Існуючі в Україні програми пільгової покупки нерухомості працюють не в повну силу. Представники влади вважають, що банкам необхідно пом'якшити вимоги до потенційних позичальників, зокрема знизити суму авансового платежу до 10%. Фінансисти не згодні з такими ініціативами, відзначаючи, що популяризувати програму слід за рахунок залучення комерційних банків.
Члени Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) спільно з представниками девелоперських компаній та органів влади розробили ряд ініціатив, які сприятимуть тому, щоб програми пільгової покупки нерухомості стали більш доступними для малозабезпечених українців. "У квартирній черзі стоять близько мільйона сімей, при цьому в рік тільки 7-8 тис. отримують житло", - говорить голова УСПП Анатолій Кінах. До кінця тижня пропозиції будуть передані на розгляд до профільних комітетів Верховної ради.
Зараз в Україні діють дві житлові держпрограми. Одна з них - "Доступне житло 30/70", суть якої в тому, що 30% вартості житла оплачує держава на безповоротній основі, а що залишилися 70% - сам покупець. "На цей рік у бюджеті закладено всього 89 млн грн, хоча минулого року за цією програмою було освоєно 156 млн грн, при цьому попит цього року вище ", - відзначає пан Кінах. Для підвищення ефективності цієї програми УСПП пропонує дозволити покупцям брати кредит на необхідні 70% вартості квартири під пільгові 6-10% річних.
Втім, механізм пільгового кредитування був запущений торік: позичальники можуть отримати кредит на купівлю нерухомості строком на 15 років під 3% річних. Основною проблемою учасники ринку вважають те, що в кредитному договорі розмір процентної ставки зазначений на рівні 16%, з яких 13% компенсуються позичальникам з бюджету. Перепоною для розвитку цієї програми, впевнені в УСПП, є значний розмір авансового платежу - 25% вартості квартири. "Ми пропонуємо зменшити його до 10%", - зазначив Анатолій Кінах. В якості альтернативи пропонується дозволити сплату початкового внеску за рахунок коштів роботодавців.
Ще однією проблемою є нестабільне бюджетне фінансування. "У разі затримки держкомпенсації учасник повинен самостійно виплатити всю вартість кредиту. У цьому році кошти в бюджеті закладені, а що буде в наступні 15 років - незрозуміло ", - визнає пан Кінах. Варіанти вирішення цієї проблеми озвучені не були.
Банкіри стверджують, що вживати заходів для популяризації держпрограм необхідно, але пом'якшувати умови фінансування вони не готові. "Для нас пільгове кредитування під 3% - це стандартний кредитний продукт. Ми не вважаємо доцільним знижувати початковий внесок до 10% ", - каже заступник голови правління Укргазбанку Олена Дмитрієва. За її словами, з моменту запуску програми було видано близько 1800 кредитів, з яких понад 60% видав Укргазбанк, ще 30% - Ощадбанк. "Основна проблема - низька платоспроможність позичальників. Ми пропонували при розрахунку платоспроможності позичальника враховувати доходи членів сім'ї або поручителів ", - зазначив начальник управління по роботі з партнерами Ощадбанку Дмитро Баштовий.
Зробити програму пільгового кредитування більш популярною можна за рахунок залучення комерційних банків. Цю ідею обговорювали ще в минулому році, але жоден банк до програми так і не приєднався. "Якби був розроблений механізм, за допомогою якого комерційні банки могли включитися в програму, ми б розглянули можливість своєї участі. Банківська система відчуває дефіцит платоспроможних позичальників, тому додатковий потік клієнтів цікавий кожному банку. Тим більше що при задекларованій ставкою в 3% річних ризики неповернення істотно знижуються ", - каже заступник голови правління Банку Національний кредит Людмила Міщук.
Перепоною для такого сценарію є відсутність у банків довгої гривні. "Зараз ресурсна база кредитних установ складається в основному з депозитів фізосіб строком максимум до одного року. Проблему довгих грошей необхідно вирішувати за участю Нацбанку ", - зазначила пані Дмитрієва. Крім того, ніхто з банків не береться гарантувати стабільну ставку по позиці на весь термін кредитування. "А значить, не можна буде гарантувати 3% річних і позичальникові ", - каже Людмила Міщук.
