Незважаючи на серйозні труднощі, через які проходить зараз економіка Україна і про які не раз голосно заявляли представники влади, Президент Віктор Янукович висунув ряд нових соціальних ініціатив. Перший заступник голови президентської Адміністрації Ірина Акімова вже виступила з роз'ясненням механізмів їх реалізації, на наступному тижні зміни в бюджет повинен внести парламент. Про «приховані можливості» української економіки і про те, чи випадково "потепління" у соціальній політиці уряду співпало з наближенням парламентських виборів, кореспондент говорив з екс-главою Держфінпослуг, колишнім міністром економіки України Віктором Сусловим. - Віктор Іванович, чи реально виконання нових соціальних ініціатив, висунутих Президентом, і що для цього доведеться зробити уряду?
- Для того, щоб відповісти на це питання, треба об'єктивно оцінити масштаб цих ініціатив. Власне, основних ініціатив три. Перша - чергова акція по частковому погашенню заборгованості за втраченими в Ощадному банку Радянського Союзу вкладами. Це - виплати для 6-ти млн. чоловік по тисячі гривень, як оголошено - тобто, 6-ть млрд. грн., абсолютно невелика сума. Друга частина - доплати по 100 грн. для малозабезпечених пенсіонерів з мінімальними пенсіями, за оцінками, сума складе близько 9-ти млрд. гривень (така цифра, по крайней мере, прозвучала). І ще один оголошений мільярд - це зниження відсотків за іпотечними кредитами до 2-3%, шляхом фінансування різниці за рахунок бюджету. Разом - 16 млрд. грн.
Що таке 16 млрд. грн.? Доходна частина Державного бюджету України на 2012 рік становить 332,8 млрд. грн. 16 млрд. - це всього лише 4,8% від цієї суми. Тобто, всі соціальні програми, всі ініціативи зачіпають всього 4,8% доходів бюджету. Відповідно, ці гроші не дуже складно знайти навіть шляхом простого перерозподілу видаткової частини бюджету. Можна «ужаться» за певними напрямками. - За якими?
- По фінансуванню органів державної влади - там багато можна заощадити. Вміст різних санаторіїв, держдач і так далі. У бюджеті в плані економії можна знайти багато чого ...
- Я не знаю, яким шляхом піде уряд і Президент. Але підкреслюю, що ця соціальна програма - дуже малого обсягу. Вона не вимагає від країни-якого серйозного напруження. І, безумовно, буде виконана. Зробити це легко, вона мала за вартістю.
- Зовсім недавно, всього кілька місяців тому, Кабміну були передані повноваження з управління «в ручному режимі» соціальними пільгами для 16 категорій громадян. Тоді це рішення влада пояснила відсутністю бюджетних коштів для виконання соціальних законів. Зараз же гроші на «соціалку» знайшлися. Як ви можете це пояснити?
- Це питання абсолютно різного "ваги". Соціальні пільги тягнуть, якщо виконувати всі прийняті в Україні закони, більш ніж на 150 млрд. гривень - Сума для бюджету непідйомна. Звичайно, передача Кабміну права самому вирішувати, що платити, а що - ні, помилкова. Але наша Верховна Рада безнадійно хвора популізмом і не в змозі приймати рішення в умовах жорстких бюджетних обмежень. Проте її треба було б примусити привести запити на соціальні виплати у відповідність з можливостями бюджету.
Повернімося, однак, до питання про те, де взяти гроші. Сьогодні Акімова (Ірина Акімова, перший заступник глави Адміністрації Президента - ред.) заявила, що з 16-ти млрд. вже знайшли 11-ть, за рахунок значних надпланових податкових надходжень до бюджету, як вона стверджує. Я не знаю, наскільки це відповідає дійсності. Але раз каже - напевно, відповідає. Решта 5-ть млрд можна знайти за рахунок перерозподілу видаткових статей.
- Не можуть ці кошти «знайтися» шляхом посилення податкового тиску або включенням «друкарського верстата»?
- "Друкарський верстат» у нас і так працює, поки в невисокому темпі. Але Національний банк для того і створений, щоб проводити емісію грошей. Питання не в цьому. Наприклад, минулого тижня Мінфін легко продав облігації внутрішньої позики і за один день залучив до бюджету 2,5 млрд гривень. Що ж, продасть кілька разів на 2,5 млрд. Це відбувається щотижня - звичайна практика Міністерства фінансів. Наша країна взагалі живе, стрімко нарощуючи як зовнішні, так і внутрішні борги. Бюджет дефіцитний, дефіцит покривається за рахунок зовнішніх позик.
Витрати, про які ми говоримо, поки провести не можна, так як вони не заплановані в бюджеті на 2012 рік. На наступному тижні планується внесення конкретних змін в закон про бюджет. Ймовірно, буде передбачено збільшення надходжень доходів від податків, можливі перерозподілу у видатковій частині бюджету. Крім цього, ймовірно і підняття «стелі» нарощування державного боргу - з тим, щоб можна було продати більше облігацій. Тоді стане ясно, яким шляхом пішов уряд, виконуючи доручення Президента, і наскільки з цим погодилася Верховна Рада.
- Чому саме зараз виникло рішення про виплату 1-й тис. грн. вкладникам Ощадбанку СРСР і яким чином держава має відшкодувати ці вклади?
- У 1996 році був прийнятий закон України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», який зобов'язує уряд виплатити заборгованість по внесках в Ощадбанку і по деяким іншим напрямкам - радянським облігаціях, накопичувальними рахунками Держстраху СРСР, сукупно в суму 131 млрд 960 млн грн. З цієї суми до теперішнього часу виплачено трохи більше 10650000000, причому основна частина - 6500000000, в період прем'єрства Юлії Тимошенко , так звана «Юлина тисяча».
Вкладникам залишається виплатити ще 121 млрд.грн. Поки Президент України прийняв рішення виплатити ще 6 млрд. При темпах виплат за минулі після прийняття закону 15 років для завершення виплат знадобиться ще років 150.
Тому, якщо говорити про нову соціальну політику - влада повинна мати конкретну програму виконання цього закону в цілому, внести ясність у процес погашення заборгованості за вкладами населення. Очевидно, необхідно оформити її, як частина внутрішнього держборгу, можливо, у вигляді облігацій державної позики, встановити конкретні терміни виплат. Нараховувати по ним відсотки, щоб вони не знецінювалися через інфляції. Адже з 96-го року ці гроші знецінилися більш, ніж у шість разів, а норма про їх індексації пропорційно темпам інфляції була з закону вилучена.
Тобто, потрібні рішення на рівні державної політики. На жаль, апарат Президента України поки не запропонував таких рішень. І виходить, що це як би не норма закону, уряд лише виплачує якісь разові суми під вибори.
Я вважаю, що до тих пір, поки зобов'язання перед громадянами не будуть належним чином, тобто законодавчо, оформлені, прогресивні політики повинні не переставати за це боротися. Зрештою йдеться про виплати людям старшого покоління, які створили і відстояли нашу країну, які сьогодні перебувають у важкому матеріальному становищі.
- Доплатити малозабезпеченим пенсіонерам по 100 гривень набагато простіше, ніж перерахувати споживчий кошик ...
- Добре, якщо ці гроші будуть виплачені, негативно ставитися до цього не слід. Але поряд з цим треба вимагати ясності в соціальній політиці. Основна проблема, яка поки ніяк не вирішується - колосальне майнове розшарування в суспільстві. Тому треба вводити прогресивне оподаткування особистих доходів, проводити достатньо серйозні заходи, які б змусили і багатих тугіше «затягнути пояси».
- Хотілося б уточнити з приводу іпотеки - наскільки реально відродження системи іпотечного кредитування в короткі строки, про що говорила Ірина Акімова. Чи є для цього зараз економічні підстави?
- На все бадьорі заяви представників влади про зростання економіки я відповідаю зазначенням одного факту - що в 2009 році ВВП впав відразу на 14,9% і до теперішнього часу падіння 2008-09 рр. не відновлено. Тобто, ми ще не вийшли навіть на докризовий рівень виробництва валового продукту.
Що стосується іпотечного кредитування - оскільки мова йде про виділення зовсім невеликої суми ... Скільки квартир можна придбати на 1 млрд гривень? Півтори-дві тисячі. Звичайно, така кількість житла досить незначно. Це не зробить ніякого помітного впливу ні на забезпечення громадян житлом, ні на стимулювання економіки. До того ж ці гроші планується направити на часткове погашення відсотків по кредитах. Тобто ці пільги зможуть отримати громадяни, здатні взяти іпотечні кредити в банках в сумі 0,5-1 мільйон гривень і повернути їх за рахунок своїх поточних доходів. Але тоді це програма не для бідних. Це програма для бізнесменів, інших представників середнього класу, державних чиновників.
- І інфляція в результаті реалізації соціальних ініціатив Президента не перевищить 1,5%, як заявила Ірина Акімова?
- Не перевищить, а, можливо, навіть буде й меншою. Адже суми незначні. Це - більшою мірою захід політичного характеру, ніж економічного, для того, щоб підкреслити, що влада піклується про малозабезпечених.
- Чи можуть якимось чином соціальні ініціативи Віктора Януковича вплинути на тож проблемне співпраця України з МВФ?
- Україні за програмою МВФ не вибрала більше 12 млрд дол Це 96 млрд грн., Під 3,5% річних. Ось там були основні ресурси, в тому числі і на соціальне розвиток. Ці втрати небудь відшкодувати неможливо.
Якщо ж говорити про останні соціальні ініціативи - їх суми настільки незначні, що вони якихось негативних реакцій у МВФ не викличуть.
- Риторичне запитання - чому б не полегшити життя власним співгромадянам ще рік тому?
- Подібні заходи, як я вже говорив, проводяться під вибори. Громадянам треба радіти, що є вибори, всі згадують про виборців і проводять такі заходи, які можуть вплинути на голосування.
У політичній програмі цього, 2012 року, також: безкоштовна роздача гречки та інших продуктів на виборчих округах, облаштування дитячих майданчиків, проведення фестивалів пісні і танцю по селах. У відповідь вдячний народ повинен буде знову обрати парламент мільйонерів, який затвердить уряд мільярдерів, і все знову повториться спочатку.
