Споживчі ціни в Україні повільно, але впевнено йдуть на зниження. У липні вдруге за рік Держстат зафіксував дефляцію. Продукти подешевшали на 0,1%. Перше невелике падіння споживчих цін цього року припало на лютий. Тоді показник знизився на 0,1%. У березні, квітні і червні зростання цін зупинилося. Липень показав дефляцію на рівні тієї ж однієї десятої відсотка. У цьому місяці продукти харчування подешевшали на 0,3%. Забезпечили таке зниження в основному овочі, на які українці витрачали майже на 7% менше коштів, ніж на початку літа. Фрукти подешевшали практично на 3%. Молоко, масло, риба і макаронні вироби показали несуттєве падіння цін.
Вже четвертий місяць поспіль у країні дешевшають паливно-мастильні матеріали. Липень не став винятком для цієї продукції. Стабільність цін показують тільки комунальні тарифи. Хоча в кінці липня відразу в семи регіонах істотно збільшили вартість послуг з водопостачання, водовідведення, утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. У деяких містах тарифи зросли до 70%. Однак це подорожчання, швидше за все, увійде в статистику серпня. В цілому, за підсумками перших семи місяців поточного року споживчі ціни в Україні зросли всього на 0,1%. Показники інфляції радіостанція «Голос Столиці» обговорила з економічним експертом Володимиром Панченком.
«Голос Столиці»: Такі показники зростання споживчих цін для липня - це норма?
Володимир Панченко: Так, в принципі, якщо говорити про продукти харчування, то це якраз норма. Тому що зниження цін у липні, особливо на овочеву продукцію, повторюється з року в рік, і це непогана традиція.
«Голос Столиці»: Загальна інфляція цього року на даний момент складає 0,1%. Про що говорять такі підсумки першого півріччя?
Володимир Панченко: Вони свідчать про загальну ситуацію в економіці, яка відзначається таким входженням в глибоку рецесію. Тому насправді тут радіти зниженню цін не потрібно, тому що це пов'язано як раз з макроекономічними зусиллями уряду, який пов'язує грошову масу і відсутність грошей в економіці. І це, звичайно, позначається на тому, що інфляції немає, але й немає розвитку.
«Голос Столиці»: А штучно стимулювати інфляцію влада може?
Володимир Панченко: Влада не повинна стимулювати інфляцію, вона сама з'явиться в той момент, коли буде стимулюватися фінансовий ринок. Але це вже побічні ефекти, які завжди з'являються. З ними потрібно боротися окремо, але стимулювати фінансову систему і знижувати курс гривні потрібно. В принципі, у нас мантра залишається тією ж - гривня ніколи не впаде, але це ніяк не допомагає економіці.
«Голос Столиці»: Тобто, якщо взяти всі показники, то можна припускати, що цей рік буде таким же, як минулий і ми вийдемо на той же показник річної дефляції?
Володимир Панченко: Інфляція складе, швидше за все, кілька відсотків. Але питання ж не в дефляції, питання в зростанні ВВП, якого не буде. Тобто на тлі падіння виробництва падає і споживання, і в цілому падає ВВП. Тому ми можемо вийти на показники, про які ви сказали, але це не говорить про здоровий стан економіки.
«Голос Столиці»: А які показники можуть свідчити про те, що країна ожила, і почалося зростання?
Володимир Панченко: Якщо говорити про певні інструментах, то показники кредитування покажуть ознаки того, що в бізнесі в наступному році і надалі буде оздоровлення. Якщо цього не відбудеться, то у нас немає просто інших ресурсів, крім кредитування. Тому якщо цей показник буде залишатися на нинішньому рівні, то оздоровлення економіки ми не побачимо.
Нагадаємо, що за підсумками минулого року дефляція в Україні склала 0,2%. Цього року Кабмін прогнозує інфляцію на рівні 4,8%.
