Ч то важко було завжди уявити, так це те, що можна заздрити Молдавії.
Жодним чином не хотілося б ображати наших сусідів, але багато обставин говорили, що ця країна бідніша України.
Мабуть, єдина країна в Європі, яка поступається нам по багатьом параметрам.
Про це свідчить рівень зарплат, соціальні виплати та пенсії, які протягом останніх 15-20 років стабільно були нижче українських.
Чимала частка правди також у дослідженні міжнародної компанії GfK. В одному з останніх своїх звітів вона назвала Молдову найбіднішою країною в Європі з купівельною спроможністю жителів близько 1,3 тис євро на рік.
Україна - другий аутсайдер з показником 2,2 тис євро на рік на жителя.
Породжена економічними труднощами масова трудова міграція перетворилася на своєрідний символ сучасної Молдови та стала першопричиною багатьох соціальних проблем.
За даними Світового банку, переклади виїхали молдаван становлять близько третини ВВП країни. Молдову за цим показником з країн СНД випереджає тільки Таджикистан, для якого кошти, зароблені за кордоном, здебільшого в РФ, становлять майже 50% ВВП.
Тому, і не тільки, здавалося, що заздрити нашим сусідам не варто. Однак при всіх проблемах і хронічної корупції в Молдові у жителів цієї країни більш райдужні перспективи, ніж у нас.
перше, незабаром для наших сусідів знімуть візові вимоги для поїздок до країн Євросоюзу.
По-друге, ЄС має намір парафувати з Молдовою угоду про асоціацію на саміті у Вільнюсі.
В Україні ж у цей час різко звертають з наміченого шляху і пропонують населеніюполагаться на мудрість політиків, які "вчасно приймають необхідні для країни рішення ". Ось тільки незрозуміло, кому ж більше" необхідні "ці рішення?
Для чого Україні міцний союз з Росією? Для захоплюючих змагань в тому, у кого більше вигідних зв'язків з чиновниками, і хто більше заощадить на хабарах? Або у кого більше ями на дорогах?
 |
| Ремонт по-українськи. Фото ostro.org |
Дороги Молдови - ще одна причина того, чому громадяни країни "мудрих політиків" заздритимуть бідним південним сусідам.
Часто в якості аргументів на користь того, як погано кладуть у нас асфальт, багато наводять як приклад роботу дорожніх служб у Західній Європі або США. Так і є. Багато, приїхавши з ЄС і вдосталь накатавшись там на своїй або прокатної машині, жартують, що навіть підлоги наших квартир не такі рівні.
Однак настали часи, коли ці приклади можна знайти вже й у Молдові, яку всі завжди вважали безнадійним економічним аутсайдером.
На початку листопада довелося проїхатися по маршруту Київ - Ізмаїл (Одеська область) - Кишинів. При плануванні поїздки долали сумніви, варто Чи їхати на машині. Раніше, у 2000-2008 роках, буваючи в Молдові, особливого захоплення від місцевого дорожнього покриття не доводилося випробовувати.
У підсумку ями і саморобні знаки у вигляді картонок на кілочках з написами "Обережно! Через 50 або 100 метрів ями" зустрічалися лише в Україні. Особливо "радували" дороги в прикордонному з Молдовою Болградському районі - змії так не звиваються, як уміють це робити місцеві водії.
Втім, після перетину кордону на митному пункті Болград-Чумай і в'їзду в Молдову вже не так страшно. Так, у багатьох населених пунктах дорога залишає бажати кращого, але в цілому це цілком пристойна траса, а окремі її ділянки нагадують європейські автобани.
Це одна з пріоритетних доріг Молдови міжнародного значення - Кишинів-Джурджулешти. Фактично основна магістраль, яка йде з центру країни на південь і забезпечує доступ до двох пунктів переходу кордону і міжнародному портовому комплексу Джурджулешти.
 |
| Дорога между населеними пунктами Комрат-Чумішлія. Фото ЄП |
Під'їзд з півдня до Кишиневу - окрема тема. Навряд чи водії відчувають особливу радість, коли проїжджають низку "вісімок", ще й над небезпечними обривами. Однак на під'їздах до молдавської столиці це перетворюється на формальність. Візьмемо для прикладу цю під'їзну дорогу.
На її реконструкцію виділялися кредитні кошти Європейського інвестиційного банку - ЄІБ. Дана ділянка, який пролягає між містом Хинчешти і Кишиневом, 22 км, реконструювали іноземні компанії, субпідрядниками виступили молдавські компанії.
Технічний нагляд за ходом дорожньо-ремонтних робіт здійснювала французька фірма Louis Berger.
Перша ділянка протяжністю 14 км був зданий в експлуатацію в 2010 році. Вартість проекту склала 13 млн євро. Підрядником була фінська компанія Leminkainen. У підсумку, 1 км дороги обійшовся молдаванам в 900 тис євро.
За другим ділянці підрядником виступив португальська консорціум Construcoes Gabriel AS Couto, Empresa de Construcoes Amandio Carvalho і Rosas Construtores. Був зданий в експлуатацію в 2012 році. Вартість - 8,3 млн євро за 8 км або 1030000 євро за км. Обидві фірми монтували свої асфальтобетонні заводи.
В інтерв'ю "Економічній правді" нинішній глава "Укравтодору" Євген Прусенко говорив, що вартість капремонту двухполосной дороги Київ-Глухів-Бачівськ (Київ-Москва) склала 7-8 млн грн за км, чотирьохсмуговій траси Київ-Житомир - 20 млн грн. Але це ціна не реконструкції.
Якщо ж взяти під'їзд до Кишиневу, то це неймовірно складна ділянка, який складається з крутих підйомів і спусків. Раніше ця траса представляла собою двухполосную дорогу - по одній у кожну сторону.
У ході реконструкції було побудовано більше десяти кілометрів додаткової третьої смуги. Розширення дороги до трьох смуг зроблено, в основному, на підйомах. Були відремонтовані мости і заасфальтовані з'їзди з траси.
 |
| Дорога Хінчешті-Кішінів. Фото biker.com |
Іноземні підрядники практично заново переклали дорожнє полотно з укладанням декількох шарів: пісок, білий щебінь, гранітний щебінь, асфальтобетонне покриття.
Тут застосовувалася технологія холодного ресайклінгу (регенерації). Вона передбачає фрезерування комбайном верхнього шару полотна на глибину 15 см з наступним змішуванням асфальтової крихти з новими матеріалами.
Це міцне основу товщиною 18-20 см. Потім на нього накладалися три шари асфальтобетону товщиною 30 см. Чи багато доріг в Україні побудовано за такою схемою? Це всього лише один з прикладів. Зараз у Молдові справжній дорожній бум, і готуються нові проекти.
Підрядниками з будівництва, реконструкції та середньострокового ремонту в Молдові виступають іноземні компанії - фінські, австрійські, італійські, португальські, іспанські, турецькі та румунські.
Техніко-економічне обгрунтування проектів готують також компанії з країн Євросоюзу. Основні донори - Світовий банк, ЄБРР і ЄІБ. На окремі проекти видаються також гранти Євросоюзу.
До того ж у держбюджеті Молдови є Дорожній фонд, який за останні три роки зріс втричі, до 90 млн дол, за рахунок зростання податків і акцизів. Це в 20 разів менше, ніж в Україні - 2,2 млрд дол, передбачених у бюджеті. У нас, як відомо, до ідеї Дорожнього фонду теж повертаються.
У Молдові кошти профільного фонду переважно йдуть на підтримку місцевих і національних доріг, і за їх використанням вже не стежать європейські контролери. Тому ситуація з місцевими та комунальними дорогами у молдаван така ж плачевна, як і в Україні.
Однак у Молдови величезна перевага: ця країна вже на півкроку попереду України. Вона вибрала свій вектор. Цілком можливо, що ще через кілька "угроблених" років саме ми будемо беззаперечними аутсайдерами Європи.
 |
| Фото esp.md |
Фото на головній procherk.info
***
Колонка є видом матеріалу, Який відображає вінятково точку зору автора. Вона НЕ претендує на об'єктивність та всебічність Висвітлення тими, про якові йдет.
Точка зору Редакції "Економічної правди" та "Української правди" може НЕ збігатіся з точкою зору автора. Редакція НЕ відповідає за достовірність та Тлумачення Наведеної ІНФОРМАЦІЇ и Виконує вінятково роль носія.
