Нинішня зима збагатить дорожніх будівельників. У цьому році тільки на ремонт доріг у Києві виділять близько 250 млн гривень, але це принципово не поліпшить якість дорожнього покриття.
У столичних СТО ажіотаж: черги з поламаних машин і їх засмучених власників. В основному всі - з проблемами ходової. Це - жертви ям, що утворилися, коли асфальт зійшов разом зі снігом. Ремонт вартістю у дві-три сотні гривень водії вважають везінням. Середній чек - Приблизно тисяча (хоча, звичайно, багато що залежить від авто).
Власники автомайстерень підраховують прибуток, але навіть вони розуміють: ще кілька таких зим і весен - і у них клієнтів значно поменшає. На весь «ямковий» сезон українці будуть залишати свої авто на стоянках. Як за часів перших «Жигулів», коли щасливі автолюбителі їздили тільки з пізньої весни по ранню осінь, задовольняючись в решту часу громадським транспортом. Їх ще називали «пролісками».
Весняна хвороба
Чиновники шукають, хто винен у поганих дорогах. У Києві крайніми призначені мінлива погода і великовантажні авто. І те, і інше дійсно сильно впливає на стан покриття. Через перепади температури («переходу через нуль», коли вода то замерзає в тріщинах, то знову відтає) і підвищеного навантаження на дорогу руйнується асфальт. Аналогічна ситуація була взимку 2009/2010: тоді і Київ, і вся Україна виглядали як після бомбардування. І звинувачення звучали ті ж.
Але ось невдача - асфальт чомусь розсипається і на тих дорогах, де великовантажні автомобілі ніколи не їздять. Наприклад, є в столиці вулиця Прирічна, там машини їздять не часто, з усіх «важкоатлетів» ходить тільки маршрутний «Богдан». Але щадний режим ніяк не рятує бруківку - її пооране ямами покриття нічим не відрізняється від повністю «убитих» проспектів Перемоги та Ватутіна.
У київській мерії пояснюють: у столиці близько 85% доріг, загальна площа яких складає 26 млн кв. метрів, вичерпали терміни свій експлуатаційний термін - 12 років. На більшості головних транспортних артерій міста капітальний ремонт не проводився десятки років. Наприклад, той же проспект Перемоги капітально ремонтували востаннє в 1986 році, тобто він відслужив уже два з половиною нормативних терміну.
Зауважимо, українські норми відповідають європейським. У країнах ЄС поточний ремонт доріг проводять кожні п'ять років і кожні дванадцять - капітальний. І такі терміни там витримуються. При цьому дороги в Європі не так сильно руйнуються, а ями якісно і оперативно усуваються. Причому не тільки за рахунок муніципалітетів і держави, але й за кошти приватного бізнесу (тих же придорожніх кафе і готелів) і навіть місцевих жителів. Крім того, свою лепту в утримання доріг вносять і концесіонери - за проїзд вантажівок вони стягують більше коштів, ніж з легкових авто (див. також «Дорога Київ обведе») . Ці гроші йдуть на ремонт. І не можна сказати, що в Європі принципово інший клімат і менше горезвісних «переходів через нуль».
 «Справа тут, перш за все, в нестачі грошей на те, щоб робити гарні дороги. Тобто створювати хорошу подушку, робити необхідну кількість водостоків, ухилів, і, звичайно, нормальне покриття. Така дорога коштує дуже дорого. На окремих напрямках так і робиться. Подивимося, наприклад, як буде працювати покриття на дорозі Київ - Житомир і на інших дорогах, де вже протягом останніх двох років будівництво йшло за новою технологією. »
Микола Азаров, прем'єр-міністр України |
А в нашій країні не витримуються ні терміни ремонту, ні норми експлуатації доріг. «Є розпорядження Київської міськадміністрації про те, що під час спекотної погоди, коли температура вище 28 градусів, а асфальт на сонці нагрівається до 70 градусів, в'їзд вантажних машин з десяти ранку до восьмої вечора в місто заборонений. Фури повинні стояти і чекати ночі, коли температура спаде. Але водії ігнорують розпорядження адміністрації, а їх толком ніхто не карає - у підсумку на дорогах з'являються колії. Нам доводиться включати в плани на наступний рік заміну асфальту на цих ділянках »- скаржиться глава комунальної корпорації« Київавтодор » Георгій Глинський .
При цьому шляховики нарікають на те, що їм хронічно не вистачає коштів на утримання доріг. Так, за даними «Київавтодору», в 2012 році фактичне виконання поточного ремонту становило лише 6,6% запланованої щорічної норми (вона дорівнює 1355000 кв. м), а капітального - 2,3% від 1557000 кв. метрів.
Всього, за інформацією тієї ж компанії, за останні десять років на приведення в порядок і зміст столичних доріг виділялося майже вдвічі менше коштів, ніж було необхідно. У підсумку з 2002 року в Києві капітально відремонтовано лише близько 2,7 млн квадратних метрів, а поточний ремонт провели лише на площі 9400000 квадратних метрів.
Навіть до Євро-2012 у столиці масштабно доріг не ремонтували. Так, в минулому році капітальний ремонт провели на Венеціанському і Парковому пішохідному мостах (виділено 2,5 млн і чотири мільйона відповідно), відремонтували тротуари на мосту Патона (13,4 млн гривень) і дорогу на Труханів острів (П'ять мільйонів гривень). З нового будівництва - подовжили проспект Григоренка, вул. Ахматової і Урлівська, тобто будували там, де зводилося нове житло.
 |
| Дорога в напрямку президентської резиденції виглядає більш ніж пристойно ... |
 |
| ... на відміну від інших київських трас |
Гроші асфальту
Компанія «Київавтодор» загальні витрати на приведення в порядок столичних мостових оцінює майже в 13 млрд гривень щорічно, з яких 10500000000 необхідні на капремонт 12500000 кв. метрів покриття, і ще 2060000000 - на поточний ремонт 10200000 кв. метрів.
Виходить, за даними дорожників, капіталка в нинішніх цінах обходиться в 840 гривень за квадратний метр, а поточний ремонт - приблизно в 200 гривень. Але в КМДА зовсім інші розрахунки з капремонту: 1100 гривень за квадрат. А в Мінінфраструктури підрахували, що на латання квадратного метра доведеться витратити аж 1500 гривень. Загалом, чим крутіше чиновники, тим більше вони розбещені витратами.
речі, два роки тому Вадим Гуржос , В той час глава Державної служби автомобільних доріг «Укравтодор», в бесіді з оглядачем «Експерта» повідомив, що ямковий ремонт квадратного метра в Україні обходиться в 200 гривень, в Європі - в 50 євро.
У цьому році на капремонт доріг у Києві міськбюджетом передбачено близько 110 млн гривень, на майбутній - майже 135 млн гривень. Якщо відштовхуватися від даних «Київавтодору», то до 2014-го в столиці капітально відремонтують близько 140 тис. квадратних метрів і підлатають 675 тис. квадратів покриття. Зовсім небагато.
Поточний ремонт, зрозуміло, дешевше, тобто за ті ж гроші можна надати хоч скільки пристойний вигляд бОльшей площі доріг. Мабуть, тому в нинішньому році на латання асфальтових дірок міськбюджет вирішив витратити на 25 млн гривень більше, ніж на капіталку.
Але є нюанс: ямковий ремонт недовговічний. Особливо в українських реаліях - латки починають кришитися вже через кілька тижнів після закінчення робіт. І не дивно, адже технології ремонту не дотримуються. Дороги намагаються привести в порядок або в сніг і дощ (як на Минулого тижня), або в жарку погоду, що не дає новому покриттю застигнути як слід.
Не витримуються і звичайні технології ремонту. За правилами, яму потрібно вичистити, продути її стисненим повітрям, покрити гарячим бітумом, покласти асфальт, загладити і утрамбувати виброплитой (див. «Мимо траси»). Але поки максимум зусиль шляховиків зводиться до того, щоб зробити ремонт дешевше - засипати яму щебінкою і закатати асфальтом.
А між тим прорахувати кількість ямок не зможуть навіть найзавзятіші перевіряючі. Недарма учасники ринку говорять, що саме латочний ремонт - Найвигідніший, рентабельність таких робіт може доходити до 60%. І найпривабливіше в ньому - стабільність замовлень. Вітчизняні дорожні будівельники поки ремонтують дороги так, щоб в наступному році знову забезпечити себе роботою.
Так що численні протести автолюбителів, на жаль, ні до чого не приведуть. Зокрема, тому що вартість ремонту доріг «вшита» в паливний акциз, який надходить до державного бюджету. А дороги в містах ремонтують комунальні служби.
