Екс-міністр фінансів України, відомий економіст Віктор Пинзеник славиться своєю нелюбов'ю до кредитів. Але навіть він зараз стверджує, що без них країні не обійтися. Про те, чому не можна утримувати від падіння гривню, як будувати взаємини з Росією і навіщо підвищувати вартість газу для населення, він розповів в інтерв'ю Контракти.UA.
Згортання співпраці з МВФ - це катастрофа чи порятунок для економіки України?
Віктор Пинзеник: Не люблю державних кредитів, але зараз без них не обійтися. Навіть якщо на сьогоднішній день була б усунута проблема бюджетного дефіциту, залишається проблема старих боргів з термінами погашення - 2, 3, 5 років, а часто і менше.
Крім того, є проблема структури боргів. А це вже має відношення до твердої валюти, продукту, який ми не «виробляємо» в Україну. Його можна «заробити» або за потоками інвестицій, або за потоками кредитів, або за потоками торгівлі. За потокам торгівлі у нас мінус, по потокам інвестицій радіти теж нема чому, а борги повертати треба, незважаючи на притоки нових кредитів. І резерви невеликі, та й ті зменшуються. Думаю, що цього достатньо, щоб зрозуміти, що при всій моїй нелюбові до кредитів, обійтися без них ми не можемо.
Але якщо мета полягає в тому, щоб тільки влізти в борг, то це позбавлено всякого сенсу. Більше того, я завжди буду говорити, що це нічого не дає. Навпаки - такі кредити тільки шкодять, оскільки створюють ілюзію, що все добре.
Одне з основних умов МВФ - підвищення вартості газу для населення. Наскільки ця вимога виправдано?
Віктор Пинзеник: Українці щомісяця чують, якими геройськими зусиллями ми розрахувалися з Росією за газ. І чим ближче вибори, тим більше геройськими будуть ці зусилля. Стає смішно, адже якщо низькою ціною хочуть допомогти бідним, то насправді допомагають тим, хто більше споживає. А найбільше споживають далеко не бідні. Ця система дуже зручна для заможних людей, оскільки веде до того, що більша частина соціальних витрат йде не на бідних, а на заможних людей. Такий підхід не має права на існування.
Тобто Ви вважаєте, що ціну на газ підвищувати потрібно?
Віктор Пинзеник: призначення Хорошковського оцінюю позитивно
Віктор Пинзеник: Так. А бідним допомагати субсидіями. Ця система років 20 працює. Ми можемо говорити про якісь нюанси, поправках, але це єдина система, яка пов'язана з доходами. Саме вона, по суті, дозволяє не збільшувати витрати сімей з низьким рівнем доходів.
Держбюджет Україні на 2012 рік експерти оцінили неоднозначно. Як оцінюєте його Ви?
Віктор Пинзеник: Філософських змін якості витрачання коштів бюджету немає. В балансової частині він не є сюрпризом, цифра доходів реальна, досить помірне зростання доходів - трохи більше 8% в порівнянні з попереднім роком. Цифра дефіциту, я вважаю, повинна бути менше, але вона не є кричущою.
Але є речі, про які забувають вже не перший рік. Адже якби про них пам'ятали, на скорочення витрат пішли б більшою мірою. Я маю на увазі до сих пір не введену в дію тарифну сітку в бюджетній сфері. Мінімальна зарплата не дорівнює тарифної ставки першого розряду, а це не може тривати вічно. Можливо, знята загроза щодо соціальних виплат, але я б поки залишив знак питання. І це також створює проблему для бюджету.
Зараз головні ризики лежать не в сфері поточного дефіциту бюджету, а в сфері нагромадилося боргу, зумовленого величезним дефіцитом минулих років. Обслуговування боргу стає проблемою. Позичати на внутрішньому ринку не просто, а про відкриті зовнішніх запозиченнях давно не чути. Не варто забувати і про проблему ціни запозичень, адже коли ми говоримо про МВФ, ми не згадуємо одну дрібницю - вартість цих грошей в 10 разів менше ніж на ринку. Інакше кажучи: +100000000000, позичених у МВФ - це все одно, що 10000000000 зайнятих на відкритому внутрішньому ринку. Це важливо пам'ятати, якщо доведеться заміщати одні борги іншими (на днях ми повинні були повернути Валютному Фонду 580 000 000 доларів, а їх же ще треба відшкодувати).
Вже зараз 8,7% доходів загального фонду держбюджету стають викинутими в сміття грошима. Майже кожна десята гривня - це тільки відсотки по боргу. У сумі - це 23 млрд грн - майже два армійських бюджету. Для порівняння, в 2008 році на сплату відсотків йшло всього 3,8 млрд грн.
Наростають проблеми і поза бюджетом: ризики для гривні, не оздоровлений банківський сектор. Оскільки хворий не стогне, всі думають, що з ним все в порядку, але ж проблеми не зникли, і банківський сектор в Україну постраждав більше, ніж деінде. Слава Богу, не прорвало закриттям багатьох системних банків.
Значно погіршився інвестиційний клімат. До тих звичним «стандартним речам», про які кричать протягом 10 років, додаються нові системні ризики: заборона на облік деяких витрат (збитки минулих років), рейдерство, ручні ставки податків. І це сильно ускладнює ситуацію. В умовах, коли світова торгівля згортається, і в світі відбуваються дуже непрості процеси, для нас це вкрай важливо. Треба розуміти, що ми розвивалися в минулому році тільки за рахунок експорту. Не будь такого зростання експорту (+34% за 11 місяців минулого року), у нас не було б економічного зростання. Саме тому, враховуючи суму внутрішніх і зовнішніх проблем, кожен місяць або квартал міжнародні інститути або рейтингові агентства погіршують прогнози економічного зростання України.
Як може вплинути на економічну ситуацію в країні той факт, що вартість газу, закладена в бюджет, може змінитися?
Віктор Пинзеник: Ніколи ціна газу не фіксувалася в бюджеті. Чи треба рахуватися з нею? Так, але більш важливо те, яка буде політика в плані ціни на газ. Якщо прийнятий вектор на підтримку менш заможних людей, тоді структура бюджету повинна бути іншою, витрати інші, зовсім інша цінова політика, треба виділяти більше коштів на підтримку малозабезпечених. Це системна структурна проблема, яка має відношення до інших речей. Вона має ставлення до енергоспоживання, до платіжного балансу, до обмінного курсу.
На думку Віктора Пинзеника втрата золотовалютних резервів недопустима
Ви згадали про ризики для гривні, чи буде її вартість істотно падати або рости в 2012 році?
Віктор Пинзеник: Те, що зараз відбувається, не дає підстав говорити про те, що гривня тримається. Її тримають. Зараз ми з МВФ ведемо розмову про якусь сумі - Це два або три мільярди доларів в один прийом - а в той же час, за якихось 5 місяців, Україні втратила 7 млрд доларів резервів через дисбалансу на валютному ринку. Це розкіш! Чи має право країна з таким вантажем проблем, з такими накопиченими зовнішніми боргами дозволити собі подібне - втрачати резерви, а потім випрошувати гроші. У ситуації, коли Національний банк дозволяє втрату резервів, мене турбує те, що таку політику будуть продовжувати проводити до виборів. Це тільки посилить проблеми.
Це дуже небезпечні тенденції. Протидії їм я не бачу і якщо не зійти з цієї дороги, девальвації гривні не уникнути. Ось тільки в цьому випадку девальвація буде значно глибше. Вважав і вважаю, що курс повинен реагувати на ситуацію, а втрата резервів неприпустима.
Не так давно в Кабміні змінився міністр фінансів. Ви згодні з кадровими ротаціями, проведеними президентом?
Віктор Пинзеник: Взагалі уряд повинен формуватися за іншими принципами. Можливо, ми й доживемо до того, коли в команді будуть чітко розписані ролі, причому ролі, які потрібні. Але саме призначення Валерія Хорошковського міністром фінансів я оцінюю позитивно.
Чого варто очікувати від нового голови Мінфіну? В опозиції і серед експертів прогнозують посилення фіскальної політики ...
Віктор Пинзеник: А що таке посилена фіскальна політика? Якщо закривати дірки для тих, хто не платить податки, - це не посилення тиску, це справедливість. Якщо Хорошковський буде робити такі кроки, а я, знаючи його поведінку і систему мислення, чекаю від нього саме таких дій, це правильна професійна політика.
Як ви ставитеся до можливості регулювання Кабміном виплати пільг?
Віктор Пинзеник: Наші рядові громадяни керуються в житті простим принципом - витрачати стільки, скільки заробляють. Публічно ніхто з наших політиків не буде заперечувати проти даної тези, але реально діючи всупереч цій логіці.
Що відбувалося з 1995 року? Наприймали купу законів, які ніколи не діяли, тому що не було ресурсу і їх неможливо було виконати. Саме тому їх щорічно припиняли всі Кабміни без винятку. У 2008 році ми спробували врегулювати цю проблему на законодавчому рівні. Нинішня влада, що була тоді опозицією, через суд скасувала наші починання. Тепер їм довелося шукати іншу формулу. І я вважаю її правильною, прийнятною.
У Конституції є норма про державний бюджет: розмір і цільове призначення витрат визначається виключно законом про бюджет. Тут, вважаю, не може бути подвійного тлумачення: якщо законом про бюджет не передбачені видатки, то ніхто не має права їх здійснити. Якщо розписані витрати, наприклад, 300 000 000 000 гривень, то що ще можна розписувати? Для української політики «нормальної» вважається практика ділити законом гроші, які вже раз поділили. А через тиждень ділити ще раз.
Як на українській економіці можуть позначитися проблеми в єврозоні?
Віктор Пинзеник: Безперечно, це погано для нас. Як тільки там починається лихоманка - це б'є по Україні. Адже Європа - це експорт, це доступ на ринки, а ми дуже вразливі з цього боку. Збільшення проблем з євровалютою послужить каталізатором прориву назовні наших назрілих і перезрілих проблем.
Зона вільної торгівлі з ЄС чи Митний союз з країнами СНД. Що вигідніше Україну?
Віктор Пинзеник: З 1996 року експорт України до країн СНД зріс десь в 2,5 рази, в той час як експорт до країн Європи - в 4 рази. Нагадаю ще одну тезу: сьогодні в світі немає проблеми купити, зате є проблема продати. Тобто ринки збуту є ключовими, фундаментальними. У нас ніяк не хочуть правильно побудувати проблему закупівлі газу в Росії. Це не наша проблема - купити, це російська проблема - продати. Ми самі себе постійно в проблеми штовхаємо. Росія важливий для нас партнер, я ніколи не вважав, що його потрібно втрачати, але більше купують де? В Росії або в Європі? Який ринок нам важливіше? Відповідь очевидна - європейський ринок на порядок більше. На нашу географічному розташуванню ми повинні мати зовсім інші експортні позиції і половина експорту повинна йти саме до Європи.
