Більше 25 000 гривень, з яких мінімум 20 000 – чистий прибуток - виручили жителі столичного житлового комплексу лише за півроку завдяки тому, що навчилися сортувати побутові відходи. Гроші комусь здадуться невеликими, зате вони дуже показові: слідуючи екологічного способу життя, можна не тільки рятувати природу, але й заробляти на своїй свідомості. "КП" в Україні" вирішила більше дізнатися про цей досвід.
- Європейське ставлення до відходів я оцінила, коли була в Швеції, - розповідає мешканка "Комфорт Тауну" Олександра Магурова. – Моя подруга бачила американський досвід. Спочатку ми просто сортували сміття і відносили в "зелені кіоски" (по прийому вторсировини). А ще стали збирати по під'їздах нашого містечка – їх у нас 150 - кришечки від пластикових пляшок. Коли вдалося заробити так більше 60 тисяч гривень на потреби бійців АТО, вирішили показати всім, що люди разом з сміттям бездумно викидають гроші.
Ідея налагодити сортування відходів по всьому комплексу відвідала активісток в 2015-му, але до її реалізації минуло півтора року.
- Важко було знайти організацію, яка підтримала б нас, - каже Саша. - Більшість пропонували здавати баки в оренду і за вивіз сортованих відходів вимагали плату втричі більшу, ніж звичайний тариф у містечку. Але удача все ж посміхнулася – на нашу ініціативу відгукнулися "Київміськвторресурси".
Перші сортувальні контейнери в містечку встановили 14 липня минулого року – чотири для пластику і один для скла. Правда, партнер висунув свої вимоги – сировина повинна бути чистим, пластикові пляшки – щільно сплюсненими. Тому на перших порах знадобився людина, що проводить, так би мовити, доочистку.
Агітація і мотивація
- Без цього помічника наша ініціатива пропала б, - зізнається Олександра. – Ми разом перебирали вміст баків, інакше його відмовлялися забирати. За послуги віддавали половину виручених за сировину коштів. Паралельно вели роботу з сусідами – розвішували біля ліфта плакати, розповідали, що потрібно робити, в соцмережах, на сайті нашого комплексу.
Сашко зізнається, що хорошою мотивацією для людей було зменшення плати за вивезення харчових відходів. Але і свідомість свого прилучення до боротьби за екологію зіграло велику роль.
Коли зручно – це добре
До кінця літа 2017-го в житловому комплексі встановили 10 баків для пластику, чотири – для скла. З'явилися також спеціальні ємності для макулатури.
Дуже важливо, наголошує Олександра, щоб баки були розташовані в зручних для людей місцях. На жаль, але пройти зайві 50 кроків багатьом буває лінь. Олександра згадує, як сама разом з чоловіком перетаскивала в напівпорожній бачок скляні пляшки, кинуті біля заповненого.
- Щоб всім було зручно, ми разом з працівниками Жеку розробили спеціальну карту і встановили баки в місцях, де найбільший потік жителів.
З ризиків активісти називають такий: заготівельники сировини не завжди вивозять його вчасно. І це дратує людей: мовляв, навіщо нам старатися, якщо це нікому не потрібно!
- Тому краще працювати з декількома організаціями, які можуть вивозити відходи, - радить Олександра. – Ми краще віддамо їх дешевше в кілька разів, але підтримаємо людей у бажанні сортувати сміття.
Не коротка дистанція, а марафон
Активісти чесно кажуть, що затіяне ними справу – це виснажливий марафон.
- Було таке, що просто опускалися руки, але завдання підхоплювали інші, і це повертало ентузіазм, - посміхається Олександра. – Не повірите, але буквально вчора від нас вивезли 2 тонни скла, яке зібралося за 10 днів. Не на звалище, а на переробку!
Чистий прибуток від виручених за здачу вторинної сировини 25 000 гривень жителі комплексу витратять навесні – на облаштування та озеленення місць, де люблять грати діти. У минулому році на реставрацію майданчики гроші з будинків збирали, а цього року заробили самі.
