Голова постійної комісії Київради з питань бюджету і соціально-економічного розвитку Роман ЯРОШЕНКО розповів в якому стані через дії уряду сьогодні перебуває столична скарбниця
— Як ви оцінюєте виконання міського бюджету за 2008 рік?
— Якщо підсумувати результати минулого року, то до вересня ми стабільно забезпечували перевиконання бюджету. Корективи в цей процес внесла світова економічна криза, посилена нашими внутрішніми негараздами. Її наслідки ми почали відчувати вже з жовтня, коли скоротилися надходження по пайових внесках (як через кризу в будівельній галузі, так і внаслідок однієї з постанов Кабміну), а також податки з фізичних осіб через загальноекономічний колапс. І, звісно ж, не можна забувати: ще влітку уряд безпідставно відібрав у киян 5 мільярдів гривень, що не могло не позначитися на забезпеченні соціальної сфери міста фінансовими ресурсами протягом усього другого півріччя.
— Які галузі міського господарства найбільше сьогодні страждають від кризових явищ в економіці?
— У Києві — будівництво. З точки зору формування і виконання бюджету ця галузь чи не найважливіша, оскільки від неї значною мірою залежить виконання програми соціально-економічного розвитку. Значну частину минулорічних планів, на щастя, загалом реалізовано, але передбачуваних темпів розвитку досягти не вдалося.
— Наразі формується новий бюджет Києва на 2009 рік. Як розставлено пріоритети?
— Намагаємося зробити все можливе, щоб кияни якомога менше потерпали від кризи, а всі соціальні гарантії було максимально збережено. Нинішнього року бюджет становитиме 15,6 мільярда гривень. Насамперед його розподілять на три головні сфери — охорону здоров’я, соціальний захист та освіту. І ми, насамперед, зробимо все, щоб уникнути заборгованості по зарплатах, яка зростає по державі.
— Попри кризу і скорочення бюджетів усіх регіонів уряд збільшив відрахування столиці до державної скарбниці до 7,5 мільярда гривень. Наскільки реально, що Кабмін перегляне цифри в бік зменшення?
— Загальнодержавний бюджетний процес розпочався ще влітку, і тоді на засіданнях бюджетного комітету Верховної Ради звучала цифра навіть не 7,5 а 10 мільярдів гривень. Нам вдалося її зменшити на 2,5 мільярда гривень. Водночас ми лишилися без коштів на виконання функцій столиці, без фінансування підготовки до Євро-2012, без цільового фінансування (субвенцій) комунальних транспортників.
— А як уряд визначає суму вилучень із міського бюджету? Це чітка формула чи логіка “цифри зі стелі”?
— Я намагався це з’ясувати, та відповіді так і не почув. Ніхто не пояснює, як Кабмін визначає обсяг надходжень до держбюджету. Є ж коефіцієнти, методика розрахунків, потрібно взяти проект того чи іншого місцевого бюджету і подивитися, наскільки доцільно вимагати таких відрахувань, що змушують багато міст повністю закрити соціальні програми. Але, здається, нікого це не цікавить...
— А чи зможе Київ зберегти соціальні гарантії, наприклад, медикам і вчителям — представникам особливо значущих для суспільства професій?
— Так. І хоча б скільки нас не звинувачували в надмірному акцентуванні уваги на соціальні галузі, ми однак намагатимемося усіма силами залишити всі надбавки й надалі розвивати соціальний напрямок. Сподіваюся, що ні в кого з державних чиновників не підніметься рука скоротити це фінансування.
