Посилення президентських повноважень після скасування політреформи- 2004, безумовно, знизило вплив парламенту на економічні процеси в державі (принаймні, з кадрової точки зору), але не нівелювало його. Гіпотетичне формування у Верховній Раді антипрезидентської більшості за підсумками народного волевиявлення могло б якщо не повністю змінити економічну модель, реалізовану менеджерами резидента Банковій, то хоча б істотно скоректувати її.
Ще перед голосуванням 28 жовтня ZN.UA запропонувало ведучим аналітикам з інвестиційних компаній, банків, незалежних дослідницьких інститутів спрогнозувати, як трансформуються економіка та економічна політика держави за результатами виборів. Оцінки фахівців, природно, значно відрізнялися. Але якщо звести їх до спільного знаменника, виходить, що частина змін була запрограмована незалежно від остаточних результатів недавніх виборів.
Рецесія під новорічну ялинку?
У короткостроковій перспективі (до кінця року) новий парламент навряд чи зможе переломити не дуже позитивні макроекономічні тренди, що проявилися в останній час.
На поточному тижні першим сигналом того, що Україна все більше «занурюється» в зону турбулентності, стали заклики Миколи Азарова до партій консолідуватися для боротьби з кризою. «Треба завершувати безплідну дискусію і працювати над розвитком модернізації держави, на його оновлення », - сказав глава уряду. Після цих заяв Держстат з невеликою паузою повідомив, що вперше з 2009 року в третьому кварталі український ВВП скоротився відносно відповідного періоду 2011-го на 1,3% (у першому кварталі було +2%, у другому - +3%). А НБУ оцінив зростання економіки за дев'ять місяців на «трохи нижче» 1,5% (за шість місяців - 2,5%; за сім місяців - 2%; за вісім місяців - 1,5%).
Формально Україна увійде в рецесію, якщо ВВП скоротиться і в четвертому кварталі. Фахівці цього не виключають. Інтригою ж залишається то, чи вийде економіка за підсумками року хоча б на «нуль».
За прогнозами першого заступника голови президентської адміністрації Ірини Акімової, в 2012-му економіка зросте на 2% (до цих пір діючий урядовий прогноз - 3,9%). Більшість опитаних ZN.UA експертів також очікують, що ВВП буде в «плюсі», але меншому. За оцінками економіста ІК "Трійка Діалог Україна" Ірина Піонтковська, він збільшиться на 1-1,5%, начальника відділу аналізу і досліджень "Райффайзен Банку Аваль» Дмитра Сологуба - на 1%. Керівник аналітичного відділу «Арт-Капітал» Ігор Путілін прогнозує зростання на 0,5%, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь - на 0,2%. У той час як керуючий інвестиційними та пенсійними фондами «КІНТО» Микола М'який не виключає, що ВВП скоротиться на 0,2%, керівник аналітичного департаменту ІГ "ТАСК" Андрій Шевчишин - на 0,6%, керуючий партнер Capital Times Ерік Найман очікує нульовий показник. Ці прогнози фахівці вважають найбільш вірогідним сценарієм.
На пропозицію змоделювати динаміку ВВП у разі негативного розвитку відгукнулися не всі. Серед озвучених варіантів найпесимістичніший - мінус 1,2% (Шевчишин - «у разі глибокої девальвації»). Якщо говорити про оптимістичні, то максимальна оцінка - 1,9% (директор з інвестицій Concorde Capital Андрій Герус).
Подальша динаміка економіки України традиційно залежить від міжнародних чинників. А тут спостерігаються різнонаправлені тренди. З одного боку, безробіття в єврозоні досягла рекордних 11,6%. З іншого - як підкреслювали в НБУ, в тому числі завдяки зовнішнім чинникам у вересні падіння обсягів металургійного виробництва сповільнилося до 9,4% з 12,5% - у серпні. Аналітики ж Sberbank Investment Research очікують, що до кінця року зовнішня кон'юнктура для України не погіршиться (їх прогноз щодо ВВП - +1,5%).
Чи є можливість переламати тренд за рахунок внутрішніх чинників? «Паличкою-виручалочкою» тут могла б стати активізація кредитування. Вливання коштів, наприклад, у будівництво (у вересні спад збільшився з 8 до 9,1%) створило б ще й мультіплікаторной ефект для ряду суміжних галузей. А кредитний розігрів споживчого попиту на автомобілі українського виробництва (складання?) Допоміг б підтримати на плаву машинобудування (у вересні спад підсилився з 7,4 до 20,1% через введення в Росії утилізаційного збору, що і потягнуло вниз всі промвиробництво до 7%).
Що заважає банкам піти цим шляхом? Перешкод традиційно багато. Але на поточний момент одними з найактуальніших називають брак і дорожнечу гривні, через чого середньозважена ставка за кредитами овернайт на міжбанку досягла майже 50% (в окремих випадках вартість ресурсів становила 80-100% річних). За словами фінансистів, це обумовлено як монетарною політикою регулятора, спрямованої на підтримку курсової стабільності, так і девальваційними очікуваннями бізнесу і населення, які знімають кошти зі своїх гривневих рахунків (в основному переводячи у валютні), недовірою між учасникам ринку, політичною нестабільністю і т.д. «Кроки регулятора щодо спрощення доступу банків до рефінансування могли б стабілізувати ситуацію », - вважає скарбник, член правління« Дочірнього банку "Ощадбанку Росії "Дмитро Золотько.
Про курсової гімнастики
Більшість фінансистів також вказують на те, що оздоровити економіку в цілому, та зміцнити банківський сектор міг би перехід НБУ до більш гнучкого курсоутворення. Завдяки "плаваючого" режиму, у регулятора розширилися б можливості для проведення більш ефективної монетарної політики, одним з наслідків якої було б і здешевлення кредитів.
Як підкреслює аналітик "Ерсте Банку" Мар'ян Заблоцький, у світі тільки 34 країни дотримуються політику фіксованого курсу до долара США. "Частина з них є експортерами нафти (Катар, ОАЕ, Венесуела, Туркменістан), а частина фактично користуються доларом в розрахунках, оскільки їх економіки дуже слабкі для існування власної валюти (Зімбабве, Еритрея). Україна єдина серед країн колишнього СРСР, окрім Туркменістану, все ще витримує жорстку прив'язку до американської валюти ", - уточнює фахівець.
Експерти констатують, що після виборів у курсу є шанс стати більш гнучким. І справа тут не тільки в тому, що це одне з ключових вимог МВФ. Політично реалізувати вже назрілу ініціативу після 28 жовтня буде простіше. Хоча фахівці всі як один переконані в тому, що «вільного плавання» на валютному ринку в найближчій перспективі не буде, адже і занадто висока волатильність курсу була б дуже шкідливою (якщо не руйнівною) для економіки. Нагадаємо, що у вересні директор департаменту аналізу і прогнозування грошово-кредитної політики НБУ Сергій Кораблін публічно переконував, що поступовий перехід до плаваючого курсу «не означає, що ми (НБУ) встанемо і вийдемо з залу ». Як вважає І.Путілін, регулятор буде стежити за тим, щоб діапазон курсових коливань не перевищував плюс-мінус 5%.
Які ризики для економіки несе більш гнучка політика? Очевидно, що базовий з них - «одностороння» гнучкість, тобто руху курсу гривні вниз. Як відзначає скарбник банку «Фінанси і кредит» Олександр Александров, це може підвищити попит на валюту і вартість гривневого ресурсу на ринку, плюс як наслідок - обмежити кредитування реального сектора. Крім цього, переведення вкладів фізосіб у валюту додатково збільшило б коротку позицію банків (перевищення валютних пасивів над валютними активами. - Ред .). А це вже додаткові фінансові ризики для банків.
Нагадаємо, що, як неодноразово відзначали банкіри, нинішні регламенти розрахунків валютної позиції спонукають банки формувати резерви під валютні кредити в гривні. Через цього ослаблення гривні навіть на кілька копійок може завдати учаснику ринку мільйонні збитки.
Разом з тим у цьому контексті Д.Сологуб звертає увагу на те, що за останні півроку банки в декілька разів зменшили розмір короткої валютної позиції завдяки придбанню індексованих облігацій (навесні НБУ дозволив враховувати їх у резервах), списанню проблемних кредитів у валюті і т.п. На думку експерта, якщо НБУ поступово буде змінювати курс гривні, це «також створить для банків запас часу для того, щоб остаточно вирішити цю проблему (короткої позиції. - Ред .) ». «Найбільш позитивним ефектом переходу до більш гнучкого курсоутворення стане поліпшення ситуації з ліквідністю, поступова дедоларизація, в рамках якої буде поступово збільшуватися частка кредитів і депозитів в національній валюті », - зазначив начальник відділу аналізу і досліджень "Райффайзен Банку Аваль».
Як спрогнозував на умовах анонімності один з авторитетних вітчизняних банкірів, сприяти зниженню ставок на ресурсному ринку на 4-6% вже в короткостроковій перспективі могла б офіційна інформація регулятора про 10-відсоткове «коридорі» коливання курсу (на 5% в сторону як зменшення, так і збільшення).
«Більш значне зниження курсу призведе до паніки і неконтрольованої девальвації. Але починати "плавання" необхідно відразу з 10%. Хоча цей шлях і непопулярний, але його треба пройти. Без цього всі будуть сидіти у валюті і чекати девальвації. А без кредитування економіки банківська система не виживе. На "чайниках і мікрохвильовки" ми далеко не заїдемо. Споживчі кредити - це питання одного-двох років. А далі? Чим раніше НБУ і Мінфін до цього прийдуть, тим здоровішою буде економіка через два-три року », - сказав співрозмовник ZN.UA.
Серед опитаних ZN.UA експертів найбільш песимістичний курсовий прогноз за підсумками року - це 8,8-9 грн. / Дол. А найвірогіднішим сценарієм називають діапазон 8,3-8,5 грн. / дол.
Дефіцит бюджету для влади не страшний?
На думку І.Піонтковской, в разі формування пропрезидентської більшості (найбільш зараз ймовірного) бюджетна політика держави буде і надалі досить стриманою і спрямованої, хоча б номінально, на скорочення дефіциту держскарбниці, що означатиме збільшення соцстандартів на рівні не вище інфляції.
Зрозуміло, що подальше охолодження економіки тільки посилить ризики невиконання держбюджету, який, як зазначалося вище, розраховувався при прогнозі зростання ВВП на 3,9% і інфляції 7,9%. За даними Мінфіну, за три квартали бюджетний дефіцит склав 24,38 млрд. грн. (Граничний показник на 2012 рік встановлено на рівні 31,13 млрд. грн.). Минулого тижня В.Янукович зазначав, що Україна має «плановий дефіцит бюджету 2,5% ».
Більшість опитаних ZN.UA фахівців схиляються до того, що дефіцит за підсумками року складе 3-3,5%. Як уточнює Н.Мягкій, недовиконання дохідної частини досягне 20-30 млрд. грн. Чи означає це, що влада (в т.ч. парламенту - старим чи новим) доведеться вдатися до секвестру? На думку директора департаменту податкової політики Інституту бюджету і соціально-економічного розвитку Артема Рудика, щоб це питання було піднято, в економіці має відбутися серйозний негативний подія. «Сьогодні не бачу передумов для цього », - уточнює експерт.
Фахівець вважає, що показник виконання доходної частини бюджету за підсумками року буде близьким до 100%. Надолужити ж певне відставання при необхідності можна буде за допомогою політичних рішень, які перш за все не порадують бізнес. За словами А.Рудіка, виходячи з практики минулих років, підтримати бюджет можуть, наприклад, авансові платежі, переплати з податку на прибуток та / або (навіть більшою ступеня) зменшення відшкодування ПДВ. «Зараз план з відшкодування ПДВ виконується, тому в уряду є деякий люфт», - зазначає він.
Економіст також нагадує, що до кінця року приплив надходжень до держскарбниці традиційно прискорюється.
Крім цього, посприяти цьому процесу може очікуване зростання митних платежів і ймовірне прискорення інфляції в листопаді-грудні (За підсумками вересня - 0,1%). На думку Шевчишин, за підсумками року інфляція може скласти 3,5%, І.Путілін, І.Піонтковская і О.Жолудь вважають, що 3%, Д.Сологуб прогнозує 2,5%.
Заглядаючи в 2013-й
Як підкреслює старший радник «Альфа-Банку» Роман Шпек, схвалений урядом на 2013 рік показник зростання ВВП в 4,5% є оптимістичним. «Але тут важливо зрозуміти - 4,5% до якій базі? Якщо до 1,5 трлн., Що міститься в прогнозі на цей рік, то реакція інвесторів і реакція банкірів однозначна - це неможливо. Якщо до неофіційного експертному уточненим прогнозом на цей рік, що ВВП буде на рівні 1,43 трлн., то показник номінального ВВП-2013 на підставі зростання на 4,5% теж оптимістичний, але вже не здається нереальним », - уточнює фахівець.
Опитані ZN.UA фахівці схиляються до того, що в 2013 році ВВП зросте на 2-3,5%. Причому, як уточнює Шевчишин, відновлення в першому півріччі буде слабким, а зростання в другому буде обумовлений насамперед низькою базою порівняння. Д.Сологуб додає, що ситуація у світовій економіці при цьому буде не дуже сприятливою для України. Оцінюючи ж зміни в економічній активності населення, О.Жолудь прогнозує уповільнення споживання через низьких темпів зростання доходів за будь-яких Верховно-Радівське розкладах.
Що ж стосується інфляції, то прогнозна «вилка» немаленька - від 5 до 9%. Але, як видно, при цьому експерти одностайні на думці, що в 2013-му збільшення споживчих цін прискориться, в тому числі через підвищення тарифів на послуги ЖКГ. Останнє, що б там не говорили шановні члени уряду, економісти розглядають як майже неминучий крок. Адже доведення тарифів до більш економічно обгрунтованого рівня - це не тільки вимога МВФ, але і необхідна задля збалансування державних фінансів і ситуації в НАК «Нафтогаз України» міра. Що ж стосується вашингтонських кредиторів останньої надії, то поновлення можливості фінансування з їхнього боку означало б формування тієї самої подушки безпеки, якої зараз так не вистачає вітчизняним держфінансам. При цьому Шевчишин і О.Жолудь ще до виборів були переконані - програма співпраці з фондом буде відновлена незалежно від їх остаточних результатів. Куди МВФ (або українська влада) дінеться? ..
