Українські приватні будинки споживають на одиницю площі приблизно втричі більше енергії, ніж у країнах ЄС, свідчить офіційна статистика. Представники влади вважають, що українців відучили економити дешевий газ, та відсутність штрафів за неощадливість та… власна бідність. Проте нечисленні фахівці, які створюють енергоощадні приватні будинки в Україні, вказують на байдужість влади та газове лобі. Однак вони називають прості та дешеві способи не витрачатися на опалення.
Київський архітектор Тетяна Ернст спеціалізується на проектуванні енергоощадних екологічно чистих будинків. Понад 10 спроектованих нею приватних садиб, які не потребують газу і майже не споживають електроенергії з мережі, можна побачити в Україні, ще декілька – в Естонії. Росії та Німеччині. Тетяна збудувала перший в Україні будинок, який не споживає газу, і використовує лише енергію землі, сонця та вітру - для себе. Завдяки чому такі помешкання споживають у 15 разів менше енергії, ніж звичайні, Тетяна Ернст пояснила Радіо Свобода.
«Енергоощадний будинок – завжди компактний, якісно утеплений, має велике скління з півдня, і глухі стіни – з півночі. Відтак, в ньому має бути правильне зонування приміщень. Взимку цей будинок нагрівається переважно низькими сонячними променями і накопичує це тепло», – пояснює фахівець. «Взимку повітря нагрівається у трубах під землею і надходить у будинок, влітку – воно охолоджується під землею. Гаряча вода та струм – від сонячної та вітрової енергії», – додає вона.
У Данії, Німеччині, Норвегії більшість нових будинків є енергоощадими. Тетяна Ернст вважає, що в Україні цей процес гальмується через нестачу фахівців та інтереси представників влади, які заробляють на торгівлі енергоресурсами.
«Це не дорого. Проблема в тому, що в Україні немає спеціалістів. Я навчалася в Німеччині, де готують лише архітекторів енергоощадного будівництва – інших там просто немає. В нас все навпаки. Я мабуть єдиний в Україні архітектор, який має відповідну освіту», – зізнається архітектор.
Низькі комунальні тарифи не вчать українців економити – Гелетуха
Ще один шлях економії електроенергії – заміна газового та вугільного опалення відходами деревини та сільського господарства – біомасою, вважає один із розробників українських котлів на органічних відходах. Директор НТЦ «Біомаса» Георгій Гелетуха. Однак виробник констатує, що окупність такої модернізації приватного будинку становить багато років через штучно занижені ціни на газ, тепло та електроенергію для населення.
«Українські тарифи для населення субсидуються і наразі є втричі, уп’ятеро дешевшими за їхню ринкову вартість. Газ для населення у півтора раза дешевший, ніж для промисловості. Ми розробили низку моделей котлів на біомасі, але вони не дають істотної переваги проти газового опалення, окуповуються дуже багато років. За 4-5 років їх можна окупити лише в комунальних чи комерційних установах, або якщо біомаса (дрова , солома) своя, безкоштовна. Дуже вигідно це стане, коли подорожчає газ. А от утеплювати будинок – вигідно і зараз», – каже виробник біокотлів.
За словами Георгія Гелетухи, 40% втрат тепла в Україні відбувається через стіни помешкань. Пересічним українцям керівник НТЦ біомаса радить замінювати вікна, утеплювати стіни, дахи та двері. На його думку, в такому разі витрати на опалення приватного будинку зменшаться удвічі – втричі.
Георгій Гелетуха, як і інші активісти з енергозбереження у приватних оселях, говорять, що цей напрямок державою зовсім не підтримується. Між тим, чинна Енергетична стратегія України передбачає використання для опалення біомаси (яка здатна замінити 9 мільярдів кубометрів російського газу) та тепло насосів (вважається, що вони можуть дати удвічі більше енергії). Також у цьому документі ідеться про запровадження штрафів за надмірне споживання енергоресурсів підприємствами та окремими громадянами, і з іншого боку – про дешеві кредити й пільги тим, хто застосовує енергоощадні технології.
Однак як саме держава застосовуватиме все це для приватних осель, в Енергетичній стратегії не йдеться. Натомість в багатьох країнах ЄС діють окремі національні програми зі збільшення енергоефективності житла. Зокрема, в Данії є цілі острови, на яких всі населені пункти та окремі будинки виробляють енергії більше, аніж споживають.
Українська держава вже робить найважливіші кроки для розвитку енергоощадного житла в Україні: запроваджує суворіший облік енергоспоживання приватними будинками і працює над наближенням цін на енергоресурси до світових, вважає заслужений енергетик України та екс-міністр енергетики, а нині голова наглядової ради «Київенерго» Іван Плачков. Що до інших можливих кроків влади, то за його словами, більшість із них або задорогі для України, або неефективні у місцевих умовах.
«Знаєте, яка ситуація з бюджетними коштами? Тому нічого й не підтримується. Проте, був би не зайвим закон, який створює податкові пільги для тих, хто робить своє житло енергоощадним. Чому це розвивається в Європі? Бо там дорогий природний газ. А в нас упродовж останніх десятиріч не було потреби економити, доки газ залищався дешевим. Що ж до індивідувального виробництва електроенергії – то поки що немає достатньо ефективних технологій для цього, які б могли конкурувати з великими електростанціями», – пояснює фахівець.
Енергозбереження по-українськи: можна дуже дорого, можна зовсім дешево
Обладнання для енергозбереження в Україні досить дороге. Так, якісний котел на біомасі для опалення будинку площею 100 квадратних метрів коштує від 5 тисяч гривень, якщо він має автоматичне управління то ще дорожче, пише Радіо Свобода. Тепловий насос для нагріву гарячої води від сонця для такого будинку обійдеться від 20 тисяч, а утеплення стін такого помешкання мінеральною ватою – у більше ніж 14 тисяч гривень. Такі розрахунки наводить будівельний журнал «Муратор».
Проте в Україні є люди, які знайшли найдешевші та ефективні рішення для мінімізації витрат на тепло.
Так, киянин Андрій Бобровицький популяризує екологічні методи будівництва. За його словами, будинок, що не потребує газу, вугілля та електроенергії, може бути й дешевшим за звичайний.
«Вже маємо декілька енергопасивних садиб у Київській області. Зазвичай вони мають дров’яну піч, вітряк і сонячну батарею, а до того ж – добре утеплені. Це недорого, якщо використовувати українські натуральні матеріали – солому, тирсу та очерет, і не бути заручником лоббі виробників дорогих сучасних утеплювачів», – розповідає він.
«Зазвичай модернізувати старий будинок важче, ніж збудувати новий, енергоощадний. Але для української глибинки є дуже просте й ефективне рішення: обкласти стіни старого будинку блоками з соломи, а тоді поштукатурити чи обшити облицювальним матеріалом. Солома коштує дуже мало, а економія тепла – вдвічі-втричі», – додає Андрій Бобровицький.
Інший активіст, координатор громадської організації «Екоклуб» в Рівному Ілля Яременко розповів, що його організація проводить семінари для охочих самотужки зробити теплонасос для гарячого водопостачання за рахунок сонця. В Україні вже діють десятки таких насосів, що гріють воду більшу частину року і коштують уп’ятеро менше, ніж подібні промислового виробництва.
