Зокрема столичний сміттєспалювальний завод «Енергія» за першу половину поточного року утилізував лише 74,5 тис. тонн твердих побутових відходів. Тоді як потужності заводу - 235 тис. тонн на рік, тобто п'ята частина всіх відходів столиці. У результаті вже традиційного за останні роки простою, підприємство, як констатує його керівник, знову несе збитки. За півроку вони досягли 8 млн грн. Місто ж тим часом втрачає перспективне джерело енергії для обігріву осель.
«Ми реалізуємо 6-7 тис. Гкал теплової енергії на рік, а могли б більше 200 тис. Але для цього завод потрібно повністю завантажити», - розповідає директор сміттєспалювального заводу «Енергія» Сергій Крикун.
Втім, щоб на завод стали привозити більше сміття, потрібно збільшити тариф за його поховання на полігонах, впевнені в «Енергії». Адже сьогодні відвезти 1 тонну сміття на переповнену звалище приблизно на 20 грн дешевше, ніж на сміттєспалювальний завод. Тому компанії, займаються вивезенням відходів, продовжують ігнорувати «Енергію», вибираючи більш дешевий варіант.
Разом з тим, як вважають фахівці, одним сміттєспалювальним заводом проблему утилізації відходів у країні не вирішити. Мовляв, потрібна комплексна державна програма, яка буде починатися з сортування відходів населенням, а закінчуватися буде їх переробкою на спеціальних заводах. Цю схему вже давно й успішно практикують у розвинених країнах світу.
«Спалювати сміття - це, безумовно, варварство, - упевнений директор Аналітично-дослідницького центру« Інститут міста »Олександр Сергієнко. - Тому що це все одно, що спалювати гроші. З будь-якого сміття можна витягнути папір, дерево, метал, скло, пластик. І все це коштує грошей ».
Втім, без підтримки держави для приватного бізнесу занадто дорого налагодити і сортування. Відтак, за словами учасників ринку, на переробку відправляють не більш 5-7% сміття. «На сьогоднішній день у Києві ми маємо 25 тис. контейнерів для збору сміття. Хочемо розмістити ще 25 тис. Але це дуже велика інвестиція. Адже один контейнер, наприклад, коштує близько 2,5 тис. грн », - пояснює генеральний директор Асоціації «Український екологічний альянс» Олег Костюшко.
Тим часом у Києві, в червні поточного року, запустили сміттєсортувальну лінію, з сировини якої виготовляють в'язальну стрічку. А в майбутньому автори проекту планують залучити японського інвестора для виробництва палива зі сміття, переробляючи при цьому до 65 тис. тонн відходів на рік, пише День. Разом з тим, тепер українська сторона стурбована тим, чи вистачить японцям вторинної сировини. Адже без вдосконалення законодавства працювати може стати невигідно. Тому в ДП «Укрекоресурси» запропонували підвищити екологічний податок, визначити обсяги сміття, які обкладаються податком, а також диференціювати податок залежно від якості відходів.
«Якщо ці зміни будуть прийняті, то і рентабельність роботи сортувальних ліній покращиться, а також підвищаться тарифи на поховання, це сприятиме тому, що перевізники все ж будуть везти сміття на полігон », - вважає директор ДП« Укрекоресурси »Дмитро Радіонов.
Нагадаємо, національний проект «Чисте місто» передбачає будівництво в Україні 10 заводів з переробки твердих побутових відходів до 2015 року. Втім, поки проекти знаходяться тільки на стадії затвердження техніко-економічного обгрунтування.
Тим часом Київ минулого року удостоївся звання самого брудного міста Європи - за версією британської газети Financial Times. Укладачі рейтингу підрахували, що один киянин за рік виробляє в десять разів більше відходів, ніж важить сам. Загалом українці щороку виробляють близько 12 млн тонн твердого сміття.
У той же час Україна імпортує макулатуру. Приблизно по 200 тис. тонн щорічно. Європейці ж зберігають понад 1,5 млн гектара лісу завдяки того, що збирають і переробляють понад 50 млн тонн вторинної сировини.
