Старший економіст представництва Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Руслан Піонтковський розповів Контрактам про те, що в разі переходу України до плаваючого валютного курсу її монетарна політика стане більш захищеною від зовнішній потрясінь.
Руслан Піонтковський: Причини - в погіршенні зовнішнього попиту, кризової ситуації в єврозоні та уповільнення світової економіки. На сьогоднішній день в українській економіці дуже показовим є співвідношення внутрішнього і зовнішнього попиту. Так, в I кварталі економічне зростання склало 2%. Причому споживання та інвестиції всередині країни зросли більш ніж на 7%, а експорт скоротився на 6%. Сформована диспропорція дуже яскраво відображає намітилися тенденції: якщо б не було внутрішнього попиту, то не було б і економічного зростання. Тенденція продовжилася і в II кварталі, про це побічно свідчить те, що роздрібний товарообіг і реальна заробітна плата виросли за перше півріччя більш ніж на 10%. У той Водночас річна споживча інфляція на кінець червня склала мінус 1,2%, тобто ціни знизилися.
Судячи за цими даними, інфляція в Україні нижча, ніж в інших країнах Європи. Як це можливо?
Руслан Піонтковський: Цьому є пояснення, в тому числі економічні. Скажімо, якщо порівняти динаміку обмінних курсів в Україні та інших європейських країнах за останній рік, то валюти наших сусідів демонстрували відносно долара як девальвацію, так і ревальвацію. Курс же гривні залишався практично незмінним. Але вся справа в тому, що фіксований валютний курс ставить в залежність внутрішню ситуацію в країні від того, що відбувається за її межами. Всі зовнішні шоки (і позитивні, і негативні) транслюються на те, що відбувається всередині економіки. Через фіксованого валютного курсу в Україні сповільнилося кредитування, знизилася інфляція. Якщо ж подивитися на держави з гнучким валютним курсом, то динаміка інфляції там набагато стабільніше. Наприклад, влітку 2011 року інфляція в нашій країні досягла максимального рівня в майже 12%, а нинішнім - мінус 1,2%. У сусідній же Молдові минулого літа інфляція склала близько 8%, а зараз - 3,7%. Тобто там амплітуда інфляційних коливань набагато менше. Молдова понад три роки тому почала переходити до більш гнучкого валютного курсоутворення і позначила для себе орієнтир споживчої інфляції в 5% ± 1%. Поки вона ще не зовсім вписується в ці рамки, але все-таки там не спостерігається різких стрибків. Гнучкий валютний курс як один із способів згладжування зовнішніх коливань допомагає ефективніше управляти внутрішніми економічними процесами: інфляцією, динамікою кредитування, процентними ставками.
Руслан Піонтковський: Так, в цьому році чистий приплив прямих іноземних інвестицій знизився на третину в порівнянні з аналогічним періодом 2011-го. Це сталося по кількох причин. Перш за все, сьогодні, коли єврозона страждає від економічного, фінансового та боргового криз, інвестори воліють тримати свої кошти в більш безпечних активах. Щоб зацікавити обережних інвесторів, потрібно демонструвати позитивні результати, вигідно відрізнятися від інших держав.
Тобто інвестори сприймають нашу країну як досить ризикову?
Руслан Піонтковський: Так, думаю, це об'єктивна реальність. Україна сьогодні в досить ризикованої ситуації за економічними показниками. І це відображається в рейтингових оцінках агентств, а також в рішеннях інвесторів. Якщо дивитися на вартість ресурсів як для держави в цілому, так і окремих вітчизняних позичальників, то вона залишається досить високою.
Як можна змінити ситуацію, пов'язану з припливом інвестицій?
Руслан Піонтковський: У затвердженій в 2010 році Програмі економічних реформ президента Віктора Януковича міститься багато корисних структурних перетворень, які описані як орієнтири для виконання. У свою чергу, Світовий банк в опублікованому в тому ж 2010 році Меморандумі економічного розвитку зводить необхідні реформи до трьох напрямках. По-перше, потрібно провести фіскальну реформу, поліпшити використання і перерозподіл держресурсів. По-друге, слід поліпшити інвестиційний клімат. По-третє, необхідна реформа державного управління. Правда, на практиці існують певні проблеми з реалізацією більшості з цих напрямків. І це не сприяє припливу інвестицій у країну. Проведення ж згаданих реформ дасть позитивний сигнал іноземним інвесторам, а також підвищить ефективність використання ресурсів, продуктивність праці, і, відповідно, зумовить економічне зростання в середньостроковій перспективі. Через кілька років темпи економічного зростання підвищаться: можливо, вони досягнуть рівня більше 4%. При певних сценаріях українська економіка може щорічно показувати зростання навіть на рівні 7-8%, але тільки за умови проведення згаданих реформ.
Які основні причини скорочення в першому півріччі золотовалютних резервів Нацбанку?
Руслан Піонтковський: Дійсно, протягом першого півріччя міжнародні резерви НБУ скоротилися, але це зменшення не таке вже й значне - всього кілька мільярдів доларів. Як ми вже обговорювали, погіршилася ситуація з припливом прямих іноземних інвестицій. До того ж подорожчали зовнішні кредити і стали менш доступними. Зараз банківський сектор в основному погашає, а не приваблює позики. Як наслідок, його загальний зовнішній борг скорочується. Якщо говорити про співпрацю з Міжнародним валютним фондом, то Україна тільки погашає попередні кредити, але не отримує нових. Рахунок поточних операцій платіжного балансу теж знаходиться в дефіциті. Таким чином, спостерігається відтік ресурсів. І це все відбивається на загальному стані золотовалютних резервів.
У травні Нацбанк заявив про перехід до плаваючого валютного курсу. Чи схвалюєте ви цю ініціативу?
Руслан Піонтковський: Мені здається, що це правильне рішення. Плаваючий курс вимагає менше золотовалютних резервів, ніж фіксований. Більш гнучкий курс означає те, що валютних інтервенцій з боку НБУ буде менше. Світовий банк підтримує намір перейти до політики плаваючого валютного курсу. Звичайно, населенню психологічно важко прийняти це, але поступово люди почнуть звикати до курсових перепадів. Наприклад, сьогодні вони майже не реагують на те, що євро постійно змінюється, тоді як курсові коливання долара викликають панічні настрої. Однак поступово Україна прийде до того, що курси цих двох інвалют стануть менш важливими.
У разі переходу України до плаваючого валютного курсу її монетарна політика стане більш захищеною від зовнішніх потрясінь і її внутрішні економічні показники не будуть схильні до таких різких перепадів, які ми спостерігаємо зараз. Поки ж у нас жорстка монетарна політика, тому процентні ставки по кредитах високі, зростання ж запозичень, навпаки, низький. Дуже небагато підприємств в країні можуть дозволити собі взяти кредит за реальною ставкою, що перевищує 10% річних. І це не дивно. Адже якщо економіка країни зростає на 2%, то яка частина підприємств зможе віддавати більш ніж 10%? Напевно дуже невелика. Тому в ситуації, що склалася не варто дивуватися, що кредитування не росте божевільними темпами.
Україна сьогодні в досить ризикованої ситуації за економічними показниками
Як оцінюєте соціальні ініціативи президента України?
Руслан Піонтковський: Вони приведуть як до позитивних, так і до негативних результатів. З одного боку, будуть підвищені соціальні виплати, зростуть доходи громадян з невисоким достатком, тобто людей, які більшу частину своїх доходів витрачають на споживання. Відповідно, це буде стимулювати зростання споживання усередині країни. За нашими прогнозами, внутрішнє споживання в II-IV кварталах буде збільшуватися дуже високими темпами. І це позитивний фактор. Але, з іншого боку, соціальні ініціативи президента призведуть і до менш райдужним результатами. Виростуть державні витрати, що спричинить збільшення дефіциту держбюджету і так званого бюджету розширеного уряду (куди включені соціальні фонди, в тому числі і Пенсійний). Крім того, збільшення споживчих витрат, звичайно ж, додасть інфляційного тиску. За нашими прогнозами, до кінця року інфляція сягне 6,1%, а в 2013-му - 9,5%.
Але це досить високий рівень інфляції.
Руслан Піонтковський: Ми прогнозуємо 9,5%, беручи до уваги і адміністративну інфляцію, пов'язану з підвищенням тарифів на житлово-комунальні та інші послуги, які сьогодні не є ринковими. Підвищення тарифів на ЖКГ дуже важливо для відновлення макроекономічної рівноваги, зменшення дефіциту Нафтогазу і скорочення дефіциту розширеного бюджету.
Чому Світовий банк погіршив прогноз економічного зростання України на 2012 рік?
Руслан Піонтковський: Коли в грудні 2011-го ми оновили наш прогноз для України на 2012 рік, то показник економічного зростання в 2,5% виглядав вельми песимістично на тлі припущень інших аналітиків. Сьогодні ж ми бачимо загальну тенденцію до зниження прогнозів на поточний рік, оскільки темпи зростання української економіки сповільнюються, що підтверджується статистичними даними. Ми уточнюємо прогноз, враховуючи ситуацію в Європі і світі і намагаючись зрозуміти, як це впливає на Україну. У відповідності з нашими останніми оцінками щодо світової економіки, найбільше уповільнення спостерігається саме в Європі та Центральній Азії. Якщо в минулому році середній показник економічного зростання в цьому регіоні становив 5,6%, то в 2012-му очікується всього 3,3%. Тобто економіка сповільнюється більш ніж на 2%. За нашими прогнозами, економіка єврозони цього року скоротиться на 0,3%. Це зумовить уповільнення і української економіки до 2%.
Причому це за умови, що все піде по нашому базовим сценарієм: якщо в Європі не погіршиться ситуація, пов'язана з борговими проблемами; якщо через півроку там стабілізується динаміка економічного зростання; якщо в наступному році економічне зростання єврозони складе 0,7%. Тільки сукупність усіх цих факторів покращить перспективи українського експорту, і, відповідно, підвищить показники зростання. Якщо ситуація в Європі піде за негативним сценарієм, то наші прогнозні показники щодо економіки України можуть бути погіршені. Але наш базовий сценарій припускає поступове поліпшення вже в наступному році, а в 2014-му економіка України може зрости на 4%.
