Президент України Віктор Ющенко в середу відповів на запитання кореспондента Deutsche Presse-Agentur в ексклюзивному інтерв'ю. Публікуємо окремі фрагменти розмови.
- Чи загрожує Україні дефолт?
- Відповідь полягає в тому, наскільки сильною буде наша бюджетна політика. Наскільки вона буде реалістичною. Наскільки амбіційною. І найважливіше - наскільки збалансованим буде бюджет. Чи зможемо ми вести сильну, виважену політику? Цими речами визначатиметься, чи зможемо ми виконувати свої зобов'язання.
Мабуть, ви запитаєте, що ж ми намагаємося для цього зробити? Які наші наміри? І тут я повинен сказати: існують політичні чинники. Я абсолютно переконаний у тому, що прем'єр-міністр [Юлія Тимошенко] зробила президентські вибори пріоритетом. Цей рік, 2009-й - це час, коли ми повинні підготувати сильний антикризовий пакет [законів]. Влада повинна чесно говорити з народом.
Погляньте на Європу - усюди запроваджуються антикризові програми ... і лише в трьох країнах: Китаї, Індії та в Україні, як і раніше, закладаються плани зростання... Я не буду намагатися робити якісь зауваження з приводу Китаю або Індії, але такого роду економічний план для України... є неадекватним і безвідповідальним, утопічним і непрофесійним.
Якщо ми зробимо правильні відповідальні кроки, запевняю вас, не буде жодних проблем - ми зможемо подолати цю кризу, ми зможемо отримати позитивний результат. Але якщо уряд і надалі буде зайнятий лише популізмом, забавками в політику, економічний результат також буде, але зовсім інший.
- Чи будете ви балотуватися на наступних президентських виборах?
- Зараз це питання не на часі. Я прийшов в українську політику, маючи кілька базових принципів. І я не збираюся від них відмовлятися. Я пишаюся тим, що ми зробили за чотири роки. Ми маємо демократію. Це дає нам колосальні можливості для зростання. Ми тепер маємо вільні і відкриті вибори - парламентські, місцеві, - і ми зробили їх демократичними. Це прекрасний фундамент для подальшого розвитку. Це дасть нашим виборцям можливість обрати найкращий шлях для себе.
Я прийшов на цю посаду з мрією про політичну та економічну свободу. Протягом чотирьох років ми створили основу для побудови країни з європейськими цінностями. І зараз ми не можемо піти назад. Інтелектуально і практично ми наблизилися до нації європейських людей. Я пишаюся тим, що після цих чотирьох років ми можемо сказати, що ми є нація.
Лише подумайте - ми ведемо переговори з ЄС про асоційоване членство. Чи можна було собі таке уявити чотири роки тому? Так само, як наше зближення з Європою у сфері транспорту, торгівлі, енергетики та комунікацій. Все це відбувається зараз - ми не могли навіть мріяти про такі речі чотири роки тому.
Цінність цих досягнень можливо важко оцінити зараз. Але ви знаєте, я впевнений, що мені вдалося донести мої цінності. І я не міг діяти іншим чином. Я чинив так, щоб мені не було соромно перед своїми дітьми. Я не збираюся бути маріонеткою для цілей іншої нації. І прийде час, я прийму виважене рішення.
- Що Ви можете сказати про сподівання України щодо НАТО? Чи не здається Вам, що проти НАТО виступають настільки багато українців, що це позбавляє сенсу спроби вашого чи будь-якого іншого уряду привести Україну до Альянсу?
- Я дам вам просту і чітку відповідь. Якщо б ви запитали у болгар у 2000 році, або у словаків у 1998-му, чи люди хочуть бути в НАТО, якщо б ви задали це питання у будь-якій країні, яка колись була членом Варшавського договору, а потім отримала незалежність, ви б не отримали чіткої відповіді. Чотири роки тому 17 відсотків українців були за НАТО... Зараз їх близько 33 відсотків. Як бачимо, кількість прихильників не стає меншою.
Це не питання однієї президентської адміністрації. Членство в НАТО є довгостроковим проектом, питанням часу. У нашій країні протягом 70 років люди не бачили правди. Їм треба дати час.
Але в одному я певен - єдиний вихід для нашої країни, для будь-якої країни, є колективна модель безпеки. Країни не існує, якщо вона не є безпечною. І в Європи, я переконаний, теж немає альтернативи. Ми є частиною Європи, і єдиною політикою для нас може бути участь у цій системі безпеки. І я налаштований абсолютно оптимістично з цього приводу.
Але вирішуватиме це лише український народ, і ніхто інший.
