Зараз у Києві перебуває місія МВФ, яка оцінює успіхи нашого уряду і повинна вирішити, чи отримаємо ми наступний транш фінансової допомоги. Звичайно, є багато підводних каменів і прихованих чинників, які можуть вплинути на рішення фонду. Але я схильний вважати, що допомога ми все-таки отримаємо.
За останні кілька місяців уряд все-таки змогло поліпшити економічну ситуацію, незважаючи на девальвацію гривні. Після отримання чергового траншу від МВФ курс гривні не просто стабілізується, але навіть зміцниться. Якщо ж раптом нам не виділять наступний транш - ситуація залишиться колишньою.
Звичайно, навіть за умови позитивного рішення МВФ нікуди не подінуться болючі питання - спадщина кризи. Зараз під ВР проводять пікети громадяни, які вимагають перегляду своїх валютних кредитів по більш щадному курсу. Думаю, щоб допомогти цим людям, потрібно в першу чергу встановити певні обмеження. На те, щоб рятувати всіх, в банківській системі просто не вистачить грошей.
В уряді повинні розуміти, що кожне їхнє заяву відбивається на валютних очікуваннях населення, очікування - на попиті на валюту, і все це призводить до панікиПерерахувати валютні кредити можна сім'ям, які взяли кредити під заставу майна, або придбали в житло в іпотеку, а тепер не можуть за нього розплатитися і ризикують опинитися на вулицю. Повинно бути обмеження по метражу, а також за ціною. Мені здається розумним перераховувати кредити на суму не більше 150 тисяч доларів - за мірками 2008-2009 року, звичайно.
Що стосується інших людей, які брали кредити, - я зараз не кажу про спекулянтів - тут трохи інша ситуація. Бізнесмену, який ризикував, беручи кредит, і без цього перерахунку втратить у грошах, але не піде по світу, навряд чи варто переглядати кредит.
Наше завдання - визначити малозабезпечених і тих, хто знаходиться в безвихідному становищі, і допомогти їм. Друге питання - скільки на це знадобиться грошей і чи витримає це банківська система. Я особисто вважаю, що так. Навіть якщо ми дозволимо людям повертати кредити за курсом 8 гривень за долар. Звичайно, є проблема, оскільки ми досі не знаємо, скільки з людей, які протестують під Радою і втратили гроші, тих, кому дійсно потрібна державна допомога. Ми зверталися до НБУ, але він так і не розкрив ці дані. А без них неможливо повною мірою зрозуміти, до чого потрібно готуватися банкам і як діяти далі.
Ще одним ризиком залишається фактор інфляції. Тут, як мені здається, нашій владі не вистачає узгодженості та консолідованої позиції. Ми знаємо, що до бюджету на 2014-й рік закладена інфляція 14%. Тут же чуємо від високопоставлених чиновників про цифри 17 і 19%. А прем'єр, по-моєму, і зовсім виходив із заявою, що інфляція може дійти до 24%. Такого розбіжності позицій допускати не можна. В уряді повинні розуміти, що кожне їхнє заяву відбивається на валютних очікуваннях населення, очікування - на попиті на валюту, і у результаті це все сприяє зростанню паніки і подальшої девальвації. Настільки важливу інформацію потрібно навчитися доносити до населення чітко, без чуток і різночитань, інакше ефект буде протилежним бажаному.
