Ми з'ясували, що це не зовсім так. Старе «Укриття» тріщить по швах, та й після завершення будівництва арки і підстав для спокою теж мало.
12 лютого о машинному залі 4-го енергоблоку сталося обвалення стінових панелей і частини легкої покрівлі. Площа руйнування склала близько 600 кв.м. В якості причини НП на ЧАЕС спочатку назвали рясне скупчення снігу на промисловому майданчику. Правда, це пояснення відразу ж викликало сумніви: наприклад, на фотографіях машзалу, наданих прес-службою станції, снігу не так щоб багато. Потім на ЧАЕС уточнили: мова може йти і про знос конструкцій.
Колишні співробітники ЧАЕС, не побажали бути названими, повідомили «Известиям», що основна дах - «давно дірява», а обрушилася легка покрівля була зведена дистанційними методами саме для того, щоб ці дірки закрити. У самому ж машинному залі 4-го блоку дезактивація не проводилася - це було дуже небезпечно.
Генеральний директор ЧАЕС Ігор Грамоткін говорить, що відразу після аварії в 1986 році на дах з вертольотів скидали різні поглинаючі матеріали, в результаті вже тоді вона була пошкоджена, і з тієї пори дах ніхто не ремонтував. У будь-якому випадку (сніг це, чи знос конструкцій, або всі місці), таке ЧП може повторитися в будь-який момент.
Втім, прес-служба станції запевняє, що обрушилася конструкція «не є відповідальною конструкцією об'єкту« Укриття », і змін в радіаційній обстановці на промпощадке ЧАЕС і в зоні відчуження немає. Хоча тоді не зовсім зрозуміло, чому відразу після НП проммайданчик покинули іноземні фахівці? Ймовірно, вони по-іншому оцінюють ступінь загрози.
До речі, голова парламентського комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Ірина Сех вимагала від керівництва станції роз'яснити цю ситуацію.
На думку голови парламентського підкомітету з питань наслідків аварії на ЧАЕС Валерія Кальченка, говорити про гарантії безпеки можна буде тільки після того, як на 4-й блок насунутий арку: вона як раз захоплює обвалився ділянку, і ділянки, які, цілком ймовірно, «Можуть продовжити падати».
Відзначимо, що сама по собі арка від нових бід не дуже-то захистить. Як пояснюють розробники, всередині захисної споруди буде встановлений комплекс технологічного обладнання для вилучення із зруйнованого 4-го блоку матеріалів, які містять ядерне паливо, а також для поводження з радіоактивними відходами. Там встановлять і інші системи, призначені для робіт з перетворення 4-го енергоблоку ЧАЕС на екологічно безпечну систему, а також для забезпечення безпеки персоналу, населення і навколишнього середовища. Термін експлуатації розрахований на 100 років. При цьому окремі елементи системи потребуватимуть заміни значно раніше.
У цьому проекті освоюються досить і досить значні кошти (на зведення арки Україна та країни-донори витратять понад 1,5 млрд. євро). Однак, як з'ясувалося, надійних гарантій безпеки все ж немає.
Так, член колегії Госатомрегулрованія України Микола Штейнберг зазначає, що він не бачить підтвердження надійності та безпеки системи основних кранів - саме з їх допомогою всередині арки буде вестися розбирання нестійких споруд та вилучення радіаційних матеріалів. Без кранів вмонтовується арка «буде просто дорогою іграшкою».
Крім того, немає впевненості в тому, що безпечним буде сам процес надвіженія арки на спорудження 4-го енергоблоку. Немає гарантій безпечного демонтажу старого саркофага - невідомо, які будуть дози опромінення і що трапиться, якщо, наприклад, при демонтажі «впаде вантаж». Незрозуміло, що робити потім з вилучаються радіоактивними відходами, адже поки немає систем захоронення.
«Сьогодні немає гарантій, що цілі безпеки будуть досягнуті», - резюмує Микола Штейнберг. За його словами, якщо зараз не поставитися до проблеми уважно і не вжити всіх необхідних заходів, то згодом «може виникнути дефіцит безпеки ... і, можливо, потрібні витрати, які перевищать можливості України ».
«Безпека - категорія економічна», - нагадує атомник. Але й затягувати з будівництвом не можна, про це якраз красномовно свідчить недавній інцидент з обваленням. «Слава Богу, що розвалився тільки один проліт, повинен був зруйнуватися весь машинний зал, він 25 років стоїть без спостереження », - сказав з цього приводу Штейнберг.
До речі, деякі експерти вважають, що саме зведення арки і спровокувало часткове руйнування об'єкта «Укриття». Такої думки дотримується президент «Союзу Чорнобиль України» Юрій Андрєєв. За його словами, рівновага старого «Укриття» було порушено будівництвом нового фундаменту - при забиванні паль арки виникає вібрація.
Питання щодо гарантій безпеки арки є і у глави Держатомрегулювання Олени Миколайчук. За її словами, навіть у разі прийняття колективного рішення про затвердження результатів держекспертизи ядерної та радіаційної безпеки першого пускового комплексу нового об'єкта «Укриття», вона не підпише документ доти, поки не будуть уточнені багато формулювання.
«Це не той випадок, коли папір все стерпить», - сказала вона, додавши, що «не можна видавати дозвіл на реалізацію проекту, якщо потрібні доопрацювання ». Відзначимо, що колегія Держатомрегулювання 29 березня забракувала проект арки саме з тієї причини, що занадто багато питань щодо гарантій безпеки залишаються поки без відповіді.
У той же час голова Держагентства з управління Зоною відчуження ЧАЕС Володимир Холоша закликає не затягувати з рішенням. «Мова зараз йде тільки про перший пусковому комплексі захисної споруди, а по ньому «всі документи відповідають як міжнародним, так і вітчизняним нормам », - сказав він« Вістям в Україні ».
За словами заступника керівника проекту нового укриття Олександра Скрипова, всі розуміють, що успішність проекту визначається не тільки його функціональними характеристиками, але й фактором часу. «Своєчасний введення (арки) в експлуатацію істотно підвищує безпеку об'єкта «Укриття», виключаючи ризики негативного впливу радіоактивних матеріалів », - вважає він.
Нагадаємо, що технологічний цикл будівництва арки розпочався 26 квітня 2012 - в цей день президент України Віктор Янукович у присутності послів 21 країни натиснув символічну «кнопку», давши старт реалізації проекту. Уряд України розраховує завершити будівництво за півтора року.
