Влітку на дачах багато міняють дахи та паркани, найчастіше традиційно вибираючи шифер. В Україну 90 відсотків дахів покриті саме цим популярним будматеріалом. Але не всі знають, що шифер містить шкідливий для здоров'я азбест. Частинки азбесту можуть проникати навіть в легені, а азбестова пил не виводиться з організму і з часом може призвести до раку легенів.
Якщо розібратися, то багато наших будинку просто нашпигована матеріалами, до складу яких входить азбест. Ця речовина міститься в спецодязі, багатьох фільтрах і трубах, і навіть в гальмівних колодках автомобілів старого зразка. Міські жителі, годинами простоюють в пробках, разом з вихлопними газами вдихають ще й азбестову пил.
Про те, куди краще не їхати відпочивати, щоб не надихатися викидами азбестового виробництва, як мінімізувати шкідливий вплив цього мінералу і чим його можна замінити, «ФАКТАМ» розповіли експерти.
Люди, що живуть поруч з асбестперерабативающімі підприємствами, піддаються впливу цього мінералу
- Я 30 років пропрацював різьбярем плит та інших будматеріалів і «заробив» професійне захворювання асбестоз, який може в будь-який момент перерости в рак, - розповів «ФАКТАМ» житель Донецької області Володимир Петровський . - Лікарі сказали, що частинки пилу і волокон потрапили в мої легені, але ефективного лікування азбестозу немає. Тепер я регулярно проходжу обстеження, щоб не пропустити виникнення злоякісної пухлини. Довелося кинути палити. Через цю хворобу я став часто підхоплювати інфекції. А кожен раз пити антибіотики не дуже хочеться.
Азбест - це серійний вбивця, вважає доктор Ані Лепрінс з Національного інституту досліджень безпеки праці Франції. Від дії азбесту в світі щорічно помирає 100 000 осіб. Про це говорили і європейські експерти під час міжнародної конференції з хімічної безпеки, що проходила нещодавно в Києві. Докази канцерогенності азбесту для людей визнані Міжнародним агентством з вивчення раку. Як з'ясувалося, азбест шкодить кожному сьомому жителю в країнах з розвиненою економікою. Провели свої дослідження і в Україну.
Цей природний мінерал, що видобувається з незапам'ятних часів, виглядає досить безневинно: зеленувато-білуватий камінь, назва якого перекладається як «вогнетривких». Єгипетські жерці в одязі з азбестових волокон проходили живими і неушкодженими крізь вогонь, що викликало священний трепет у натовпу. А римський історик Пліній Старший писав, що тканина з азбесту захищає від чаклунства, але при цьому застерігав від покупок рабів з азбестових копалень: мовляв, ті часто хворіють і помирають молодими ...
- Зараз з азбесту виготовляють понад три тисячі найменувань виробів, серед яких в Україну найбільш популярні шифер, спецодяг, ізолятори і стики для різних труб і фільтрів, підлогова плитка і навіть частини гальмівної системи автомобілів, - розповіла керівник програми хімічної безпеки Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86» кандидат хімічних наук Ольга Цігулева . - У будівництві в якості ізоляційного матеріалу популярні азбесто-цементні плити. Найбільшому ризику піддаються люди, які працюють на підприємствах, пов'язаних з видобутком, сортуванням, безпосередньо виробництвом і навіть монтажем котельного обладнання. Але страждають від впливу азбесту і люди, що живуть поблизу таких підприємств або активно використовують в побуті містять азбест вироби - наприклад, в прасувальних дошках.
Основна небезпека азбесту в тому, що при попаданні в організм людини його волокна не розсмоктуються, а викликають запальний процес. У людини, що страждає професійним захворюванням асбестозом, ризик захворіти на рак легенів в п'ять разів вище, ніж у решти людей, а у курців цей показник ще вищий. Процес розвитку раку від моменту попадання азбесту в легені до виникнення захворювання складає 20-40 років. Враховуючи це, вчені прогнозують пік захворюваності на 2015-2020-ті роки навіть в тих країнах, де використання азбесту було заборонено ще в початку 90-х років минулого століття.
Дослідження ж, проведені в нашій країні Інститутом медицини праці АМН України, показали невисокий рівень професійної захворюваності. Однак медичний контроль за станом здоров'я працівників таких небезпечних підприємств здійснюється в районних поліклініках і часто носить формальний характер. До того ж часто рак легенів пов'язують не з азбестом, а з курінням.
Сьогодні за заборону вcех типів азбесту виступають ВООЗ, десятки міжнародних асоціацій, Всесвітня торгова організація, уряду більше 50 країн. Посилаючись на результати численних досліджень, вони закликають припинити видобуток азбесту і відмовитися від виробництва та використання азбестовмісних продукції.
Варто відзначити, що азбест - це назва групи волокнистих мінералів амфіболовий і хризотилової групи. Ці мінерали мають зовсім різну хімічну структуру. Якщо волокна амфібол практично не виводяться з організму людини, то хризотиловий виводяться максимум за двох тижнів.
До кінця 1970-х років в Європі і Америці безконтрольно використовувався азбест амфіболовий групи. А в Україну завозиться азбест хризотилової групи з Росії, і в цивільних цілях завжди використовувався виключно хризотил. За даними Асоціації «Українське хризотилової об'єднання», дослідження, які проводилися в місцях широкого використання шиферної покрівлі, не виявили збільшення концентрації волокон в повітрі в порівнянні з природним вмістом хризотилу.
Волокна азбесту присутні практично скрізь. Причому в місті їх концентрація в сто разів більше, ніж у селі
У нашій країні родовищ азбесту немає. Натомість, за даними Держкомстату, є 11 великих підприємств, які виробляють азбестовмісних вироби. Вони розташовані в Криму, Одеській, Івано-Франківській, Рівненській, Донецькій, Харківській, Запорізькій, Київській областях, а також в Києві. Так що, плануючи свою відпустку, враховуйте: замість того щоб оздоровитися, можна випадково надихатися азбестовим пилом поблизу такого підприємства.
Основний продукт асбоцементной галузі - шифер. В Україні їм покрито 90 відсотків дахів, а в селах часто зі старого шиферу роблять забори або підсобні будівлі. До речі, за словами кандидата юридичних наук, доцента Харківського національного університету внутрішніх справ Олексія Шумило, зараз в Україну серйозну проблему представляють відслужили свій термін будматеріали з азбесту. Той же старий шифер слід було б правильно утилізувати, а не мостити на дачі доріжки його уламками. Тому що при цьому шкідливі азбестові волокна потрапляють в повітря. А адже саме повітряним шляхом азбест найчастіше проникає в наші легені.
Волокна азбесту присутні практично скрізь. Причому в місті їх концентрація в сто разів більше, ніж в селі, а в місцях видобутку або переробки цієї речовини даний показник в тисячі разів вище, ніж в межах міста. Так, відповідно до огляду, підготовленого громадською організацією «МАМА-86» на основі даних Держкомстату, в Україні понад 90 відсотків відходів, що містять азбест, знаходилися в Білій Церкві та Києві. Ці відходи не розглядаються як небезпечні і потрапляють на звалища. Знищується тільки мізерна їх частина - менше одного відсотка.
Чи можна замінити азбест більш безпечними матеріалами? Адже сьогоднішня хімічна промисловість налічує понад чотири мільйони назв нових з'єднань, по крайней мере, безасбестний шифер в Україну вже виробляють.
Більше двох десятків років існують матеріали, не тільки замінюють азбест, а й перевершують його за багатьма показниками. Однак вони, як правило, набагато дорожче. До того ж, на думку екологів, такі сучасні замінники азбесту, як целюлоза, полівінілхлорид (ПВХ), полівінілгліколь (ПВА), поліетилен, мінеральна і скловата теж далеко не нешкідливі. Їх вплив на людину та екологію до кінця ще не вивчено. Наприклад, Всесвітня організація охорони здоров'я заявляє про канцерогенності деяких різновидів мінеральної вати. Як би там не було, вибираючи будматеріали для ремонту або купуючи вироби з нових матеріалів, стежте, щоб вони були зроблені з дотриманням міжнародних екологічних стандартів якості продукції ISO-14000.
