколишні регіони. Першим кризові області покине середній бізнес, так як великий закрити або перевезти досить складно. Однак просто піти зможуть далеко не всі. «Якщо у когось є бізнес і в інших регіонах, мігрувати і приділити більше уваги у розвитку бізнесу в інших областях буде легко. Тим же, хто працює виключно в складних областях, мігрувати практично нереально. Для цього потрібно або продати свій бізнес, що в даній ситуації неможливо, або починати все з чистого аркуша, що непросто », - говорить директор аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій.
Найбільш привабливими для внутрішніх мігрантів будуть довколишні області та Київ, куди традиційно краще переїжджати підприємці. «Процес міграції бізнесу вже почався. Він не може бути швидким, але чим довше триває військовий конфлікт в Донецькій і Луганській областях, тим більше підприємців вирішують покинути регіони. Найпопулярнішими для них, звичайно, є Київ та Київська область. Західні регіони в цьому сенсі сильно поступаються столичному. Думаю, для багатьох переважними будуть Дніпропетровська і Запорізька області », - пояснює Андрій Оністрат.
Масовий відтік підприємств Донбасу зафіксував і замгубернатора Дніпропетровської ОДА Борис Філатов. На своїй сторінці в Facebook чиновник написав, що до них в адміністрацію приїжджали донецькі бізнесмени харчового сектора з пропозицією перереєструвати бізнес в Дніпропетровську. Більш того, Філатов повідомив, що підприємці Донбасу звертаються до них щодня. При цьому справа не обмежується середнім і дрібним бізнесом. За словами Бориса Альбертовича, своїх співробітників вугільного дивізіону з Донецька в Павлоград перевела навіть компанія «ДТЕК». Хоча, швидше за все, мова йде про менеджерський і інженерному персоналі корпорації.
ВАНТАЖТЕ ВУГІЛЛЯ БОЧКАМИ
Розмірковуючи про незалежність сходу України, прихильники ДНР роблять основну ставку на розвинений в цьому регіоні енергетичний сектор. Сперечатися з цим твердженням складно: наприклад, торік в Луганській і Донецькій областях було видобуто в цілому 63 млн. т вугілля, що складає 75% від загального обсягу видобутку по країні. Зрозуміло, що говорити про перенесення вугільних потужностей з цих областей в інші неможливо в силу їх прихильності до рудному тілу. Але це ніяк не заважає змінити акценти інвестиційної програми серед галузевих підприємств.
Мова про те, що якщо Донбас продовжить гнути лінію відокремлення від України, Київ отримає всі підстави припинити фінансове дотування знаходяться на його території шахт. Порядок цифр колосальний: за розрахунками «k:», на одну тільки компенсацію різниці між собівартістю видобутку вугілля й ціною його реалізації держава щорічно направляє в Донецьку і Луганську області більше 11 млрд. грн. Якщо ці кошти перенаправити на розвиток шахт решти регіонів країни, можна чекати від них серйозного приросту видобутку чорного золота.
Логічніше за все робити ставку на існуючі шахти в Дніпропетровській області, де вже зараз видобувають понад 18 млн. т вугілля на рік (20% від загальноукраїнських обсягів), Львівщини та Волині, на території яких знаходиться однойменний вугільний басейн. Зараз обсяги извлекаемого там вугілля можна назвати символічними: у Львівській області видобувається до 2 млн. т, у Волинській - не більше 0,5 млн. т. Але їх легко приростити - це дозволяють зробити запаси покладів корисної копалини (становлять 1,6 млрд. т). Крім того, в цьому регіоні знаходиться шахта «Нововолинська № 10» (Львівської обл.). Її будівництво було розпочато ще наприкінці 1980-х, але не завершено досі через недостатнє фінансування. Згідно з офіційними даними для введення в лад підприємству потрібно трохи більше 1 млрд. грн. Тому якщо шахті перенаправити необхідну суму, вилучивши її з донбаських дотацій, Україна вже до кінця поточного року може отримати сучасну шахту потужністю 1 млн. т вугілля / рік.
Не менш перспективним бачиться планована шахта «Червоноградська № 3». Її проектна потужність складає 1,2 млн. т вугілля / рік, а обсяг необхідних інвестицій - близько 6 млрд. грн. При цьому існують і куди більш бюджетні варіанти: наприклад, якщо забезпечити сучасним обладнанням шахту «Степова» (Львівська обл.), Обсяги видобутого нею вугілля можна наростити вдвічі - до 1 млн. т / рік.
Приклад цих підприємств показує, що в одній тільки Західній Україні існує достатня кількість шахт, чий виробничий потенціал можна вивести на пікову форму завдяки відносно невеликим вкладенням. Зрозуміло, що цих потужностей буде недостатньо, щоб у повному обсязі перекрити втрати від вугілля Луганщини та Донеччини. Але насправді все не так драматично.
По-перше, Україна може наростити обсяги імпорту. Місцеві металурги скажуть за це тільки спасибі, так як у них з'явиться можливість в необмеженій обсязі набувати високоякісну сировину. По-друге, Україна може в будь-який момент на кілька мільйонів тонн скоротити свої потреби в чорному золоті. Для цього достатньо ввести в дію два атомних енергоблоки-мільйонники, які зараз простоюють тільки для того, щоб на повне завантаження працювала теплова генерація, тим самим забезпечуючи попит на вугілля.
Поки Київ не поспішає забирати ці гроші у шахтарів Донбасу. Але перші кроки в цьому напрямку вже робляться: минулого тижня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект, яким пропонується перерозподілити видатки Міненерго в 2014 році. Документ передбачає скорочення фінансування держпрограми часткового покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції на 180 млн. грн. і перенаправлення цієї суми «на фінансування будівництва та технічне переоснащення вугледобувних підприємств».
