Мешканці Виноградаря хочуть врятувати від забудови Синє озеро - один з найкрасивіших природних комплексів - і створити на його території пам\'ятку природи місцевого значення.
Та задля утримання озера потрібні кошти, яких у держави, за класикою жанру, просто не має. Нині озером опікується ТОВ «Каштанове місто», яке орендувало його на двадцять п\'ять років і розробляє проект облаштування там рекреаційного комплексу, пише газета "Вечірній Київ".
Уже чотири роки тривають переговори забудовників із членами місцевих природоохоронних організацій, які обіцяють дати дозвіл на будівництво, якщо «Каштанове місто» перегляне проект на користь збереження флори і фауни озера і замість рекреаційно-розважального збудує природоохоронно-рекреаційний комплекс. Місцеві природоохоронні організації також наполягають на проведенні зонування: виділенні зони загального, обмеженого доступу і мікро-заповідної зони. І, звичайно ж, жодної забудови в межах прибережної території. «Каштанове місто» ніби погодилось, проте нового проекту поки що не узгодила, отож, жителі Виноградаря переконані, що як тільки забудовник отримає дозвіл, від обіцянок і сліду не залишиться, адже для нього головне - рентабельність проекту.
Аби заклад почав приносити прибуток, треба звести щось елітне, а озеро цього просто не витримає, вважає професор Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури України Юліан Тютюнник: «Ми неодноразово зверталися до Міністерства охорони природи і міського Управління з природних ресурсів з пропозицією надати озеру статусу заказника або мікро-заповідника. Адже це унікальне місце, багате на флору і фауну: тут водяться бугаї, чайки, дикі качки, очеретянки, водяні курочки, черепахи, вужі, ондатри, кілька видів риб. На цьому місці можна було б зробити чудовий міні-зоопарк для дітей. Міністерство природи підтримало нашу ідею, проте для її втілення потрібен дозвіл орендаря, бо в такому випадку на нього лягає зобов\'язання запровадити певний комплекс заходів для підтримки природної зони».
Такої самої думки і голова громадського об\'єднання «Зелений Виноградар» Ірина Олексієнко: «Місто перетворюють на могилу зі скла і бетону. Київ уже сьогодні задихається. Як живуть люди, нікого не хвилює. Ми нічого іншого, як знищувати, придумати не можемо. Мешканці Виноградаря проти будівництва на озері, бо після запровадження того проекту, який нам показали, озера просто не стане».
Натомість у телефонній розмові адміністратор департаменту земельного відділу та майново-правового рішення ТОВ «Каштанове місто» Лариса Веремчук повідомила, що всі хвилювання з цього приводу надумані, бо у новому проекті планується упорядкувати територію Синього озера: «Це не комерційний проект. Переглянувши попередній план, ми вирішили зробити там культурно-рекреаційний комплекс. Там будуть доріжки для велосипедистів, прокат роликових ковзанів, лавки, павільйони, можливо, кафе-морозиво, звичайно, жодних спиртних напоїв. Імовірно, ми зробимо там аквапарк, якщо відповідні органи дадуть на це згоду. Ми, звичайно, попередньо проведемо громадські слухання, щоб урахувати думку місцевих жителів.
А от у переговорах з природоохоронними організаціями ситуація дещо незрозуміла, адже навіть не надто юридично підкованій людині зрозуміло, що це рішення належить Київраді, і щоб втілити в життя їхні плани треба до нього внести зміни. Ну, не переконали вони нас у своїх «добрих намірах». У нас в місті велика кількість земель у занедбаному стані, якими ніхто не опікується, чомусь ніхто за них не хапається, а з цим Синім озером здійняли галас. Ми ж його не купили, не приватизували, ми його просто взяли в оренду і, коли її строк мине, ми віддамо озеро назад у комунальну власність міста. Ми активно співпрацюємо із СЕС. Щороку вони надсилають нам план робіт, що ми їх зобов\'язані виконати, і ми виконуємо. Ми не порушуємо будь-яких гідрологічних балансів, не висушуємо і нічого там не знищуємо».
А тим часом, поки доля озера висить у повітрі, у водойми з\'явилася нова проблема - вона починає стрімко міліти. Науковець, доктор географічних наук Юліан Тютюнник вважає за необхідне провести досліди і називає три причини обміління. По-перше, це загально-кліматичні зміни: стає тепліше - змінюється гідрологічний баланс, по-друге, це зменшення сніжного покриву, що живить озеро, і, по-третє, це підводні течії, роботі яких заважає будівництво паркінгу на розі вулиці Радянської України і проспекту Правди. По сусідству працюють дві станції системи дренажу, що проводять відкачування води в котловані на глибині 200-300 метрів, руйнуючи таким чином гідрологічний режим.
Юліан Геннадійович бачить розв\'язання проблеми Синього озера у кількох напрямах, які він розробив на своїй кафедрі ландшафтної архітектури. Це надання озеру природоохоронного статусу, проведення лісомеліорацій для збільшення товщі снігового покриву, заборона пивних палаток і дисциплінування відвідувачів: «Влітку було боляче дивитись на культуру поведінки наших відпочивальників. Витоптування, сміття, пивні палатки, музика гримить, а це ж акустичне забруднення - птахи не виносять голосної музики і залишають такі місця».
Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» рішенням Київської міської ради №14 від 17 лютого 1994 р. «Про створення, резервування та збереження територій і об\'єктів природно-заповідного фонду в м. Києві» озеро Синє на площі 4,31 га віднесено до переліку цінних природних територій та об\'єктів, що резервуються для заповідання. Тобто відведення землі на цій території під забудову - явний нонсенс. Та тільки не в нашій країні...
