В Україні накопичилася заборгованість з соціальних виплат. При цьому, найбільші недофінансування лікарняних, допомоги з безробіття та дитячих грошей спостерігаються у промислових регіонах та столиці. Зокрема, в Києві в жовтні заборгованість склала 119,6 млн гривень, у Дніпропетровській - 75,8 млн гривень, у Донецькій - 96 млн гривень, в Харківській - 31,8 млн гривень.
У Мінсоцполітики зазначили, що кошти на виплату дитячих грошей були перераховані в усі регіони. А от щодо заборгованості за лікарняними обіцяють вирішити протягом місяця.
Проблема полягає в тому, що зараз немає чим їх платити. Держбюджет-2013 був нереалістичним, тому і не виконується. Про це в інтерв'ю Gazeta.ua сказав Володимир Дубровський старший економіст CASE Україна, старший консультант Київської школи економіки.
Чому так сталося, що в Україні накопичилася величезна заборгованість з соцвиплат?
- Це дуже не просто, тому що бюджет не виконується. Він був нереалістичним. Зараз, за умови економічного спаду, немає просто чим їх платити. З іншого боку, уряд уже втратив можливість так легко запозичувати гроші, як він це робив раніше.
Тенденція продовжуватиметься?
- Якщо підпишуть Угоду про асоціацію із європейським Союзом, то можливо настрої інвесторів зміняться і можна буде запозичити гроші, і якось дотягнути до кінця року. Там вже дадуться в знаки позитивні наслідки створення зони вільної торгівлі. Якщо ні, то це буде обвал із невиплатами зарплат, так як це було в 98 році.
Які помилки були зроблені під час планування Державного бюджету?
- Були закладені завищені очікування. Не такі високі як по відношенню до Бюджету-2012. Цей рік склали більш консервативно, але не очікували на те, що буде економічний спад,а він є.
Що є найбільшим навантаження на бюджет зараз?
- Все потроху. Бюджет розподіляється та має забезпечити багато напрямків. Якщо говорити про зайве навантаження, тобто якого варто позбутися, то є великі дві статті. В державних закупівлях закладена велика частка відкатів та непрозорості. За рахунок прозорості закупівель можна було би багато заощадити. Окрім того, не варто забувати про покриття різниці в ціні на газ. Зараз це та стаття видатків, на якій би варто було заощадити. Уряд це хотів зробити, але це потребує докорінної реформи цього сектору.
Чи можна, скажімо, через підвищення ціни на житлово-комунальні послуги, зокрема газ, вийти із ситуації?
- Значною мірою так. Але це не має бути просто підвищенням ціни, бо від цього не буде значним бюджетний ефект. Тоді доведеться виплачувати в величезній кількості адресні субсидії тим, хто не зможе цю ціну виплачувати.
По-друге, це викличе справедливе соціальне збурення. Всі знають, що втрати в теплових мережах сягають майже 50%. Плюс багато розкрадається. Тарифи формуються непрозоро, вони нав'язуються людям, і вони не мають можливості впливати на формування, ані регулювання споживання тепла. А коли українці не можуть зменшити споживання тепла у відповідь на підвищення тарифів, вони можуть "вибухнути". Ці проблеми треба подолати, а тоді можливо і не варто буде підвищувати тарифи.
Що порадите простим українцям в такій ситуації?
- Тримати кулачки за те, щоби Угода була підписана. Якщо для цього потрібно тиснути на уряд, політиків, щоби виконали вимоги ЄС, то це треба робити, бо це єдина надія уникнути кризи.
