Міжнародні експерти заговорили про дефолт Україні. Нацбанк має намір штучно утримувати гривню за рахунок тане на очах золотовалютного резерву
Влада визнала очевидне: у відносинах з Міжнародним валютним фондом існують проблеми. А тут ще дуже недоречно приспіла новина - Рейтингове агентство Standard & Poor's знизило прогноз по кредитному рейтингу нашої країни. Як зазвичай буває в таких випадках, поповзли чутки про дефолт і девальвації ...
У глухому куті
«Переговори України з МВФ зайшли в глухий кут», - заявив віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко. Причиною він назвав принципову позицію Фонду щодо збільшення тарифів на газ для населення. Ситуація проста: Україну брала на себе зобов'язання підвищити ціни на газ для громадян у 2010-му і 2011 роках, довівши їх до 60% від економічно обгрунтованого рівня. Але ця міра була зроблена тільки в 2010 році. Тепер, з одного боку, якщо влада виконає вимогу Фонду (закріплене в Меморандумі про співробітництво між Україною і МВФ), то це не додасть їй популярності у народу і негативно позначиться на результаті Партії регіонів на майбутніх парламентських виборах. З іншого боку, Фонд має право вимагати чіткого дотримання підписаних документів. І надавати наступний транш кредиту без їх виконання не буде.
Зауважу, що Тігіпко сказав про ще двох причинах ускладнень відносин з МВФ. Справа в тому, що Україні брала аналогічні зобов'язання і щодо підвищення тарифів на електроенергію, але виконала їх наполовину. Крім того, у згаданому Меморандумі наша країна підписалася під лібералізацією внутрішнього валютного ринку. Тут навіть половинчастих зрушень немає. Це і зрозуміло - тільки жорсткий контроль Нацбанку здатний запобігти серйозні коливання курсу гривні. А так як курсової питання є вкрай чутливим для електорату, чекати лібералізації валютного ринку до парламентських виборів не варто. Таким чином, перспективи відновлення кредитування Україні Фондом туманні. В одному з авторитетних інтернет-ЗМІ з'явилася інформація про те, що уряд звернувся до американської лобістсько-консалтингової компанії APCO з пропозицією посприяти позитивному вирішенню питання з видачею кредиту МВФ нашій країні. Якщо це правда, виходить, що Кабмін передоручає свої безпосередні обов'язки іноземній компанії. З таким успіхом можна покласти на той же МВФ функції Нацбанку або на Європейське енергетичне агентство - функції Міненерговугілля.
Важливі нюанси
В логічного взаємозв'язку виникли проблеми з МВФ слід сприймати дані, озвучені агентством S & P, яке поставило кредитний рейтинг Україна на перегляд з можливістю зниження. Тут справа в тому, що окремі чиновники додали чимало цікавого до сказаного Тігіпко.Осознавая низьку ймовірність відновлення кредитування МВФ, вони перейшли до «словесним інтервенцій» в питанні повернення кредитів. Нагадаємо, що в цьому році наша країна повинна повернути Фонду близько $ 2,7 млрд.
Для розуміння ситуації доведеться трохи заглибитися у фінансову термінологію. Українські офіційні особи на початку березня заговорили про необхідність реструктуризації кредитів МВФ, погашення яких припадає на 2012 рік (вони були отримані в кризові 2008-2009 роки). Важливий нюанс: якщо б мова йшла про рефінансування заборгованості, то навряд чи Standard & Poor's відреагувало б заявою про можливість зниження кредитного рейтингу. Рефінансування - це процес, при якому відбувається заміна старого кредиту новим. Але, в силу вищеописаних причин, сподіватися на перегляд Україна не доводиться. Тому-то і заговорили про реструктуризацію, яка представляє собою зміну умов погашення зобов'язань. В даному випадку мова йде про перенесення термінів виплати кредитів Україні. Саме цього дуже не люблять кредитори і рейтингові агентства (найбільш свіжий приклад - ситуація з Грецією).
Запрошення пролонгація старих боргів без отримання нових кредитів об'єктивно свідчить про фінансові труднощі Україні. S & P не відкрило нічого нового - лише констатувало факти. У короткостроковій перспективі це погіршить і без того слабкі можливості країни (Та й недержавних позичальників) в плані залучення зовнішнього фінансування. Для початку вже було заявлено про те, що Україні не вийде на ринки капіталу з метою отримання кредитів - Мінфін скасував очікувалися на березень розміщення євробондів у сумі близько 1,5 млрд дол Це можна пояснити тим, що через рішення Standard & Poor's виросте ціна можливих запозичень. За оцінками фінансових експертів, менше ніж під 12-12,5% річних іноземні кредитори грошей Україна не займуть. Для порівняння: Португалія, яка, як багато хто говорить, цілком може піти грецьким шляхом, зараз розміщує євробонди з доходністю, що не перевищує 6-6,5% річних. Ще інформація для порівняння: якщо б відносини з МВФ не «зайшли в глухий кут», кредити можна було б отримати під 3,5% річних. Відчуйте різницю.
Дефолт?
Експерти заговорили про майбутній дефолт Україні. Традиція така. Втім, при стриманому відношенні до цієї страшилку не можна не відзначити, що поступово ситуація навколо цього питання починає насторожувати. Зазвичай буває так: поки економіка країни зростає непоганими темпами, вказуючи на реальне джерело повернення грошей, кредитори з задоволенням надають державі позики. Однак при появі перших ознак економічної або політичної нестабільності механізм запозичення починає пробуксовувати. Охочих позичити гроші стає все менше, а відсоток по кредитах - все вище. Борги починають рости як сніжний ком. Спіраль розкручується, і досягнення країною стану неплатоспроможності залишається лише питанням часу. Надана в таких випадках екстрена фінансова допомога з боку МВФ рятує. Але лише на якийсь період. Крім реальної допомоги позичальнику з метою запобігти кризі, МВФ своїми діями дає можливість великому приватному капіталу (спекулянтам з «гарячими» грішми) піти з проблемного ринку.
Однак настає момент, коли ніхто вже не хоче позичати гроші цієї держави, навіть під надвисокі відсотки. І оскільки у нього немає поточних коштів для рефінансування боргу, уряд оголошує дефолт. Після чого «боргової бульбашка» лопається. Подальша реструктуризація боргів зазвичай призводить до їх часткового списання, а отже, до великих втрат для тих, хто купував ці зобов'язання за високими цінами і не встиг їх вчасно перепродати. На цьому цикл дефолту закінчується. Саме за таким сценарієм проходили останні гучні банкрутства - таїландський в 1997 році, російський - в 1998-м і аргентинський - в 2001-му. Грецький 2012 року не в рахунок: в даному випадку, завдяки Євросоюзу, склалася якісно інша ситуація.
Але тут важливі конкретні цифри. В Україні розмір зовнішнього держборгу (прямого та гарантованого державою) за підсумками 2011 року склав $ 59,2 млрд. По відношенню до ВВП це 36%. Що набагато краще, ніж у Німеччині (82% ВВП), США (91%), Японії (210%). Але методика оцінки кредитоспроможності держави за допомогою відносини держборгу до ВВП не у всіх викликає довіру. Адже гроші на погашення позик держава бере не з валового продукту, а з державного бюджету. Різниться й та частка бюджету, яка може бути призначена на обслуговування боргу. Тут Україна похвалитися нічим. А з урахуванням того, що іноземні кредитори не хочуть давати нам борг за скільки прийнятним для нас ставками, здатність своєчасного погашення країною зовнішнього боргу може викликати певні питання.
Курсовий питання
Але, крім описаного повномасштабного дефолту, держави-боржники (особливо обтяжені великими внутрішніми позиками, а Україна належить до таких) часто замість відмови обслуговувати позику вдаються до девальвації національної валюти. Цей захід аналогічна «часткового дефолту» за внутрішнім боргом. Так, зокрема, надійшли Аргентина в 1991-м, Мексика в 1994-м, Індонезія і Південна Корея в 1997-му. Нерідкі випадки одночасного дефолту і девальвації, як це було під час російського та аргентинського криз. Як йдуть справи у нас? МФВ уже заявив, що стурбований перспективою стабільності української валюти. А перший заступник міністра фінансів України Анатолій Мярковський підтвердив важливість стримування курсу гривні через значні обсяги державного боргу, номінованого в інвалютах. Розшифрувати його слова можна так: приборкання курсу гривні буде проводитися до останнього. До останнього долара з міжнародних резервів НБУ?
Дефолт України - страшилка чи невідворотний факт?
