Площа житлового фонду в Україні зараз становить 977,9 млн кв. м., і майже половину займає старе житло. Про це нещодавно повідомив Лев Парцхаладзе, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
Сайт "Сегодня" вирішив розібратися, як швидко зношуються будинку в країні, що сприяє активному состаріваніє житлового фонду, і чому люди віддають перевагу новобудовам.
"Термін придатності" та неправильна експлуатація
Поступово у безлічі будинків в Україні закінчується термін експлуатації. Зараз велика частина житлового фонду країни потребує ремонту й реставрації. У кожній будівлі є певні строки, після закінчення яких будівлі потрібно приводити в порядок, усувати різні неполадки або ж зовсім зносити будинки.
Так, наприклад, згідно з нормами, які були затверджені Мінрегіоном ще в 2009 р., приблизний термін експлуатації житлових і громадських будівель складає близько 100 років. Також цей термін залежить від типу споруди. Капітальні будинки з кам'яними і цегляними стінами можуть прослужити більше 150 років, тоді як вдома з шлакоблоку всього 70 років, а от дерев'яні і брущаті живуть і зовсім не більше 50 років.
Зараз в українських містах є цілі квартали, де житло вже давно постаріло і потребує негайної реконструкції. Наприклад, якщо говорити про київ, схожа ситуація в Дарницькому районі.
"У чверті житлового фонду строк експлуатації взагалі закінчився, це так звані хрущовки, ще частина будинків довоєнної споруди. Особливо таких будинків багато в Дарницькому районі, там всі терміни фізичного і морального зносу перевищують вже 100%", – коментує ситуацію директор Інституту розвитку нерухомості Олександр Рубанов.
До того ж, незважаючи на те, що є встановлені терміни, наш житлофонд старіє значно швидше із-за неправильної експлуатації. Про це в коментарі сайту "Сегодня" розповів співкоординатор Ради з урбаністики Києва Григорій Мельничук.
"Якщо в будинку дірявий дах і її вчасно не лагодити, то природно, що будинок прийде в непридатність. Якщо ж все робити вчасно і за регламентом, то нічого не станеться, і будинку зможуть стояти століттями", – каже Мельничук.
Несвоєчасні ремонти, свавільне перепланування квартир або ж неправильна заміна комунікацій – все це лише сприяє активному состаріваніє житлофонду і призводить будинку в непридатність.
Аварійне житло і програми по реконструкції
Для того, щоб вдома раптово не почали валитися по всій країні, повинні бути розроблені спеціальні програми по реконструкції, яких поки що немає.
"Про подібних програмах говорили ще років 10 тому, але віз і нині там. Йдеться про реконструкції, або про знесення і будівництво чогось нового. Природно, необхідна програма, але у нас про це не думають. Так, наприклад, крім самих будинків, є ж ще комунікації, і вони вже не витримують ніякої критики", – роз'яснює ситуацію Рубанов.
Як підсумок, кількість аварійного житла невблаганно зростає, хоч офіційно такий статус присвоюють досить рідко. Масштабним реконструкціям заважає не тільки вічна нестача грошей у бюджеті, але і повна плутанина з правами власності.
"Те, що може зробити держава – це, щоб власники нерухомості були власниками землі, це ключове питання для якихось проектів з реконструкції. Тобто, у нас людина може володіти квартирою, але не володіти землею під будівлею, на якому воно знаходиться. Це дуже ускладнює всілякі проекти реконструкції", – повідомляє Мельничук.
За словами експерта, щоб зрушити процес з мертвої точки, повинна бути нерозривність власності на приміщення і на землю. Тому що ситуація, в якій квартири в будинку належать їх власникам, а земля під будинком – місту, абсолютно абсурдна.
"Якщо б власники квартир були б власниками житла, тоді можна було б говорити про різні інвестиційні проекти з реконструкції житлового фонду", – резюмував Мельничук.
Нестача житла
У Відомстві додали, що на одного українця припадає лише 23,8 км. м. житлової площі, тоді як, наприклад, в Європі ці цифри більше в два рази. Тому зараз в країні ведеться активна забудова: так, у період за січень-травень 2017 р. в експлуатацію було здано понад 2 млн кв. м. житла. Порівняно з минулим роком, ці показники збільшилися майже на 10%, так повідомляють аналітики сайту Domik.ua.
"Будівництво нового житла необхідно – тільки для покриття цього попиту [від людей, які стоять у черзі на житло, – Ред.] необхідно побудувати до 50 млн кв. м нового житла. А з урахуванням заміни старого житла на якісне, та враховуючи європейські тенденції щодо кількості квадратних метрів на людину – мінімум 1 млрд кв. м. житла", – заявив Лев Парцхаладзе.
До речі, зараз вторинне житло на українському ринку користується найменшим попитом. Люди віддають перевагу квартирам у новобудовах, т. к. стан старих будинків залишає бажати кращого.
"До 2008 р. левова частка угод на ринку нерухомості, за нашими оцінками, це близько 70-75%, припадала на вторинний ринок. На сьогоднішній день ситуація з точністю, та навпаки, т. е. близько 60-70% це первинка. І не стільки з метою проживання, скільки для збереження грошей. Як у нас це прийнято називати – інвестування", – пояснює Рубанов.
