Віце-прем'єр і міністр ЖКГ — про планування місцевих бюджетів на три роки вперед, руйнівності блокади Донбасу і про те, як і куди будуть відселяти тих, хто залишився без житла через часті вибухи побутового газу в житлових будинках
— Ви більше двох років не тільки віце-прем'єр, але і міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ. Регіональний розвиток — це і горезвісна децентралізація, про яку сьогодні всі говорять. Що в цій сфері зараз? Що змінилося кардинально?
У квітні буде три роки, як пішов процес децентралізації, були прийняті необхідні закони. Але це не тільки створення територіальних громад, яких на сьогодні 366
які об'єднали близько 1800 громад, або майже 20% від загальної кількості в країні, насамперед у сільській місцевості. Це розуміння на місцях того, що їм передаються гроші і повноваження. Якщо порівнювати 2015-й, 16-й і 17-й, то ми бачимо збільшення місцевих бюджетів розвитку практично вдвічі! На місцях починають будувати свою стратегію розвитку. І в неї в першу чергу закладається залучення інвестицій і, як наслідок, додатково вже в січні цього року отримано приріст доходів за рахунок ПДФО на 40%. Прийняття 9 лютого законів про службу в органах місцевого самоврядування (ОМС) дозволить по-новому формувати кадровий резерв, залучати фахівців, деполітизувати місцеві виконавчі органи влади.
Що зараз можна, чого раніше не можна було?
Наприклад, розширено повноваження старост. Раніше голови сільрад тільки отримували гроші, які надходили з районного бюджету, зараз вони мають можливість брати участь як у формуванні, так і в розподілі бюджету і надавати населенню адмінпослуги. Модернізація ЖКГ і будівництва йде паралельно. Коли запитують, де взяти гроші на дороги, молодіжну або житлову політику, то ці гроші податок на нерухомість, на землю, акцизний податок.
Децентралізація — це зміна системи управління, яка прозоро розпоряджається грошима платників податків. Якщо ми це змінимо остаточно в рази прискориться розвиток економіки, адже вона почне підніматися не за рахунок великих підприємств, а за рахунок малого і середнього бізнесу. Міські голови вже починають думати про те, що потрібно зробити, щоб залучити інвестора для наповнення бюджету податками.
Місцеве самоврядування може тепер приймати місцевий бюджет до Верховної Ради і планувати свої бюджети на три роки вперед. Вони бачать базу оподаткування, бюджет розвитку і складають свої плани. Коли ми вперше в 2015 році почали впроваджувати бюджетну децентралізацію, органи місцевого самоврядування планували обсяг усіх місцевих бюджетів країни на рівні 70 млрд грн, а закінчили рік на 98,5. Коли затверджували бюджет 2016-го, багато його взяли на рівні 2015-го, мовляв, побоюючись, що не зберуть більше податків. Але вже в середині 2016 року ОМС переприняли до 125 млрд грн, закінчили рік на 149 млрд. На 2017 рік затвердили на 175 млрд грн. І коли мені мери міст кажуть, що їм не вистачає грошей на "комуналку" і т. д., я питаю: "Хто з вас отримав наповнення бюджету менше ніж рік тому? У кого залишилося на рахунках менше грошей, ніж рік тому? Мовчать".
Місцеві бюджети можуть збирати втричі більше грошей, ніж зараз, якщо виявлять тих, хто нелегально, без сплати акцизу, що торгує нафтопродуктами, алкоголем, хто не платить за землю, але користується і не оформляє. Наприклад, по водоканалу в Білій Церкві, до приходу нового менеджменту, нібито були втрати 25% води. Коли почали розбиратися виявилося, в одних депутатів міськради працюють на дармовій воді автомийки, в інших підприємства не платять за воду. Тепер там втрати всього 12%. Потрібно час, поки місцеві влади зрозуміють, що наповнення бюджету в їх руках. Тоді українці зможуть відчути, що стали на місцях жити краще оскільки почнуть ремонтувати школи і дитсадки, прокладати дороги.
Зараз гостро будує питання блокади Донбасу. За різними оцінками, запасів вугілля для забезпечення країни теплом і електрикою залишилося на 30—40 днів. Що потрібно зробити щоб уникнути НП в енергосфері країни?
— Всі антикризові кроки, які треба зробити у зв'язку з обмеженням поставок вугілля антрацитної групи, ми вже зробили. Ввели надзвичайні заходи, що передбачають велике навантаження на потужності ТЕС, що працюють на газовому групі вугілля, обмежили роботу енергоблоків, що працюють на антрациті, підняли виробництво атомної енергії. Місцеві адміністрації розробили з підприємствами графіки роботи, щоб зменшити пікове енергоспоживання (тепер хто-то раніше починає і закінчує роботу, хто-пізніше. — Авт.). Це дозволило знизити споживання антрациту в країні з 30 тисяч тонн на добу до 19 тисяч, отримати безперебійне забезпечення промисловості, населення і соцінфраструктури. Такі кроки дали можливість виграти час, заощадити вугілля і закінчити опалювальний сезон. Блокада почалася в лютому, коли температура повітря сама низька, адже блоки на антрациті забезпечують населення не тільки електроенергією, але і теплом.
Готується плановий перехід на менш дефіцитний газове вугілля, вже підготовлена до переходу Зміївська ТЕС, в планах Трипільська. Але для цього потрібні 2—3 роки і фінресурси. Зрозуміло, що до того часу будуть прийняті і політичні рішення для відновлення постачання вугіллям. Заявлено на вищому рівні, що ніхто ніяких силових заходів вживати не буде, все в публічній площині, в умовах переговорів, щоб показати загрози блокади не тільки для енергетики, але і для промисловості України.
Щоб менше споживати ресурсу, була розпочата реформа енергоефективності. Як вона йде і що з видачею "теплих кредитів"?
Прийнята концепція з енергоефективності, ряд законодавчих ініціатив наход
ится в парламенті. Це законопроекти про фонд енергоефективності, про енергоефективність будівель, комерційному обліку, про житлкомуслугах. Ми вже два роки підтримуємо громадян і домогосподарства, видаючи "теплі кредити". Видано 164 тисячі кредитів на суму 2,5 млрд грн, держава компенсувала 800 тис. грн. Нагадаю, це компенсація з боку держави частину коштів, витрачених на модернізацію теплопостачання, утеплення будинків. Наприклад, у Львові є ОСББ "Берегиня", вони за рахунок кредитів поставили індивідуальний теплопункт, що дозволяє регулювати температуру в квартирах, і тепер у них обігрів квадратного метра коштує 22 грн/міс., а в середньому по Львову 33 грн/міс., економія більше 30%.
Кількість кредитів дуже невелика...
Звичайно, 164 тисяч кредитів це дуже мало, так як тільки в багатоповерхівках країни налічується 7,5 млн домогосподарств. Але процес іде, в бюджеті на 2017 рік закладено 800 млн грн на компенсацію від держави і додатково ще буде співфінансування 3 млрд грн від міжнародних організацій.
— Не раз говорилося про те, що мешканці повинні створювати ОСББ, але мало українців готові брати на свої плечі відповідальність жеків. Так і не розуміють, як потім шукати управу на ОСББ, якщо робота не влаштовує.
ОСББ або керуючі компанії потрібні для формування власників, які можуть користуватися грошима, які виділяються державою. Зараз серед 120 тисяч багатоповерхівок вже створено 22 тисячі ОСББ, які об'єднують 26 тис
яч будинків. Дуже важливо, що, крім держпідтримки, вони можуть скористатися і муніципальної підтримкою. На реконструкцію та ремонт житлофонду зараз в першу чергу гроші отримують ОСББ. У них є можливість отримати за свої гроші якісну і справедливу послугу, вибрати підрядника. При Мінрегіоні створено Громадську раду ОСББ, який пропагує досягнуті результати, допомагає тим, хто до них звернеться, прибрати підводні камені. Країна зміниться, коли буде відповідальний власник в кожному будинку, громаді, нарешті, в державі.
Будівництво в Україні зараз пішла в ріст. Але мало чути про програми доступного житла для населення, соціального житла, програм 70/30 та 50/50, житла для військових, пільговиків. Що зараз робить держава у цій сфері?
Програми доступного житла для населення вже більше двох років не фінансуються. Держава зараз спрямовує всі кошти, виділені в бюджеті, на придбання або часткову компенсацію вартості житла людям, які служать в армії або в правоохоронних органах, учасникам АТО.
У Києві та інших містах багато будинків-недобудов. Чи може держава щось зробити, щоб їх або добудували, або знесли?
— Це теж питання децентралізації. Архітектурно-будівельний контроль, так само як і можливість розібратися з недобудовами, що перебувають у приватній власності, так і в комунальній, ми передали місцевій владі. У цьому році збільшення місцевих бюджетів на 49 млрд грн. У них тепер є кошти і повноваження, потрібно тільки час і активність ОМС. Сподіваюся, що протягом декількох років проблема недобудов буде вирішена.
Чому останнім часом почастішали аварійні обвалення та вибухи газу в житлових будинках, гуртожитках? Також люди, які залишилися без житла, роками оббивають пороги місцевої влади, хоча за законом їх належить забезпечити житлом безкоштовно. Може Кабмін яким-те чином впливати на такі ситуації?
Аварійні обвалення, вибухи в будинках були завжди. Стаття 39 Закону україни "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає періодичні огляди стану будівель та їх комунікацій, але вони зараз практично не виконуються. Якби був відповідальний власник, а не жек, такого б не було. Дійсно постраждалих від аварій забезпечують органи місцевого самоврядування. Але тут ситуація складна. Коли будівельникам жилдомов міська влада виділяє землю, отримуючи натомість деяку кількість квартир в новобудові, муніципалітет може не тільки роздавати їх черговикам і пільговикам, а створювати муніципальний фонд службового житла. Воно може надаватися в тому числі і тим, хто постраждав. Є ще джерело доходів податок на нерухомість. Надходження від нього можуть бути використані на купівлю соціального та службового житла без права приватизації. Рішення з цього питання повноважні приймати самі місцеві влади.
Коли почнеться рішення в масштабах країни питання знесення хрущовок?
Закон про реконструкції та забудові житлових кварталів, прийнятий у 2006 році, не працює. За концепцією Мінрегіону, хрущовки треба модернізувати. Це означає не тільки утеплення, але повну санацію таких будинків: перепроектировка системи опалення з вертикальної на горизонтальну, а ще краще замінити його електроопаленням. Такий шлях пройшли Німеччина, Польща. Але спершу потрібно провести огляд і аудит кожної будівлі, перевірити, в якому стані воно знаходиться, чи витримає реконструкцію, зокрема додаткове утеплення. Це дозволить дати друге життя цим будинкам. Держава зможе компенсувати до 50% витрат, але займатися реконструкцією має власник.
Коли почнеться масштабна модернізація тепломереж та обладнання?
Модернізація тепломереж має проводитися разом з термомодернізації будинків. У невеликих містах можливий відмову від центрального опалення, його замінять квартальні котельні, що працюють на пелетах або вугіллі. Там, де екологія не дозволить, альтернативою стане опалення електроенергією. Такі приклади є в Дніпропетровській області — це Покровськ. Тут перейшли на електрообігрів, в Кам'янець-Подільському була ТЕЦ, яка працювала на газу, тепер там за кошти Світового банку будуються кілька котелень, які працюватимуть на альтернативному паливі, будуть давати не тільки тепло, а й електроенергію. Економія 80 млн грн на рік і кращу якість послуг.
