Міжнародні організації оцінюють нинішню економічну ситуацію в Україні досить песимістично. Про переддефолтному стані говорять і багато експертів, серед яких народний депутат, колишній міністр економіки України Сергій Терьохін. Про те, хто більше всього страждає від високої ціни на російський газ, чому влада перед парламентськими виборами включить друкарський верстат і чим це загрожує Україні, він розповів в інтерв'ю Контрактам
Державний бюджет на 2012 рік викликав чимало критики з боку експертів, хоча влада наполягає: він витриманий в дусі економічних реалій. Чи вдасться уряду домогтися виконання бюджету? Особливо враховуючи вибори, що наближаються. Сергій Терьохін: Реальну оцінку виконанню бюджету можна дати тільки по закінченні кварталу. Як мінімум. Але судячи з інформації про ставки на казначейському рахунку, яку ми отримуємо по нашим каналам, виконання бюджету проходить дуже напружено. Це свідчить про те, що були встановлені занадто завищені плани по зростанню економіки, тобто росте вона не так, як хотів уряд. Темпи зростання промисловості практично нульові, ВВП зростає не такими темпами, як закладено в розрахунках бюджету. А уповільнення зростання ВВП веде до зменшення корпоративних податків, таких, скажімо, як податок на прибуток. Багато уваги керівництво Кабміну в контексті виконання бюджету приділяє питанню ціни на російський газ. Наскільки критично для казни те, що газові контракти з РФ до цих пір не переглянуті? Сергій Терьохін: По-перше, та розрахункова ціна, яка сьогодні діє, - $ 450 за тис. куб. м газу - як раз і закладалася в бюджет. По суті на недобір доходів вона впливати не повинна. Але я розумію, чому уряд при прийнятті бюджету на цей рік стільки уваги приділяла газової ціною. Для того щоб незнаючим людям, вибачте за вираз, очі замилити. У нас найбільші споживачі газу хто? Бюджетні організації? Ні. Люди? Ні. А хто у нас за рахунок бюджету живе? Саме бюджетні організації і частково домогосподарства, коли через субвенційних політику певні суми з держбюджету надходять до місцевих бюджетів і за рахунок цих грошей дотуються житлокомпослуги. Але це всього лише 5 млрд куб. м імпортного газу на рік. Теоретично бюджету ні холодно ні жарко від того, чи зміниться ціна на газ, - хіба що потрібно буде внести дуже невеликі зміни в дохідну і видаткову частину. Найбільше від високої ціни на газ страждає бізнес багатих людей, які займаються хімією, металургійною промисловістю. Не будемо називати їх прізвищ, ви і так їх знаєте. Власне, їх-то і повинно турбувати, яку ціну визначить російський Газпром для поставок палива. Так що скарги Кабміну з приводу газових контрактів пояснюються дуже просто: на тлі історії з Юлією Тимошенко владі треба було знайти «винувату невістку »і списати на неї навіть можливі бюджетні провали. Україна вже кілька місяців по суті не співпрацює з МВФ. Прем'єр-міністр вважає, що нічого поганого в цьому немає: країна не нарощує зовнішні борги. Але чи зможемо ми, спираючись тільки на свій бюджет і свої кошти, впоратися з уже наявними зобов'язаннями? Сергій Терьохін: Неукладення договору з МВФ значно піднімає ризики невиконання бюджету. Після згортання співробітництва з Фондом слід заморожування всіх програм зі Світовим банком і практично всіх європейських фінансових ініціатив. А в цьому році, як відомо, у нас пік виплат за зовнішніми боргами. Одна пікова виплата в лютому відбулася, будуть ще дві: влітку і в жовтні. І тут доводиться вибирати: або платити гроші за зовнішніми позиками з бюджету, або платити людям заробітну плату, утримувати комунальні підприємства і розвивати якісь державні програми. Так от маневру у нинішнього уряду практично немає і навряд чи він буде. Зараз стоїть питання не про відновлення кредитування МВФ по програмі stand-by, а про закриття цієї програми взагалі. І я хотів би пояснити, що наші урядові товариші дурять людям голову, коли кажуть, що МВФ не дає гроші, тому що влада не підвищує ціни на газ для населення. Я ще раз нагадую: їх підвищувати не треба. Приблизно 20 млрд кубів газу, які повинні йти в житлокомунгосп, видобуваються у нас самостійно, залишається, як я вже говорив, близько 5 млрд кубометрів імпортного газу в рік. А це некритично для Нафтогазу. Критично те, що з українським газом відбуваються дивні речі, коли, припустимо, частина його експортується. Офіційно в Польщу, але куди на самому справі, ми не знаємо. Або приймаються дивні судові рішення по компаніях «Укрнафта» і «Укргазвидобування», що дозволяють останнім витрачати вітчизняний газ на незрозумілі потреби. Чи справді Україні перебуває в переддефолтному стані, як стверджує агентство Bloomberg, яке поставило країну за рівнем ризику банкрутства відразу після Греції? Сергій Терьохін: Так. І підтвердження розрахунків Bloomberg (оголошений кілька днів тому частковий дефолт за зовнішніми зобов'язаннями Греції) ставить під сумнів взагалі будь-які зовнішні запозичення Україною в цьому році. По крайней мере, до виборів це просто нереально. Може, звичайно, статися чудо, але тільки політичного характеру, якщо політичні вимоги до президента України і нинішньої влади будуть виконані. Тоді, можливо, хоча і малоймовірно, у другій половині року якісь гроші підуть. зможе якось змінити ситуацію так званий податок на багатство? Сергій Терьохін: Що написано в проекті податку на багатство, про який говорять уже півроку? Хочуть обкладати своєрідним акцизом туфлі з крокодила чи страуса. І скільки це буде грошей? Податок працює тоді, коли він охоплює масу платників і дуже простий в адмініструванні, тобто мало грошей витрачається на інспекторів, які збирають цей податок. Як ви собі уявляєте збирання акцизу з туфель? По-перше, одиниці заплатять. По-друге, скільки грошей потрібно буде витратити, щоб зібрати цей податок. Загалом, нісенітниця. Що таке багатство? Великий будинок? Можливо. Але це матеріалізоване багатство. Це вже витрати, а не доходи. Для покупки цього будинку витратили гроші, заплативши купу податків по дорозі. А якщо у вас не великий будинок, а великий металургійний завод? Це, напевно, багатство. Так от зверніть увагу, що на всі так звані пасивні прибутки, тобто прибутку рантьє, у нас нульові або дуже маленькі ставки податків. На дивіденди, наприклад, 5% податку, а при отриманні зарплати 17% - це лише прибутковий податок, а потім ще близько 36% - всякі пенсійні відрахування і т. д. Тобто якщо ви власник металургійного заводу і прибуток розподіляєте не як зарплату, а як пасивну прибуток, ви платите 5% податку, а не практично 50%, як при отриманні заробітної плати. А якщо у вас банк і ви взяли в ньому кредит самі на себе, а потім поклали його на депозит і отримуєте з нього відсоток, то тут податку взагалі немає. Так от, для початку потрібно, щоб олігархи зі своїх пасивних доходів заплатили такі ж податки, як платять прості працівники зі своїх зарплат. А потім можна вже й про туфлях поміркувати страусиних. Перед новим міністром фінансів поставлена задача - просувати держоблігації. Наскільки це буде важко, враховуючи непросту економічну ситуацію в країні? Сергій Терьохін: Ми вже говорили, що на зовнішніх ринках державні позики Україні нікому не цікаві. Ще раз нагадаю: ми знаходимося в переддефолтному стані. Хто буде потенційному банкруту гроші давати? Що стосується внутрішніх позик, це інша історія. Наскільки я знаю, зараз пішло дуже сильне наступ на банківський сектор. Якщо комерційний банк хоче отримати від НБУ гроші для підтримки свого балансу, він повинен спочатку купити у держави облігації, і тільки потім йому дають кредит. Таким чином, я так розумію, панове Колобов та Арбузов в дружніх обіймах хочуть перед виборами для уряду трошки грошей заробити. Але ми цю історію вже проходили, вона може закінчитися дуже погано. По-перше, у нас інвестиції припиняться. У банках будуть вилучати гроші для урядових потреб, тобто у фінорганізацій коштів буде мало, тому гроші для позичальників стануть дорожче. По-друге, коли ці кошти повернуться через всякі соціальні програми на споживчий ринок, це, безумовно, призведе до сплеску інфляції. І тут ніякі трюки, які зараз Держстат проводить по інфляційним розрахунками, не допоможуть заховати інфляцію. Люди відчують на своєму гаманці. Не за горами парламентські вибори. Наскільки вони позначаться на економіці і державному бюджеті зокрема? Є ризик, що влада включить друкарський верстат? Сергій Терьохін: Друкарський верстат обов'язково буде включений. Ми вже з'ясували, що бюджет виконується дуже напружено, зовнішніх джерел фінансування немає і навряд чи вони будуть, Нацбанк, «нагинаючи» банківську систему, буде намагатися всунути в неї внутрішні позики, що призведе до збільшення вартості грошей з одного боку та інфляції з іншого. Тому єдиний спосіб наповнити бюджет, звичайно, включити друкарський верстат. Думаю, в останньому кварталі цього року - після виборів - нам буде дуже важко. А самими напруженими будуть січень-лютий наступного року.
