Учора депутати стримали енергетичні апетити Андрія Клюєва, знизивши тарифи на кіловат-годину для сонячних електростанцій, які будуть введені з 2013 р.
Вчора Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект про внесення змін до закону «Про електроенергетику» (реєстраційний номер № 10183). Основні цілі документа - стимулювання виробництва електрики з альтернативних джерел, а також зниження так званих коефіцієнтів, які використовуються для розрахунку «зеленого тарифу» на електроенергію сонячних електростанцій.
Слідом за енергією сонця, вітру та води право на отримання спеціального «зеленого тарифу» отримають установки, що виробляють електрику з біогазу та твердих побутових відходів (ТПВ). Свого часу саме відсутність біогазу в числі альтернативних джерел струму, які мають правом на законодавчо затверджений «зелений тариф» в Україну, викликало справедливу хвилю обурень з боку поборників відновлюваної енергетики: чому, мовляв, для сонця і вітру потрібні тарифи затвердили, а для біогазу ні? Цього разу парламентарії виправили свою недопрацювання трьох-і чотирирічної давнини, коли формувалася законодавча база «зеленого тарифу».
Відповідно до чинного законодавства, виробники енергії з альтернативних джерел мають право продавати свій товар безпосередньо споживачам. Якщо ж альтернативне електрику виявиться незатребуваним споживачам, його зобов'язаний повністю викупити оптовий ринок електроенергії в особі держпідприємства «Енергоринок» за затвердженими парламентом і НКРЕ «зеленим тарифом». Станом на липень 2012 р., розмір цих тарифів наступний: на електроенергію сонячних енергоустановок - 5 грн. 05 коп. / КВт-год, вітрових - 1 грн. 22 коп. і малих гідроелектростанцій - 84 коп. Для порівняння: в даний час електрику, вироблене на теплових електростанціях, коштує близько 58 коп. / кВт-год, атомних - 21 коп.
Благо, поки частка так званих відновлюваних джерел у загальному енергобалансі виробництва електрики в Україну становить менше 1% і істотного впливу на кінцеві роздрібні тарифи для споживачів не надає. Однак відповідно до того ж проектом оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 р., частка альтернативних джерел в енергобалансі країни може бути доведена 10%. За інформацією Міненерговугілля, загальна кількість заявок на приєднання до енергомережі з боку власників споруджуваних і запланованих альтернативних енергоджерел вже зараз перевищує встановлену потужність українських АЕС (майже 14 тис. МВт). Залишається сподіватися, що лобістам «зеленого бізнесу »будуть поставлені з боку держави розумні допустимі заслони, інакше малозабезпеченим громадянам країни доведеться згадати про лампадках і свічках.
Відповідно до чинної системи тарифоутворення розмір «зеленого тарифу» розраховується для кожного виду генерації і для кожного енергоджерела окремо із застосуванням так званих коефіцієнтів. Наприклад, для наземних сонячних установок тарифи визначаються так: розмір роздрібного тарифу для промислових споживачів другого класу напруги множиться на коефіцієнт «зеленого тарифу» 4,8, а потім ще й на добовий коефіцієнт пікового періоду споживання електроенергії 1,8. В результаті тариф на сонячну електроенергію в Україну виявився найвищим в Європі. При цьому НКРЕ переглядає «зелені тарифи» щомісяця у міру зростання роздрібних розцінок на квт-ч для промспоживачів другого класу. Самі ж «зелені тарифи» законодавчо закріплені до 2030 р.
Втім, законопроект № 10183 апетити виробників сонячної електроенергії (найбільш відомою компанією є Active Solar, контрольована Андрієм Клюєвим) трохи урізає. Зокрема, для наземних сонячних електростанцій, що вводяться в експлуатацію з 2013 р., коефіцієнт зменшиться з 4,8 до 3,5, дахових (настінних) потужністю більше 100 кВт - з 4,6 до 3,6 і дахових потужністю менше 100 кВт - з 4,4 до 3,7.
Крім того, законопроект диференціює коефіцієнти для малих ГЕС в залежності від їх потужності, а також знімає вимогу про забезпечення 30% (з 2013 р.) і 50% (з 2014 р.) української сировини, робіт і послуг у вартості модулів для сонячних електростанцій. Для електростанцій на біомасі, біогазі і ГЕС «місцева складова» встановлюється на рівні від 50% (при введенні з 2015 р.), а для електростанцій на ТПВ «місцева складова» не є обов'язковою.
Крім того, автори документа пропонують зменшити тарифи на електроенергію для підприємств, що виробляють сировину, матеріали та комплектуючі для відновлюваної енергетики, до рівня січня 2009 р. Для цього необхідно зареєструвати створення відповідних виробництв як інноваційний проект.
