В Україні скорочуються обсяги видачі нових іпотек. Частка іпотечних кредитів в операціях купівлі нерухомості становить 5-10%, притому що в докризовому 2007-му сягала 50%.
Експерти пов'язують зниження числа угод як з подорожчанням самої нерухомості, так і з високими процентними ставками - 18-22 відсотки річних.
Крім того, як розповіли нам в прес-службі Незалежної асоціації банків України (НАБУ), в існуючих умовах великі ризики при видачі іпотечних кредитів несуть і банки, і єдиним способом мінімізації цих ризиків є наявність надійного і ліквідного застави. А чинна на даний момент нормативна база та сформована в Україні судова і виконавча практики позбавляють банки навіть цього важеля управління ризиками. У нинішніх реаліях заставу у вигляді нерухомого майна абсолютно не гарантує швидкого повернення виданих коштів (Бо судові розгляди за іпотечними кредитами можуть тягнутися роками), а в багатьох випадках роблять його неможливим.
Ситуацію, що склалася може врятувати тільки кардинальний перегляд законодавства, що регулює іпотечне кредитування, кажуть експерти НАБУ. У тому числі - ретельне опрацювання механізму виселення боржників із заставних квартир. Без вирішення цієї проблеми іпотечне кредитування в Україні як і раніше буде розвиватися вкрай повільними темпами.
До речі, експерти наводять як приклад позитивний досвід Польщі. У порівнянні з іншими країнами Євросоюзу, житлове кредитування в Польщі розвивається не дуже активно. Так, за даними Євростату, частка громадян Польщі, які придбали житло із залученням іпотечних кредитів, не перевищує 10%, притому що середній показник по Євросоюзу - 28,3%, а в Скандинавських країнах та Ісландії - і зовсім більше 60%.
При цьому частка проблемної заборгованості в іпотечному портфелі є однією з найнижчих у Європі - до 3% від загального іпотечного портфеля.
На думку експертів НАБУ, цьому в першу чергу сприяють особливості законодавства Польщі по роботі з проблемними активами, а саме:
1.Банковскіе установи не мають можливості враховувати відчужене у позичальників житло на балансі, тому зацікавлені в досудовому врегулюванні суперечок. Якщо іпотечний кредит не погашається, майно реалізується в судовому порядку через виконавчу службу на торгах.
2. Наявність іпотеки не обмежує вільний продаж / переуступку житла власниками іншим особам, але при цьому дозволяє кредитору за наявності простроченої заборгованості застосовувати стягнення на заставне майно незалежно від того, у чиїй власності воно перебуває на момент відчуження.
3. Право почати процедуру виселення мешканців із заставного житла настає у кредитора в разі невиконання зобов'язань по кредиту протягом 90 днів. При цьому банки не зобов'язані надавати альтернативне житло у разі відчуження іпотеки.
Перераховані вище фактори дозволяють ефективно управляти проблемною заборгованістю і утримувати її на прийнятному рівні. Крім того, високий якість портфеля забезпечується за рахунок наявності альтернативи банківським кредитам у вигляді муніципального житла для незабезпечених верств населення. Це дозволяє банкам більш виважено підходити до відбору позичальників і надавати кредити тільки клієнтам, які демонструють достатню кредитоспроможність.
