До 2025 року пріоритетне житлове будівництво у столиці переміститься на околиці. Таке рішення в рамках розроблення Генплану затвердила земельна комісія Київради. Спорудження висоток у центральній частині міста постараються мінімізувати, аби хоч трохи вберегти історичне обличчя давнього Києва. Водночас представники влади визнають, що розпочате за минулого керівництва міста зведення хмарочосів уже навряд чи вдасться зупинити. Депутати також знайшли розв'язання і проблеми заторів — дороги прокладатимуть під землею та кількома ярусами в повітрі.
Незабаром КМДА зможе офіційно розпочати розроблення нового Генплану міста. “Програму завдання Генерального плану розвитку Києва та приміської зони до 2025 року” схвалила земельна комісія Київради. Головні завдання озвучила начальник управління аналітично-наукових досліджень Центру містобудування та архітектури Тетяна Нечаєва. “Ми проаналізували сучасний стан міста. З’ясувалося, що в розміщенні об’єктів соціальної інфраструктури є дисбаланс”,— сказала вона.
Тож архітектори мають детально спланувати, як забудовувати столицю. Це потрібно робити так, аби не було переущільнення і в центральних районах вдалося зберегти зелені зони. Передбачено також і винесення за місто промислових підприємств, що вже давно обговорюють.
Найближчими роками забезпечення киян житлом має значно поліпшитися. На одну людину припадатиме до
35 кв. м площі. Нині ж це щонайбільше 21 кв. м. Однак основні осередки забудови змістять на околиці Києва та в приміську зону.
Ще важливішим стане планування доріг. Нині автошляхи займають лише два відсотки загальної площі міста. Вони перевантажені потоками автотранспорту, кияни годинами простоюють у заторах. “Ми не лише розширюватимемо дороги за рахунок вільної землі — її обмаль. Будуватимемо де тільки можна тунелі, естакади, багаторівневі розв’язки”,— запевнила Тетяна Нечаєва.
Новий Генплан має стати гарантією збереження старого Києва. В центральній частині міста нове будівництво буде зведено до мінімуму, особливо, якщо йтиметься про висотки. Нагадаємо, міський голова Леонід Черновецький уже зупинив такі проекти на вулиці Шовковичній та Пейзажній алеї. Справжні криваві бійні влаштовували забудовники на Кловському узвозі. А будівництво на території заповідника “Софія Київська” поки що так і не вдалося припинити. Загалом, нинішня влада скасувала понад 30 незаконних дозволів, виданих попередниками. В реєстрі несанкціонованих будівництв ще два десятки адрес. Факти сфальсифікованих громадських слухань нині перевіряє спеціальна комісія Київради.
Проте, це не означає, що висоток у місті не споруджуватимуть. До 2020 року в Києві хочуть звести аж 16 будинків на 50—120 поверхів. Проте, відповідно до концепції, усі вони з’являться поза історичною зоною міста.
У розробленні нового Генплану експерти врахують закордонний досвід. Нагадаємо, мер провів переговори про співпрацю з Міжнародною спілкою архітекторів, а також звернувся з листами до керівників 20 найбільших міст Європи. Досвідом розвитку мегаполіса з Києвом поділиться і Москва. До роботи лише над концепцією Генплану залучать 17 провідних інститутів. Крім архітекторів та будівельників, над документом працюватимуть й історики, аби Київ не втратив минулої краси, а також знавці демографічних процесів. Концепцію Генплану мають закінчити до кінця року, а затвердять його в 2010-му.
