Київ очікує найбільша широкомасштабна підготовка до опалювального сезону. За словами глави КМДА Олександра Попова, у столиці буде замінено 35 тисяч метрів труб. Нові комунікації зможуть прослужити 50 років. В цілому, підготовка до зими в Києві завершена на 70-80%, рапортують в компанії «Кіівенерго», яка є монополістом з теплопостачання у столиці. Про те, чи встигнуть комунальники за півтора місяці перекласти таку кількість труб, радіостанція «Голос Столиці» поговорила з екс-міністром ЖКГ Олексієм Кучеренком.
«Голос Столиці»: Скільки за півтора місяці, фактично, можна перекласти кілометрів труб?
Олексій Кучеренко: Я не можу вам сказати, багато це чи мало - 35 тисяч метрів. Наприклад, в місті Славутич цього достатньо, щоб поміняти всі труби. Що це для Києва? Більше ніж у минулі роки, це непогано, але я переконаний, що недостатньо для того, щоб послуги з теплопостачання стали якісними і доступними для всіх. Непогано, нехай спробують це зробити, але оцінювати ми з вами будемо взимку за якістю послуг і теплу наших батарей. Ось це головна оцінка, а друга - пов'язана з вартістю робіт. Що платимо ми в тарифі і скільки ми заплатили з міського та державного бюджетів? Ось враховуючи таку комплексну оцінку, можна відповісти на ваше запитання. А якби ви запитали скільки потрібно перевести труб, то я б сказав, що багато. Але довіри немає, тому що ми, наприклад, спостерігаємо, як по всій Україні щорічно перекладаються наші дороги, вкладаються десятки і сотні мільярдів гривень. Але ми бачимо, в якому вони стані. Тобто якість така, що доводиться говорити про списування бюджетних засобів.
Я знаю десятки місць по Києву, де щороку перекладають, ремонтують, але все одно якість виконання робіт неналежне. Саме тому я б з точки зору киян більше говорив би не про кількість кілометрів труб і скільки спишуть під ці ремонти. Адже зрозуміло, що це вплине на бюджетні витрати, тарифи, а про якість послуг, про те, задовільні вони чи ні. Чи буде взимку тепло в будинках Києва? Сьогодні в центральних районах, на Печерську, на Нивках щозими з'являються величезні проблеми. Я вже не кажу про інших районах. Тому головне, це якість. А по-друге, дуже хотілося б, щоб тут був незалежний арбітр, який, врешті-решт, об'єктивно би показав киянам реальний технічний стан тепломереж нашого міста. А це реально зробити і не так дорого. Тоді ми будемо реально знати, скільки потрібно вкладати коштів в модернізацію наших київських мереж.
«Голос Столиці»: Чи є гарантії, що вищезазначені труби зможуть пропрацювати 50 років?
Олексій Кучеренко: Теоретично так. Тому що сучасні ізольовані труби, наприклад, у Європі дійсно служать 50 років і це дуже вигідно. Це довгострокові інвестиції в інфраструктуру, які в окупаються. Довго, за 15-20 років, але це того варто, тому що ці міста мають якісні послуги. У Києві, на жаль, вони не дуже якісні. Подивіться, які перебої з електрикою взимку і влітку, і тому хочу сказати, що тут вже на грані знаходяться можливості інфраструктури. Замортизовані все що можна, все що нам залишили наші радянські діди і батьки. І далі дійсно потрібно вкладати гроші, але з якою метою: для того щоб списувати кошти або щоб хтось заробляв величезні мільярди, або дійсно вирішувати проблему? Це риторичні запитання і я на них не беруся відповісти, нехай кожен киянин відповідає сам.
«Голос Столиці»: Ви говорили про те, що потрібен незалежний експерт з моніторингу комунікацій. А може сьогодні виступити таким експертом?
Олексій Кучеренко: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, і повинна стати незалежним органом, який реально знає стан інфраструктури, тому що завжди монополіст буде говорити, як все погано. «Київенерго» буде завжди так говорити, і це природно. Я його навіть не звинувачую, кожен «Київводоканал» буде говорити, як у нього все погано і як багато потрібно грошей, щоб вирішити всі проблеми. Це природно. А ми з вами не можемо перевірити, тому що нам треба щодня займатися своєю роботою. Нам треба годувати сім'ї. Це повинен бути якийсь не муніципальний орган, незалежний від КМДА, від Попова, від «Київенерго», який би знав реальне стан речей і дійсно оцінював би, встановлював, стверджував витрати, перевіряв їх і обслуговував нас з вами і був би таким арбітром. Для цього і створювали ці Нацкомісії. Їх сьогодні дві - одна займається питаннями в енергетиці, а інша в комунальному господарстві. Але, на жаль, вони не стали незалежними регуляторами. Це взагалі системна проблема в державі, тут нічого немає незалежного. Тому не спрацювало, як завжди.
Нагадаємо, що за оцінками Мінрегіону, на вихід зі складної ситуації в ЖКГ потрібно 10-12 років.
