Іноземні інвестори оголосили Україну бойкот. За минулий рік на наш ринок не зайшла жодна дійсно велика світова компанія. При цьому песимізм зарубіжних бізнесменів, що вже працюють в Україні, по відношенню до вітчизняного ринку росте колосальними темпами. А одночасно - І їх небажання інвестувати в нашу країну. У нинішніх умовах свавілля держапарату і розгулу рейдерства, від якого не захищені навіть монстри корпоративного світу, питання згортання бізнесу в Україну для багатьох лише справа часу.
що пішли назавжди
Минулий рік ознаменувався відразу декількома знаменними виходами великих закордонних компаній з українського ринку. Один з найбільш показових прикладів - ситуація навколо IT-компанії «Міратех». Як відомо, її керівники викупили 60% акцій у своїх норвезьких інвесторів - EDB ErgoGroup ASA. Але потім продали його, втративши на угоді $ 1,25 мільйона. Рішення зупинити бізнес в Україну пояснюється небажанням вливати в нього чергові порції інвестицій. Показові відходи відбулися і на вітчизняному медіаринку.
Американський видавець Джед Санден, один з найбільш «заслужених» профільних інвесторів, продав свої останні українські медіа - журнал «Кореспондент», інтернет-портали BigMir.net і Korrespondent.net і ще ряд онлайн-ресурсів. Покупцями виступили «Український Медіа Холдинг» і засновник «5 каналу» бізнесмен Петро Порошенко. Велика міжнародна радіогрупа - ірландська Communicorp Group також продала свої активи в Україну («Наше радіо» та NRJ) на початку 2011-го. Та й іноземні банкіри не пасуть задніх. Протягом минулого року вони активно закривали філії банків, а частина структур заявила про повне згортання бізнесу. У списку таких фінустанов - SEB Банк, Swedbank, Банк Грузії, BayerischeLandesbank, «Ренесанс Капітал ». В кінці 2010 року згорнув свій український офіс, який так і не зміг повноцінно запрацювати, і найбільший банк Європи - HSBC. Таким чином, про те, що великі інвестори масово тікають з Україною, можна говорити як про явну тенденції.
Хто винен?
Іноземці, які були системними донорами нашої економіки, але вирішили відмовитися від цього статусу, пояснюють свої дії тим, що адміністративне тиск на них з боку державних органів, в першу чергу податківців, останнім часом колосально посилилося. При цьому захиститися від неправочинних нападок не можуть навіть дочірні компанії найбільших холдингів світу. В цьому сенсі дуже показовий приклад компанії «Порше Україні », що належить Porsche Holding GmbH, в минулому році звернулася до прем'єра Миколи Азарова з проханням захистити її від активності податківців. ЗМІ також писали про проблеми, що виникли у найбільших міжнародних юридичних фірм при отриманні від АМКУ дозволів на операції зі злиття-поглинання, навіть в тому випадку, якщо мова йде про угоди, що проходять на інших ринках.
Про системний тиск на український бізнес з боку влади сьогодні у відкриту говорять навіть європейські дипломати. Так, минулого тижня глава представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра заявив, що президент Віктор Янукович не виконав обіцянки, які він давав після вступу на посаду, щодо поліпшення бізнес-клімату в країні і боротьби з корупцією. Європейці стверджують, що основні проблеми іноземних компаній, що працюють на нашому ринку, пов'язані з відшкодуванням ПДВ і фіскальним тиском.
На думку представників ЄБРР, інвестиційна привабливість Україна продовжує знижуватися через всеохоплюючої корупції. Україна сьогодні вважається найбільш корумпованою країною в Європі - понад 90% підприємців, опитаних аудиторською компанією Ernst & Young, вказали на тотальне хабарництво. Наприклад, кожна четверта іноземна компанія стикалася з нечистими на руку чиновниками. Посол Німеччини в Україні Ганс-Юрген Гаймзьот каже, що саме з цієї причини німецькі інвестори змушені шукати інші країни для освоєння своїх капіталів. Про те, що українська влада відлякує інвесторів горезвісної корупцією та обмеженням свободи слова, заявляє і керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Ніко Ланге, який сам постраждав від дії вітчизняного держапарату.
Все більш актуальною проблемою для іноземців стає і рейдерство. Весь цинізм ситуації полягає в тому, що українські високопосадовці чиновники, проголошуючи боротьбу з цим явищем, нічого насправді не роблять. А найчастіше самі стоять за схемами протиправних силових поглинань чужої власності. Для цього владою створена система «смотрящих». Про це в інтерв'ю «Українській правді» минулого тижня розповів власник заводу «Стальканат-Силур» (Одеса) бізнесмен Володимир Немировський. За його словами, у підприємства, яке потрапляє в поле зору «смотрящих», починаються проблеми з правоохоронними органами, які в даному випадку виступають як інструмент тиску. «Правоохоронці проводять обшуки, арешти, вибивають свідчення з людей. Бізнесмен кидається. І тут до нього обов'язково звідкись з боку буде підводка: «Слухай, чого ти мучишся? Є варіанти ». Ніхто його за руку не веде, насильно не примушує. Вся підлість ситуації в тому, що ти повинен прийти сам », - розповідає Немировський. Таким чином, власників бізнесу просто змушують безкоштовно віддавати контроль над ним. Очевидно, що такі методи не можуть не викликати шок у європейців.
Довіра на нулі
У четвертому кварталі 2011 року рівень довіри інвесторів до ринку України знизився до рекордно низького рівня - 2,19. Це є більш ніж істотним падінням в порівнянні навіть з третім кварталом минулого року, коли показник уже продемонстрував негативну динаміку і склав 2,56. Про це сказано в звіті Європейської бізнес-асоціації (ЄБА). Привабливість України в очах інвесторів зафіксована на найнижчому рівні за три роки вимірювання індексу. Експерти ЄБА зазначають, що таке негативне сприйняття економіки та інвестиційного поля Україні викликане нестабільністю зовнішньої політики, несприятливим прогнозом розвитку економіки на 2012 рік, посиленням тиску на бізнес з боку органів влади і незбалансованою системою оподаткування. Як уже писали «ВВ», керівник відділу торгівлі та економіки представництва ЄС в Україну Ульріке Хауер зазначав, що негативний показник інвестпривабливості України, який продовжує погіршуватися, є одним з факторів, що викликають стурбованість ЄС. «Останнім часом, незважаючи на постійні запевнення влади країни щодо впровадження курсу реформ, інвестори не бачать ніяких поліпшень або позитивних тенденцій в бізнес-кліматі країни », - підкреслив він. Також відзначаються погіршення в процес спрощення митних процедур та технічного регулювання, постійно зростаюча кількість перевірок з боку різних держорганів.
У той же час ніяких ознак реальних, а не декларованих урядом реформ фінансові донори не відчувають. Така ситуація спричиняє собою цілком реальні і плачевні для бюджету наслідки. За даними Американсько-української бізнес-ради (USUBC), у першому півріччі 2010 року 59% опитаних інвесторів збиралися вкладати гроші в нашу економіку, а 9% не збиралися. У першому півріччі 2011 року не збиралися інвестувати вже 13% опитаних, а думали над цим лише 46%. В рамках дослідження було опитано більше 175 керівників великих іноземних компаній.
Як уже повідомляли «ВВ», в минулому році відомий американський журнал Forbes в списку найгірших економік світу віддав Україну «почесне» четверте місце, розташувавши нашу країну між Гвінеєю і Ямайкою. Разом з нами в рейтингу виявилися Мадагаскар, де 77% населення живе за межею бідності, Вірменія, Гвінея, Венесуела, Киргизстан, Свазіленд і інші «розвинені країни». Примітно, що в минулі роки Україна в чорному списку не було взагалі. Forbes наголошує, що вітчизняна економіка не розвивається через корупцію, поганого державного управління і слабкою судової системи, яка не забезпечує виконання законів.
Іноземні інвестори масово тікають з України
