Питання боргів в єврозоні, званий європейським фінансовим або європейським борговою кризою, - нині один з найбільш обговорюваних в світі. Чи зуміє Старий Світ вирішити проблеми боргів, чи зуміє по ним розрахуватися? Вистоїть чи не вистоїть євро, та й весь Євросоюз? Вже більше року пройшло з того моменту, як нова хвиля кризи з головою захлеснула ЄС і поки не дає йому ні дня перепочинку.
Кульмінація кризи - восени!
Фінансист-мільярдер Джордж Сорос на порятунок єдиної валюти «дав» Європі час до осені, а точніше - до вересня. Про це фінансист заявив на Фестивалі економіки в італійському місті Тренто. Він вважає, що ринкам набридне чекати і вони почнуть вимагати все більшого, але влада не зможе задовольнити їхні запити. Сорос вважає, що восени всіх нас чекає кульмінація кризи в Греції. Він прогнозує, що до осені також ослабне економіка Німеччини: «Канцлеру Меркель буде дуже складно переконати німців взяти на себе ще якісь еврообязательства », - переконаний Сорос. Однак роль Німеччини в збереженні Євросоюзу дуже велика, якщо не першорядна. Полегшити фінансовий тягар країнам з найбільшими боргами не вийде без участі Бундесбанку та уряду ФРН. «Нічого не можна буде добитися без підтримки Німеччини », - підкреслив фінансист.
При всіх розкладах, вважає Сорос, у єдиної євровалюти все-таки є майбутнє. «Ймовірність того, що євро виживе, висока, тому що крах єдиної валюти буде мати негативні наслідки не тільки для периферійних країн єврозони, а й для Німеччини », - робить важливий висновок фінансист. Він вважає, що «влада ФРН зроблять все необхідне для збереження євро, але нічого понад це».
Сорос запропонував свій план порятунку євро. На його думку, щоб зупинити масовий відтік банківських вкладів, який спостерігається в даний час в периферійних країнах Євросоюзу, слід ввести їх страховку. Крім того, на думку мільярдера, європейським банкам необхідно забезпечити доступ до прямого фінансування з фонду Європейського механізму стабільності (ESM). Всі ці заходи, підкреслив Сорос, необхідно посилити введенням загальноєвропейських інструментів контролю і регулювання.
Між тим, вже можна з упевненістю говорити, що в деяких країнах Євросоюзу економічна ситуація помітно поліпшується. Це стосується в першу чергу Італії. Новий уряд приймає найефективніші заходи щодо стабілізації економіки в країні, намагаючись максимально зменшити державний борг. Однак про Грецію такого поки сказати не можна. Афіни ні на йоту не просунулися в тому, щоб виконати свої обіцянки. Іспанія також поки знаходиться в глибокому банківській кризі - такий стан справ у цій країні може негативно вплинути на основних кредиторів Мадрида - Великобританію та Францію.
За висновками деяких фінансових аналітиків, державам єврозони при найоптимістичнішому варіанті знадобиться 2-3 роки на подолання боргової кризи. За прогнозами Європейської Комісії, до кінця цього року сукупний зовнішній борг ЄС складе 92% від ВВП. Це величезна цифра! Борги ЄС будуть накопичуватися і рости як снігова куля. Виросте і недовіра країн Євросоюзу один до одного, а каталізатором його стануть невиконані боргові зобов'язання окремих учасників єврозони.
Проте вихід з фінансової трясовини у ЄС є, вважають багато експертів. І почати його потрібно з об'єднання всіх учасників єврозони - вони повинні прийняти єдиний план антикризових заходів, а також привести до спільного знаменника кредитну та бюджетну політику.
Зазначимо, що через кризу в єврозоні Європа ризикує втратити свій вплив на світовій арені. Глава Світового банку Роберт Зеллік піддав критиці європейських лідерів за запізнілі і нерішучі дії в боротьбі з борговою кризою.
Тим часом глава Європейського центробанку Маріо Драгі заявив, що банк не допустить краху євро. Він особливо підкреслив, що євро поза небезпекою. «Розпаду зони євро не буде, так як не слід недооцінювати ті зусилля, які вже зробили лідери країн ЄС щодо створення валютно-економічного союзу, а також підтримки з боку народів Європи, - зауважив глава ЄЦБ. - Завдання збереження євро є частиною мандата нашого банку, і ми зробимо з цією метою все необхідне ».
Банки постраждають менше
Падіння курсу євро в нинішньому році змусило аналітичні уми задуматися про можливі загрози, які несе з собою Друга хвиля кризи, що захлиснула єврозону, а також уроках і вигоди для України. Наша економіка досить залежна від ЄС (частка прямих вливань Євросоюзу в Україна в загальному інвестпортфелі становить 70%). Це говорить багато про що. Основними нашими інвесторами є Німеччина, Великобританія, Франція, Голландія, Кіпр, Австрія.
Говорячи про ситуацію в Україні, експерти констатують певний відтік іноземного капіталу з країни і прогнозують на найближчі два-три року малу ймовірність їх припливу. Так, член ради Незалежної асоціації банків України Віктор Лисицький підкреслює, що має місце відтік іноземного капіталу з Україною обумовлений переважно питаннями регулювання бізнесу в нашій країні. Щоб іноземці повірили в дерегуляцію, яка вже почалася, потрібен певний час, вважає аналітик.
Незалежний фінансовий експерт Олег Морква звертає увагу на те, що європейський інвестор згортає інвестиційну та фінансову діяльність тільки на неключових ринках, до яких відноситься і Україна. «В пріоритеті зараз внутрішній ринок Євросоюзу, а також ринки США, Японії, Канади, країни БРІКС (за винятком Росії) і динамічно розвиваються території Азіатсько-Тихоокеанського регіону », - відзначає аналітик.
Цікаво, що європейські страхові компанії не збираються покидати український фінансовий ринок. Генеральний директор страхової компанії СК «Allianz Україна» Гаррі Андреасян впевнений, що західні СК не будуть виводити гроші з нашої країни, тому що це непросто зробити, адже гроші страховиків знаходяться в активах, фондах, необхідних для забезпечення платоспроможності резервах. З промисловості європейські інвестори йти також не поспішають, на відміну від банківського сектора, звідки іноземний капітал просто біжить. Є численні приклади припинення діяльності західних банків на прикладі продажу СЕБ Банку, VAB Банку, Хоум Кредит Банку, Volks Bank, БМ Банку та ін
Падіння євро на руку простому споживачеві
Якщо понизиться курс євро, то підвищиться ціна на експортований товар і, як наслідок, зменшаться продажу компаній, що займаються експортом. У корені інша ситуація у виробників, які сировину та / або обладнання набувають в зоні євро, а готову продукцію продають на внутрішньому ринку або ринках, де розрахунки йдуть в доларах. Їм вдасться скоротити витрати і, швидше за все, зміцнити позиції.
Імпорт з країн єврозони - близько 40% від загального обсягу. Зниження ціни на імпортні товари посилить конкуренцію на вітчизняному ринку. Це добре для споживача, він зможе вибирати товар з кращим співвідношенням ціна / якість. Також в такій ситуації українські виробники будуть змушені підвищувати якість своєї продукції (для чого потрібно ввести високі стандарти) або знижувати ціни.
На думку аналітиків, курс євро буде залишатися нестабільним до тих пір, поки Євросоюз буде більшою мірою економічним, а не політичним проектом. Вихід експерти бачать в розробці єдиного підходу до питань бюджетної, податкової, антикризової політики, створення європейського антикризового фонду, аналогічного Міжнародному валютному фонду, для швидкої і тривалої допомоги проблемним країнам. Тільки в такому випадку курс євро стабілізується і стан економіки країн Євросоюзу почне поліпшуватися.
Тим часом МВФ заговорив про нову кризу, в приході якого вже апріорі позначені винуваті - це США, Китай і Японія. У доповіді Міжнародного валютного фонду про транскордонний вплив (Spillover Report) робиться спроба спрогнозувати наслідки фінансових проблем одного регіону на інший світ. На думку експертів Фонду, незважаючи на те, що криза вже поглинув єврозону, основною шкоду іншим країнам світу ще не завдано. Серед можливих стресів, з якими може зіткнутися світова економіка, - «фіскальний обрив» (різке припинення дії податкових пільг при одночасному скороченні держвитрат) в США, різке уповільнення темпів економічного підйому КНР і боргова криза в Японії, відзначають в МВФ.
