Українцям все дорожче обходяться шкідливі звички, енергоносії та комунальні послуги. Але експерти впевнені, що соціальний вибух країні не загрожує.
В Україні різко зросли ціни на алкоголь і тютюн, а також квартплата і комунальні тарифи. Національна грошова одиниця - гривня - схудла з початку року на 40 відсотків. Стрімко дорожчає газ, електроенергія і моторне паливо. Проте більшість українців більше хвилює якнайшвидше завершення бойових дій в Донбасі. На думку експертів, громадяни розуміють, що нинішня інфляція стала платою за багаторічні зволікання з реформами колишньої влади.
Життя швидко дорожчає
Податкова інспекція України зобов'язала всіх торговців з 17 по 31 липня взяти до уваги підвищення мінімальної оптово-відпускної та роздрібної ціни на окремі види алкогольних напоїв. Це стало черговим етапом зростання цін на алкоголь: з середини червня в магазинах найдешевша пляшка горілки піднялася в ціні з 30,10 гривень до 34,90 гривень, а тризірковий коньяк подорожчав у півтора рази. Тепер пляшка горілки коштуватиме близько 40 гривень, а згодом, ймовірно, ще дорожче. З вересня ставки акцизного податку на алкогольні напої та спиртні вироби повинні вирости на 25 відсотків.
Крім того, з початку року на 40 відсотків впав курс української гривні, ростуть в ціні сигарети і тютюнові вироби, підвищуються тарифи на пасажирські перевезення залізницею, комунальні тарифи, збільшилася ціна за електроенергію і газ. При всіх регіональних відмінностях, в цілому по країні тарифи на гарячу воду зростуть наполовину, опалення може подорожчати в 2,8 рази, водопостачання на 93 відсотки, водовідведення на 105 відсотків, газ на 73 відсотки, електроенергія на 10 відсотків.
Ці заходи вживаються на виконання прийнятого 1 квітня закону "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні ". Тим, кому нові тарифи за комунальні послуги виявляться не по кишені, уряд обіцяє виплачувати адресну компенсацію: якщо дохід сім'ї нижче прожиткового мінімуму, то ця сім'я може отримати знижку на газ, опалення та воду. Як зазначив експерт з питань енергоефективності Святослав Павлюк, таким чином уряд збирається скоротити державні витрати на субсидування комунальних тарифів.
"Комунального Майдану» не буде
Як підрахували експерти інтернет-порталу UA Energy, вартість житлово-комунальних послуг для однокімнатної квартири зросте в середньому на 40 відсотків, двокімнатної і трикімнатної - на 48 відсотків. А під час опалювального сезону загальний платіж буде майже вдвічі більше, ніж в літній час. Депутат Верховної ради від Партії регіонів Анатолій Близнюк заявив в українській пресі, що тарифи на газ, електрику та комунальні послуги "піднімуться як мінімум в три рази". "З урахуванням підписання угоди про асоціацію з ЄС ми зобов'язані це зробити. Якби не війна в Донбасі, вже був би третій Майдан - комунальний ", - заявив депутат.
Тим часом директор економічних програм київського Центру політичних досліджень імені Разумкова Василь Юрчишин в інтерв'ю DW сказав, що українці чудово розуміють необхідність проведення нинішніх болючих реформ. "З боку населення ескалації напруги не буде. Крім відверто кон'юнктурних заяв політиків, масових голосів протесту не чути. Люди прекрасно розуміють, з чим пов'язані нинішні подорожчання, і як довго це все може продовжуватися ", - сказав Юрчишин.
За його словами, українці усвідомлюють, що ціни на енергоносії та комунальні тарифи для населення, так само, як і курс української гривні багато роки стримувалися штучно, на догоду політичним інтересам. "Сьогодні ми розплачуємося за те, що в останні роки ніяких реформ не проводилось. А війна в Донбасі відволікає кошти, які могли б піти на розвиток інфраструктури та на соціальний захист населення ", - Зазначив експерт.
Успіх забезпечить прозорість
Він підкреслив, що найнеприємнішим сюрпризом для українців буде не чергове зростання цін, а ескалація конфлікту на територіях Донецької та Луганської областей. Президент українського Центру підтримки бюджетних реформ Євген Жовтяк підтвердив, що "поріг терпимості українців достатньо високий ". Але настрої в суспільстві надалі значною мірою залежатимуть від прозорості проведених реформ.
Він спростував думку про те, що влада відмовляється від політики прямого субсидування з бюджету цін для населення на енергоносії виключно під тиском вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ). Адже кредити МВФ не є благодійними пожертвами і надаються на певних умовах. "Якби у України були інші джерела покриття дефіциту бюджету, окрім скорочення держпідтримки окремих галузей, то МВФ тільки вітав би такі пропозиції. Але поки, крім відмови від держпідтримки таких держкомпаній, як "Нафтогаз України", у нас інших шляхів боротьби з дефіцитом бюджету немає ", - пояснив економіст.
