Основний сучасної української держави довгий час був негласний суспільний договір, який характеризується простим і ємним словом «корупція». Представники влади, які не мають намірів нічого робити зі своїх обов'язків, за які вони вже отримують зарплату з держбюджету, надавали послуги населенню за додаткову оплату, кошти на яку, у свою чергу, з'являлися у населення завдяки так званим «тіньовим доходам».
Можливість отримувати ці самі тіньові доходи (відповідно, і платити за публічні послуги) служило своєрідною подушкою безпеки між народом і владою і довгий час така схема всіх влаштовувала. Однак апетити еліти росли і отримувати винагороду за свою діяльність їм виявилося недостатньо. Центральна влада вирішила поставити під повний власний контроль всі грошові потоки в країні, тим самим, по суті, заявивши про курс на монополізацію корупції.
У теорії це повинно зробити управлінську вертикаль більш слухняною наказам з центру, так як встановлення монополії на корупцію робить центр фактично єдиним джерелом доходу для лояльних чиновників. Для здійснення подібної операції, судячи з тих дії, які зараз робить влада, було прийнято рішення позбавити українців можливості отримувати тіньові доходи.
Результатом цього процесу стало подвійне порушення громадського договору.
Перше - З боку центральної влади по відношенню до всіх інших чиновникам. Адже центр має можливості використовувати бюджетні ресурси для власного збагачення, а місцева влада практично повністю цієї можливості позбавлена.
Друге - Ліквідувавши можливість отримання додаткового джерела доходу для громадян, влада позбавляє народ можливості компенсувати відсутність нормальної системи освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення тощо Тобто тепер вирішити якісь питання за допомогою хабарів буде практично нереально, тому що за відсутності тіньових доходів зарплати в кращому випадку вистачить тільки на життя.
Між іншим, за офіційною статистикою, яка доступна на даний момент, за 9 місяців минулого року середньомісячний дохід на душу населення в Україні становив 1268 грн. На ці гроші в кращому випадку можна вижити, харчуючись дешевими і вельми неякісними продуктами. Більше їх не вистачить ні на що.
Від нереальності вирішити будь-які питання звичним шляхом виникає два цікавих слідства: по-перше, спробувавши вижити в умовах рецесії на одну лише зарплату (а економіка України тільки за офіційною статистикою падає вже 11 місяців поспіль, а в реальності ситуація погіршувалася і раніше) для багатьох українців дійде проста істина, що держава за їхні податки повинно забезпечувати їх потреби, а якщо воно цього не робить добровільно, то його потрібно змусити це робити. Тому що заплатити за подібні послуги буде вже просто нічим.
До речі, на замітку майбутнім реформаторам, я вже багато разів писав, що 90% чиновників в Україні можна ліквідувати разом з інститутами, в яких вони служать. Причому насамперед в обов'язковому порядку треба спростити ті установи та посади, на яких постійно генеруються максимальні обсяги хабарів, оскільки це означає, що дані системи не працюють за призначенням, якщо в них присутній людський фактор. Отже, «Під ніж» при адміністративній реформі вони повинні піти в першу чергу.
Другий наслідок полягає в тому, що після ліквідації тіньових доходів в Україні різко обрушиться внутрішній попит. Слідом за цим почнуть в масовому порядку зникати ще якось виживають зараз дрібні і середні підприємства, які в основному спеціалізуються у сфері сервісних послуг та роздрібної торгівлі. Їх зникнення призведе до повного банкрутства більшості регіональних бюджетів. Ті чиновники, які раніше отримували хабарі за виконання своїх службових обов'язків і сяк, але могли щось витягнути з місцевого бюджету, будуть позбавлені обох видів незаконного заробітку. Між іншим, всупереч поширеній думці, зарплати у більшості чиновників, особливо в регіонах, копійчані і жити на них так само складно, як і на прожитковий мінімум, оскільки вони його не сильно перевищують.
У підсумку лояльні поки до нинішньої влади представники місцевих еліт різко стануть опозиційними. Причиною такої опозиційності буде зовсім не політична, а економічна.
Скорочення доходів бюджету і зростання безробіття призведе до того, що в центральний бюджет також буде надходити менше коштів, а дефіцит бюджету за перші 5 місяців цього року вже тепер в 4 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Для забезпечення поточних платежів Казначейство вже періодично блокує рахунки регіонів, про що вже неодноразово заявляли в пресі мери як східних, так і західних міст. 17 червня подібне заяву робив мер Львова, 25 червня - мери Кременчука та Полтави.
Скорочення надходжень до державного бюджету ще більше вжене Україну в рецесію, так як значна кількість промислових підприємств, особливо експортоорієнтованих, зберігали свою конкурентоспроможність за кордоном виключно за рахунок «особливих» відносин з держбюджетом. Не кажучи вже про те, що в умовах скорочення надходжень до бюджету повернення ПДВ їм також будуть затримувати. В результаті, опозиційними можуть стати не тільки місцеві еліти, а й більшість олігархів, чий бізнес буде страждати від нестачі обігових коштів.
У таких умовах боротьба з тіньовими доходами може вилитися в повномасштабну економічну катастрофу для України. Втім, в цьому є і позитивний момент - для багатьох українців це стане приводом не тільки задуматися, в якій державі вони хочуть жити, але і нарешті почати щось робити для реалізації задуманого. В іншому випадку альтернативою стане голодна смерть
