Архітектор: На жаль, Київ повертається до принципу хаотичної забудови

Photo

Земельну комісію Київради буквально завалили питаннями будівельного характеру, поскаржилася депутат Тетяна Меліхова. Виною всьому  знятий Верховною Радою заборону на будівництво в тих районах столиці, де немає детального плану. У Київраду тут же хлинули бажаючі будувати.  Комісія вже погодила 84 питання, причому 49 з них без проектів рішень. Це у півтора рази більше, ніж ті, які були включені до порядку  дня.

Про скасування заборони на забудову радіостанція «Голос Столиці» говорила з архітектором Георгій Духовичний.

«Голос Столиці»: Як вважаєте, до чого призведе це скасування обмежень?

Георгій Духовичний: На жаль, ми повертаємося до принципу хаотичної забудови, тому що дотримання плану території і зонінгу - це один з найважливіших етапів  розробки містобудівної документації. Враховуючи те, що ніхто добровільно інфраструктуру міста не розвиває, не фінансує, ми втрачаємо  можливість отримати потрібну кількість дитячих установ, ми втрачаємо зважений підхід до реконструкції інфраструктури і т.д. І ми повертаємося  до того, що кожен забудовник буде намагатися «віджати» максимальну площу. Київ знову буде втрачати якості міста для людей. Ще одне:  зняття заборони дуже затримає розробку містобудівної документації для всіх міст країни. Тепер вже немає необхідності це робити,  коли заборону знято.

«Голос Столиці»: Чи можна якось упорядкувати дозволу, якщо члени земкома Київради заявляють, що приймають рішення навіть без проектів?

Георгій Духовичний: Ми вже дуже далеко зайшли, бо містобудівна рада фактично не збирається. Зараз всі рішення будуть затверджуватися навіть  без розробки містобудівної документації, яка була до останнього часу обов'язковою. Тому у нас наслідки можуть бути важкі.

Подивіться на ту кількість споруд, яке зараз стоїть з написами «Продається» і «Оренда». Це вже говорить про те, що ми маємо  зайві об'єкти. Подивіться на кількість майданчиків незавершеного будівництва. Зараз Київ перетворився на ломбард, де досить велике  кількість території закладено в гроші. Гроші в розрахунках існують, але це віртуальні гроші, вони не працюють на місто. Тому єдиний  вихід, мабуть, це прийняти жорстке рішення. Коли хтось купив ділянку і нічого не робить на ньому більше 3 років, він повинен виставити його на аукціон  або почати якісь дії. Не може земля в центрі міста стояти, як шафа в комісійному магазині.

Від імені законодавців ситуацію з дозволами на забудову прокоментував для «Голосу Столиці» заступник голови Комітету  ВР з питань будівництва Дмитро Андрієвський.

«Голос Столиці»: Тетяна Меліхова говорить про те, що комісія Київради завалена зверненнями про розгляд будівельних питань. Чого варто очікувати далі?

Дмитро Андрієвський: Хотів би сказати, що депутати Верховної Ради брали відповідне рішення, виходячи з того, що фактично була паралізована діяльність  органів місцевого самоврядування. Про що йде мова? Не можна було, враховуючи таку забудову, побудувати жодну школу, дитячий садок, транспортну  інфраструктуру, інше. До речі, це стосується не тільки Києва, а й усієї України.

Були внесені зміни в 24-ту статтю закону, що регулює містобудівну діяльність, для того, щоб дати можливість будувати саме  соціальні об'єкти. Але така норма буде діяти тільки до початку 2015 року, протягом якого органи місцевого самоврядування повинні  затвердити генеральні плани міст і детальне планування. І вже після 2015 року таких відводів без містобудівної документації не буде.  Приймаючи це рішення, депутати Верховної Ради дали можливість ще рік попрацювати над цими планами.

«Голос Столиці»: Який орган контролює, як забудовується столиця?

Дмитро Андрієвський: Контролюючим органом є державна будівельна інспекція, вона стежить за відповідністю забудови законодавству. І все  це знаходиться під контролем і державних органів, і органів місцевого самоврядування.