Європейська преса: Курс України до Європи лежить через Майдан

Photo

Влада України запевняють, що не мають наміру відмовлятися від підписання угоди про асоціацію з ЄС. На думку експертів, відносини Києва і  Брюсселя залежать від результату протестів на Майдані.

 

Відносини між Києвом і Брюсселем після невдачі з підписанням угоди про асоціацію Україна-ЄС на саміті "Східного партнерства"  у Вільнюсі 28-29 листопада сьогодні повністю залежать від подальшого розвитку подій на Україні, вважають місцеві експерти. Влада запевняє,  що це не кінець української євроінтеграції, а лише пауза, після якої угоду про асоціацію з ЄС буде підписана.

Питання, однак, тепер може полягати в тому, хто підпише цей документ. Обурені рішенням влади українці і очолила протести опозиція  вимагають не тільки зближення з Європою, але і відставки уряду.

Влада називає саміт у Вільнюсі успіхом

Незалежні українські експерти схильні вважати підсумки вільнюського саміту "Східного партнерства" провальними для країни. У цьому зв'язку  вони вказують не тільки на масові протести на Україні. Науковий директор київського Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр  Сушко, присутній на саміті у Вільнюсі, в інтерв'ю DW зазначив: "Ні по одному з питань не вдалося знайти жодного рішення. На сьогоднішній  день не виявлено жодного алгоритму руху вперед ".

Це думка йде врозріз з офіційною позицією Києва, який продовжує називати переговори у Вільнюсі перемогою, а не поразкою України.  Депутат від правлячої Партії регіонів Володимир Олійник пояснив DW, що пауза в євроінтеграції була абсолютно необхідна.

"Якби ми підписали угоду про асоціацію в його нинішньому вигляді, це була б угода про капітуляцію України. А так, я думаю, навесні ми  повернемося до підписання документа, і ця угода передбачатиме надання Україні такої ж допомоги, яку свого часу отримали  від ЄС Польща, Угорщина і Чехія ", - висловив своє припущення депутат.

Для цього, за словами першого віце-прем'єра України Сергія Арбузова, уряд ініціює створення спільної з ЄС робочої комісії для  розробки дорожньої карти щодо підписання угоди про асоціацію. "Все, що ми можемо робити, ми робимо. Ми знаємо, що робити, ми відповімо на  всі питання, які у вас є ", - пообіцяв Арбузов опозиції.

Опозиція: За Януковича підписання не буде

Проте заступник голови парламентської фракції опозиційної партії "Батьківщина" Сергій Соболєв, як і всі його соратники, впевнений,  що вести переговори з ЄС та підписувати угоду про асоціацію буде вже наступний глава держави. "Нинішній президент ніколи не буде  вести державу європейським шляхом ", - сказав Соболєв в інтерв'ю DW.

Керівник Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко також скептично ставиться до оптимізму влади. Він нагадав,  що у Вільнюсі не було прийнято навіть спільного України з ЄС заяви. Сушко назвав "екзотичної" ідею Києва розпочати консультації з Євросоюзом  про долю України за участю Росії. "Ці пропозиції не викликають ніякого розуміння у європейських політиків і експертів", - підкреслив експерт.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель (Angela Merkel) у Вільнюсі пообіцяла поговорити з лідерами Росії про Україну, але дала зрозуміти: "Наше завдання як  членів ЄС полягатиме в тому, щоб у майбутньому ще сильніше говорити з Росією про відхід від принципу "або-або" ". Меркель мала на увазі відносини  Києва з Брюсселем і Москвою.

Вся справа в грошах?

"Я вважаю, що, врешті-решт, все залежить від України, чи є у неї мужність, і чи зробить вона ще один крок назустріч Європі", - підкреслила канцлер  ФРН. Президент Янукович тоді ж назвав надання з боку ЄС фінансово-економічної допомоги Україні "одним з головних питань".  За його оцінками, для переорієнтації на європейські ринки України до 2017 року необхідний стабілізаційний фонд у розмірі 20 мільярдів євро в  рік, що в сумі повинно скласти 160 мільярдів євро.

Прем'єр-міністр Микола Азаров 2 грудня заявив українському телебаченню, що це питання не піднімалося на переговорах з ЄС. "Ніхто не говорив  про те, що ми ці гроші просимо у Європейського Союзу ... Питання реальної допомоги став обговорюватися в останні дні, тільки зараз ", - пояснив  прем'єр. Водночас, за запевненням його заступника Арбузова, Україні потрібна фінансова допомога в розмірі 10 мільярдів євро.

Переговори або насильство

Професор політології Олексій Гарань в інтерв'ю DW зазначив, що фактична відмова від євроінтеграції нинішнього керівництва країни став причиною  обурення української молоді та студентів, які вийшли з протестом на Майдан. Силовий розгін незадоволених політикою української влади 30 листопада  викликав небачені за своєю чисельністю вуличні виступи народу з вимогою зміни уряду та керівництва країни.

"Тепер залишаються тільки два варіанти: або влада піде на переговори і на поступки очолила протести опозиції з питання зближення з  ЄС, або президент Янукович розжене Майдан силою, і Україна опиниться в міжнародній ізоляції і знову потрапить у зону впливу Росії ", - застеріг  Гарань.