У телевізійному діалозі з опозицією, який проходив практично одночасно з початком протестного Евромайдана в Києві, прем'єр-міністр Україна Микола Азаров зробив ставку на пом'якшення російської позиції з питання газових цін і, відповідно, перегляд газових контрактів від 2009 року. «Зараз таку обіцянку (переглянути контракти), за великим рахунком, є», - сказав він в інтерв'ю одному з телеканалів.
Проте вчора, тобто вже наступного дня, офіційний представник «Газпрому» Сергій Купріянов заявив у коментарі Російській службі Бі-Бі-Сі, що з боку російської компанії перегляду газових угод з Україною не буде. За його словами, хто ж обіцяв певні нові умови главі українського уряду Миколі Азарову, треба питати у самого Азарова. «Ми це не коментуємо», - сказав він.
Ми могли б припустити, що російський газовий чиновник просто не в курсі тих переговорів, який йшли в режимі тет-а-тет на владних вершинах двох країн. Але в той же день, коли Азаров говорив про російських обіцянках «за великим рахунком», на території Сербії з великою помпою почалося будівництво газопроводу «Південний потік». Його планується прокласти в обхід України і всупереч її думку, що «братньої» Росії замість будівництва нових дорогих газопроводів (вартість «Південного потоку» складе 16 млрд. євро), слід було б вкласти кошти в ремонт української ГТС.
«Проект має стратегічне значення для всієї Європи. Нова трансевропейская газотранспортна система зніме актуальну проблему транзитних ризиків і забезпечить безперебійне постачання російським газом десятків тисяч європейських споживачів », - сказав на урочистостях глава «Газпрому» Олексій Міллер. Він переконує Європу, що «Південний потік» позитивно змінить енергетичну карту континенту і стане невід'ємним елементом системи енергобезпеки Європейського союзу.
Але чому Міллер нічого не говорить про Україну? Чи не тому, що вона повірила якимось не сформульовані і не підписаним російським обіцянкам, по суті, обдурила і розсердила Європу, відмовившись від Угоди про Асоціацію, і тепер її, лішівшуюся підтримки, можна, як кажуть, скинути з рахунків?
Що взагалі могло входити в обіцяний Україні пакет благодійності з боку Росії? Про газові контракти та ціну газу ми вже знаємо. Зроблене Арсенієм Яценюком припущення про обіцяну фінансову допомогу в розмірі $ 20 мільярдів, Азаров з гнівом спростував. Але може бути, наш прем'єр сподівається на Угоду про вільний доступ до трубопровідного транспорту, розробка якого передбачена Договором про зону вільної торгівлі в рамках СНД? Так, у разі підписання такого документа, Україна могла б сподіватися на туркменський газ, причому як для вітчизняних споживачів, так і для поставки в країни Євросоюзу. У цьому випадку наша країна могла б зберегти за собою і звання найбільшого газового транзитера, і свою роль в європейській політиці. Але велике питання, чи буде цю угоду колись підписано. На жаль, наш прем'єр був вже не раз помічений у бажанні пробігтися попереду паровоза ... Хто ж повірить, що росіяни коли-небудь кого-небудь добровільно впустять на ринок, який вважають своїм?
Що думає про таку практику колишній уповноважений Президента України з міжнародних енергетичних питань Богдан Соколовський?
«Це дуже цікаво, що вони в« Газпромі не знають, з ким домовлявся Азаров, в якій підворітті і що йому наобіцяли. А обхідні маршрути замислювалися ще тоді, коли Азаров був міністром фінансів і з тих пір це питання повільно, але наполегливо просувається. Що стосується зниження цін на газ, то для цього Росія повинна б отримати натомість щось таке, що перекриє сьогоднішні надприбутки від завищеної ціни. Вони готували цей контракт, пробивали його ціною певних власних втрат, в першу чергу іміджевих, і дивилися далеко вперед, оцінювали перспективи скорочення їх присутності на газовому ринку Європи. Азаров може говорити що завгодно, і це йому останнім часом сходить з рук. Росіяни чітко і ясно дали всім зрозуміти, що вони не згодні з третім енергопакетом, розробленим в Євросоюзі за нашим прикладом (ми ще в 2008 році запропонували Євроспільноти вільний доступ до труби). Я думаю, що Азаров в цих деталях не розбирається і ні на що не сподівається. Він говорить про якісь обіцянках тільки для того, щоб заповнити інформаційний вакуум і виправдати своє існування в якості прем'єр-міністра »...
