Причиною може бути раптове збільшення ціни на газ і максимально негативні наслідки можливої торговельної війни з Росією
Ситуація на фінансових ринках завжди дуже чутлива до політичних подій. Тому вже в грудні, незабаром після того, як люди вийшли на Майдан, почався відтік депозитів з банків і підвищився попит на валюту.
Масове вилучення депозитів призвело до того, що банки стали відчувати дефіцит грошей і згодом деякі з них (в першу чергу ті, які були пов'язані з корупційними схемами попереднього уряду) виявилися неплатоспроможними. В даний час, за даними з офіційного сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в стадії ліквідації знаходяться 18 банків.
Також виник ажіотаж на валютному ринку. Люди для вірності намагалися перевести гривні у валюту потверже. Природно, це призводило до зростання курсів долара і євро. А Національний банк, щоб створити ілюзію стабільності, розпродував (а точніше, розбазарював) валютні резерви ще більш ударними темпами, ніж раніше. Як це закінчилося, всі чудово пам'ятають: до моменту втечі Януковича і його «команди» в державі склалася дуже складна ситуація, яка могла призвести до дефолту і повного колапсу економіки.
На щастя, найгіршого вдалося уникнути. Навіть незважаючи на зовнішню агресію, економіка країни змогла встояти. І ситуація почала потроху виправлятися. Як заявив нещодавно прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, етап реанімації економіки вже пройдений і тепер починається її реабілітація.
Вщухли і хвилювання серед населення. Усвідомивши, що війна хоч і не закінчилася, але, принаймні, локалізована на певній території, вони стали знову потихеньку повертати гроші в банки, причому віддаючи перевагу національній валюті. За даними НБУ, загальний обсяг депозитів фізичних осіб в українських банках протягом червня виріс більш ніж на 7 мільярдів гривень - з 214,5 мільярда гривень до 221,6 мільярда. Це, звичайно, позитивна тенденція, але особливо радіти поки рано, тому що нинішній обсяг депозитів на 12,6 відсотки менше, ніж був на початку року.
Треба сказати, що банкам було непросто домогтися такого приросту депозитів. Довелося заманювати вкладників високими процентними ставками. Середньозважена ставка за депозитами в національній валюті у січні становила 11,67 відсотка річних, а за підсумками червня -12,96 відсотка.
Правда, підвищення ставок розподілилася серед різних банків нерівномірно. У великих установах, що мають значної запас стійкості, сьогодні практично ті ж ставки за вкладами, що були на початку року, - 10-15 відсотків річних. А ось банкам подрібніше доводиться вивертатися. Уже в січні прибутковість вкладів у них досягала 17-22 відсотків річних. До теперішнього часу вона підвищилася ще. Клієнти, які віддають перевагу високі відсотки, легко знайдуть установи, куди можна помістити гроші під 20-25 відсотків річних.
Водночас валютні вклади населення в червні скоротилися на 800 мільйонів доларів - з 17,8 мільярда до 17 мільярдів доларів. І це незважаючи на те, що відсотки за цими вкладами теж помітно зросли. Причому практично в усіх банках. На початку року великі установи брали депозити в доларах під 3-4,5 відсотка річних, а тепер без проблем можна помістити валюту під 4-7 відсотків. Дрібні банки з початку року підвищили ставки за доларовими вкладами з 7-9 до 9-11 відсотків.
Депозити в євро традиційно менш дохідні. У січні великі банки брали євро під 1,5-3 відсотка річних. Тепер же пропонують 4-5 відсотків. У невеликих банках ставки зросли з 5,5-7,5 до 8,5-10 відсотків.
На валютному ринку тенденції з початку року істотно змінилися. У січні, за даними НБУ, громадяни придбали валюти на 1 мільярд 562 мільйони доларів, а продали - на 903,5 мільйона. Таким чином, кількість валюти, що знаходиться на руках у населення, збільшилася на 658,5 мільйона доларів. У червні бачимо зовсім іншу ситуацію. Обсяги купівлі валюти громадянами зменшилися порівняно з січневими майже в п'ять разів - до 335,2 мільйона доларів. Продаж валюти теж знизилася, але всього в півтора рази - до 437,7 мільйона. Отже, в червні сума валюти на руках у населення скоротилася на 102,5 мільйона доларів.
Ймовірно, спад попиту на валюту вплинув і на курси. Останнім часом іноземна валюта дешевшає. Так, минулого тижня курс долара на міжбанківському ринку опустився до рівня 11,66-11,74 гривні за долар, тоді як у червні досягав позначок 11,89-11,98 гривні. Причому таке зміцнення національної валюти відбулося без втручання Національного банку. Адже ще в березні, відразу після зміни влади, НБУ відмовився від проведення валютних інтервенцій на ринку. В основному з тієї причини, що грошей на це в резервах практично не залишилося.
Знизився і курс євро. Минулого тижня він досяг значень 15,85-15,93 гривні за євро, а місяць тому піднімався до 16,18-16,28 гривні.
На готівковому ринку валюта також дешевшає. Хоча банки, які завжди дуже оперативно реагують на підвищення курсу долара, набагато менше поспішають, якщо йдеться про його зниження.
За останній місяць готівковий долар подешевшав лише на 10 копійок. У середині червня американську валюту продавали по 11,95-12,10 гривні за долар, а вчора курс знаходився в межах від 11,85 до 12 гривень. Курс покупки також знизився з 11,60-11,90 до 11,50-11,80 гривні за долар.
Курс продажу готівкового євро впав за місяць на 20 копійок. У червні знаходився на рівні 16,40-16,80 гривні за євро, а вчора склав 16,20-16,60 гривні за євро. Курс покупки за цей же час впав з 16,00-16,30 до 15,60-16,00 гривень за євро.
Про причини процесів, що відбуваються на валютному ринку України і в банківському секторі, а також про перспективи розвитку ситуації "Погляду" розповів член бюджетного комітету Верховної Ради Павло Різаненко :
- У чому причина спостерігається останнім часом зростання гривні на міжбанку?
- Основна причина - це корекція після «надмірної» неконтрольованої девальвації, яка походила з лютого. Умовно кажучи, ринок занадто сильно зреагував на ризики війни та дефолту, а тепер коригується. Зараз Національний банк, як кажуть, «Закрутив гайки» і ще більше «засушив» валютний ринок. До того ж побоювання його учасників з приводу дефолту істотно знизилися після того, як МВФ надав фінансування і стало зрозуміло, що вторгнення російської армії в континентальну Україну не реалізується.
Це призводить до того, що курс гривні останнім часом поступово стабілізується. Максимальний рівень курсу долара на міжбанківському ринку становив у нинішньому році 12,97 гривні за долар, а сьогодні це вже близько 11,7 гривні за долар.
- Яким може бути курс гривні по відношенню до долара найближчим часом і до кінця року?
- У країні, де за кілька місяців валюта девальвувала більш ніж на 50 відсотків, робити прогнози - невдячна справа. Тому можна лише згадати про думку експертів. Наприклад, Міжнародний валютний фонд вважає, що в нинішньому році курс буде перебувати на рівні 12,5 гривні за долар. При цьому МВФ не виключає падіння гривні і до 13 гривень за долар у разі несприятливого розвитку подій в економіці (причиною такого сценарію може бути раптове збільшення ціни на газ і максимально негативні наслідки можливої торговельної війни з Росією). Водночас Міністерство фінансів України в березні прогнозувало, що за підсумками 2014 курс складе близько 10,5 гривні за долар.
- Чи впливає на стабільність гривні антитерористична операція? І чого чекати ринку після її закінчення?
- Вона впливає на стан ринку не безпосередньо, а опосередковано. Сам факт невизначеності щодо того, коли вона може закінчитися, впливає на поведінку інвесторів. Очікування і невідомість змушують їх переводити активи в долари. Це підвищує попит на валюту і, відповідно, сприяє зростанню її курсу.
- Чи вплине на курс гривні набуття чинності договору про асоціацію з ЄС?
- Нагадаю: хоча договір і підписаний, для того щоб він набув чинності, його потрібно ще ратифікувати. А цього поки не відбулося. Реальні вигоди від зони вільної торгівлі Україна відчує лише через кілька років. Хоча в короткостроковій перспективі підписання та ратифікація договору про асоціацію формують позитивні очікування. Однак, думаю, навряд чи доцільно стверджувати, що сьогодні цей документ якось вплине на курс.
- Останнім часом з ринку виводиться досить багато банків. Це, звичайно, викликає побоювання у вкладників: хто наступний? Як же правильно вибрати установа?
- Говорячи про практичне підході до вибору, можна виділити два найбільш надійних банківських класу: державні банки, платоспроможність яких формально і неформально підкріплюється державою, а також банки, власниками яких є відомі міжнародні фінансові групи. Незважаючи на те що материнські структури юридично не відповідають за зобов'язаннями українських дочірніх банків, на самому ділі вони дорожать своєю репутацією і звичайно не кидають їх у біді. Тому допомагають дочірнім структурам розраховуватися за своїми зобов'язаннями в повному обсязі і в строк.
