Час ремонту в квартирі або в будинку завжди приносить безліч турбот, а іноді і проблем, якщо не вивчити перед початком робіт всі етапи важливого заходу. Пильної уваги найбільше потребує ванна і туалетна кімната. Грамотне зонування, правильний підбір сантехніки, починаючи від кранів і закінчуючи унітазом, підбір єдиного мотиву в інтер'єрі — всі важливі моменти, так як після закінчення обробки виправити або змінити щось буде вже проблематично. Основні критерії підбору сантехнічних елементів будуть залежати від площі приміщення і від того, поєднаний чи санвузол або він поділений. Не залежно від цього простір слід розділити на три зони: умивальна, купальна і санітарна. Визначившись з градацією можна планувати придбання того чи іншого елемента вже грунтуючись на бажаному стилі і якості.
Вибираємо унітаз і бачок: відповіді на основні питання
При покупці унітазу слід звернути увагу на форму і конструкцію, злив, підводку, випуск і систему кріплення бачка. Якщо всі необхідні критерії будуть дотримані, то в майбутньому вдасться уникнути багатьох проблем, зберегти власні нерви і фінанси.
Першим ділом визначаємося з матеріалом, з якого виготовлений «білий друг». На сьогоднішній день виробники сантехніки пропонують наступні варіанти:
- фаянс;
- фарфор;
- чавун;
- сталь;
- справжній або штучний камінь;
- пластик.
Унітази з вище перерахованої сировини мають свої плюси і мінуси: 
1. Невисока вартість фаянсу робить його популярним і часто привабливим, але, незважаючи на метод виробництва (випал, покриття емаллю), присутня підвищена пористість. Це стає причиною вбирання води, забруднень і запахів, що в свою чергу вимагає зусиль під час чищення. Однак свої 10-15 років такий унітаз прослужить.
2. Довговічність і міцність порцеляни — це переваги. Багато років використання можуть виправдати високу вартість даного матеріалу.
3. Дешевим варіантом вважається чавун, але затишку і приємних відчуттів не чекайте. Тим більше, він дуже важкий, що створює проблеми при установці і недовговічна емаль на чаші скоро втратить захисні властивості. Єдиним плюсом є стійкість до пошкоджень.
4. Сталеві унітази, в основному, використовуються для місць громадського користування. Простота в прибиранні, легкість і міцність — позитивні сторони матеріалу.
5. Шанувальникам розкоші підійдуть вироби з штучного або натурального каменю. Природний матеріал має високу гігієнічність і красу, але разом з тим він крихкий і дорого коштує. Менш схильні до пошкоджень унітази з штучного каменю. І вартість їх буде нижче.
6. Пластикові вироби виготовляються з акрилу з покриттям з суміші смоли і скловолокна. Легкі в обслуговуванні, довговічні і маловесны, що не створює проблем при монтажі. Єдиний недолік — низька стійкість до температурних режимів.
Підсумок: співвідношення ціни і якості фаянсових елементів є кращим варіантом для установки. Чавун і пластик більше підходять для суспільних і дачних потреб. А використання каменю в інтер'єрі санвузла під силу лише заможним господарям.
Безшумність є для деяких людей важливим критерієм. Це залежить від того, яку підводку води має бачок для унітазу. Ідеальним варіантом буде подача води знизу. Але якщо придбаний комплект з верхнім набором рідини, то ця проблема вирішується за допомогою приєднання спеціальної трубки до водяному виходу. Таким чином, вода спускається на дно і не створює зайвого шуму. Так само важливо розуміти, яка зливна арматура прослужить довше. Це залежить не тільки від якості системи, але і від ступеня жорсткості води. Виробники радять при покупці сантехніки вибирати моделі з вже встановленим всередині бачка для унітазу очисним елементом або придбати та встановити фільтр самостійно.
Основними системами змиву вважаються два варіанти — пряма і зворотна. Приміром, перший спосіб подає воду під напором з одного отвору, і вона сильним струменем спрямовується на вихід. У другому ж по периметру обідка декілька отворів рідину направляють на змивання всій площі чаші і, йдучи в злив, вона утворює лійку. Даний тип більш гігієнічний і економічний. Варто звернути увагу і на натискний механізм спуску води. Звичайні та недорогі унітази випускаються з дозованим зливом в 6 літрів. Але зараз в основному всі моделі використовують подвійний спуск — 3 і 6 або 2 і 4, що дозволяє економно витрачати рідина.
Багато покупці також ставлять питання про такий неприємний момент, як сплеск. Існує три види внутрішньої форми: тарілчастий, козырьковый і воронкоподібний. Перший тип має горизонтальний виступ на чаші. Це запобігає сплеск, але може стати причиною накопичення бруду і неприємного запаху. Другий варіант має особливу форму, де одна зі стінок розташована під кутом до 40 %. Якщо купується воронкоподібний унітаз, тоді потрібно вивчити технічні характеристики, де вказано, на якому рівні перебуває вода у нижній частині. Це число повинне бути не вище 7 сантиметрів.
Тип виробництва залежить від виходу в каналізацію. У кожному санвузлі він різний. Але бонусом є те, що, наприклад, горизонтальний або косою пуск можна приєднати до будь-якого виходу використовуючи відповідні патрубки. А ось вертикальний варіант може з'єднуватися тільки з отвором знаходяться в підлозі туалетної кімнати.
Яку конструкцію бачка для унітазу вибрати — це вже питання другорядне. Він залежить від площі приміщення, стилю і фінансів. Розрізняють чотири типи:
- роздільний;
- компакт;
- моноблок;
- вбудований.
У першому варіанті бачок кріпиться за допомогою труби і може розташовуватися на будь-якій висоті. Компактні елементи кріпляться за допомогою болтів до полиці самого унітазу, що вважається оптимальним варіантом. Це дозволяє заощадити місце, та у разі неполадки швидко зробити демонтаж. Моноблочні системи прості в установці, але при поломці доведеться міняти всю конструкцію. Вбудовані набори складаються з двох частин: чаша і прихований бачок, який розташовується в ніші стіни.
Модернізація і сучасні інновації сантехнічних систем дозволяють вибрати особливий санвузол. У сучасних моделях є так звані «плюшки», які стануть приємним доповненням:
- грязевідталкуючи покриття;
- сидіння з підігрівом;
- доводчики обідка (плавне опускання кришки);
- вбудований фен, біде та дезодорування.
Кілька років поспіль спостерігається попит на подібні нововведення, так само, як і на підвісні системи, які забезпечують легкість, не крадуть простір і виглядають модно.
Раковина для ванної
В основному, вибір умивальника відбувається одночасно з придбанням унітазу і ванною чаші. Відповідний дизайн відіграє велику роль для господарів ремонтованої площі, але деякі секрети підуть на користь при плануванні стилю і зонування.
Варіант установки раковини:
1. Найпоширеніший вид п'єдестал (тюльпан). Це порожниста нога, в яку ховається злив і сифон.
2. Напівп'єдестал також має популярність в силу економії місця. Недоліком вважається незручний монтаж, тому що всі комунікації повинні поміститися в невеликій ємності.
3. Раковина-консоль або підвісне кріплення. За допомогою кронштейнів умивальник фіксується на стіні, і труби ховаються за плитку. 
4. Врізний варіант має свої обмеження. Для нього потрібна стільниця, яка і буде служити опорою.
Важливо! Врізна раковина вимагає підходу професіоналів, тому що точність відіграє велику роль у кінцевому естетичному результаті.
5. Накладна система кріплення раковини на тумбу дає привілеї: місце для зберігання туалетного дрібниць, відсутність стиків, простий монтаж.
6. Існує також універсальна модель умивальника, яка має стінні болти або можливість установки на п'єдестал-напівп'єдестал.
7. Так звана «латаття» користується популярністю для економії місця, якщо пральна машина розташований у ванній кімнаті. З недоліків помічені: складність установки, нестандартне розташування зливу і спеціальний сифон, який часто піддається засмічення.
Обтічна форма більш прийнятна в малогабаритних квартирах, але також існують квадратні, напівкруглі, прямокутні і кутові. Сировина, з якої виготовлено умивальник, в основному, підбирається у відповідності з унітазом. Це може бути фарфор, фаянс, метал, камінь, пластик і в окремих випадках скло.
Комплектація повинна перевірятися в момент придбання.
Краще, якщо в набір будуть входити всі необхідні деталі в залежності від стилю:
- тумба, «тюльпан» або стільниця;
- отвори для монтажу змішувачів;
- сифон і злив-перелив.
Важливий етап — вибір ванної
Величезний асортимент, який пропонують численні магазини, може заплутати покупця. Щоб не загубитися у великому переліку і придбати ідеальну модель варто знати деяку інформацію і на цьому тлі розробити план.
1. Тип ванни: наливна чаша або гідромасажне виріб.
2. Якщо вибір припав на звичайну модель, тоді з'ясувати всі матеріалі: акрил, чавун, сталь, камінь.
3. Вибрати підходящий габарит, конфігурацію і стиль. 
Сталеві ванни мають свої плюси і мінуси, де позитивні сторони не оцінені покупцями. Перевагами є емаль, яка проникає в якісний метал і довгий час зберігає міцність, блиск і білизну. Легкість матеріалу відрізняє даний виріб від чавунних ванн і не залишає небажаних подряпин на підлоговому покритті. Пластичність сталі дозволяє створювати всілякі форми, надаючи великий вибір розмірів і моделей. Недоліком сталевих ванн можуть стати тонкі стіни, які погано утримують тепло, а також при отриманні води вона видає неприємні гучні звуки. Якщо виробник заощадив на кількості сировини, тоді руйнування покриття (емалі) буде відбуватися набагато швидше.
Ванна чавунна швидше, данина минулому. Але все-таки це серйозний крок, тому що вона заслуговує особливої уваги. Плюсів у даному виборі маса: довговічність, практичність, утримування тепла, але разом з цим є один мінус — тяжкість вироби і проблеми під час установки.
Акрилові ванни стали трендом у силу безлічі позитивних якостей:
1. Набрана тепла вода охолоджується набагато повільніше, ніж у металевих моделях.
2. Стійкість до чистячих не абразивних засобів.
3. Перешкода утворення небажаної мікрофлори.
4. Покриття, яке не втрачає свого кольору.
5. Мала вага і зручність при монтажі. 
Ванни з акрилу мають один мінус: вони не підходять для купання домашніх тварин і бояться падінь важких предметів в чашу. Виходячи з цього, є декілька правильних порад для вибору:
1. Вимагайте сертифікати якості з печаткою, а не копії.
2. Просвечивайте з допомогою ліхтарика стінки ванни. Якісний акрил не пропускає проміння.
3. При натисканні на стінку вона повинна тримати форму, а не «гуляти».
4. Товщина відображає технологію виробництва. Якщо вона менше 8 мм, то не купуйте цей продукт.
5. Якщо є можливість подивитися частину акрилу даного виробу в розрізі, то в ньому повинно спостерігатися два шари: акрил і смола.
Аристократичний і ексклюзивний вид купального місця допоможе створити ванна і штучного каменю. Володіють наступними позитивними характеристиками: 
- гармонійний зовнішній вигляд;
- низька тепло втрата;
- зовнішні дані не поступаються натуральному матеріалу;
- антибактеріальні властивості покриття;
- зручність монтажу і подальшого догляду, а також стійкість до будь-яким миючим складів;
- стійкість до пошкоджень і швидке відновлення;
- можливість вмонтувати системи гідромасажу;
- відмінна звукоізоляція.
Простота, практичність і довговічність явно виділяють ванни з штучного каменю, але вартість значно перевищує акрилові вироби.
В недалекому минулому гідромасажні ванни були предметом заздрості, і купити їх було проблематично з-за високої ціни. Тепер це диво техніки доступно багатьом. Його якості оцінені по достоїнству. Тому що воно реально приносить користь, розслабляючи, знімаючи втому і позбавляючи від проблем зайвої ваги. 
Вирішивши купити гидромассажку, слід пам'ятати такі моменти:
1. Матеріал: акрил, чавун, сталь або штучний камінь.
2. Низька ціна: сталева ванна більш легка, теплопроводимая і практична, а акрилова — безшумна і також відмінно утримує теплу температуру.
3. Розміри приміщення є головним критерієм при покупці.
4. Основний елемент гідромасажної ванни компресор. Його потужність регулює потоки води, що подається, і створює певний ритм масажу. Також зверніть увагу на насос. Компактний гаджет в 1 кіловат буде ідеальним для стандартного варіанту.
5. Ціна виробу і якість масажу залежить від кількості форсунок, вмонтованих в чашу. Тому краще віддавати перевагу моделям з спрямованими виходами в районі спини, ніг і верхньої частини тулуба.
Актуальним також є питання вибору шторки для ванної. Краще заздалегідь визначитися з моделлю і сировиною, з якого виготовлена дана деталь. Особливих премудростей тут немає. Потрібно знати яка, як кріпитися та вартість тієї чи іншої моделі. Бюджетні варіанти — поліетилен, полівінілхлорид і тканина після спеціальної вологостійкої обробки.
Важливо! Подібні матеріали витримують як ручне, так і машинне прання. Температура води під час чищення не повинна перевищувати 400C.
Варіант жорстких штор представлений у двох примірниках — загартоване скло і пластик. Потрібно пам'ятати про постійну збиранні і обробці і тих і інших видів, тому що не залежно від сировини, на вологій поверхні шторок для ванної швидко поширюються мікроби і гриби. Вибір тут залежить виключно від покупця, який визначив власний стиль у ванній кімнаті.
Переваги душової кабіни
Квартира або великий приватний будинок — це не грає ролі під час вибору установки ванної або душової кабіни. Виключно побажання господарів приміщення. Комусь потрібно розслабитися і полежати в гарячій воді, а хтось любить швидкий підбадьорливий душ. У малогабаритних приміщеннях радять встановлювати ванні чаші, а якщо дозволяє площа, то навіть гідромасажні бокси прийнятні.
Але якщо бажання встановити кабіну дуже сильне, слід дотримувати деякі правила. Для невеликих ванних вибирають, в основному, кутові моделі без вбудованої гідросистеми. Це економить простір і витрата води. Якщо є ніша, то це повністю полегшує установку. Для цього потрібно душовий піддон і штори з твердого матеріалу. Сировина, з якої виготовляються деталі ідентичний тим, які представлені у розділі ванни і шторки для ванної. Кілька роз'яснень з приводу дверей будуть не зайвими. Вони виробляються зі скла спеціальної гарту або пластику.
Переваги скла:
- міцність;
- стійкість до пошкоджень;
- безпека і довговічність.
Мінуси:
- невеликий вибір зразків;
- висока ціна.
Пластик по-своєму привабливий:
- величезна палітра, можливість нанесення малюнків і фактур;
- легкість;
- низька вартість.
З негативних моментів пластикові двері мають схильність до частих пошкоджень. Це стосується і елементів, встановлених на гідромасажних боксах. Цей тип купальних моделей подлегает класифікації як ванни, але одна відмінність — установка проводитися вертикально.
Змішувачі: що слід знати
Представлені моделі в магазинах на даний момент поділяються на чотири основних типи:
- з одним важелем:
- з двома вентилями;
- термостатному;
- з сенсорною реакцією.
Двухвентельные змішувачі для ванн виглядають стандартно і мають два звичних откручивающихся вентиля, які регулюють подачу холодної або гарячої води. Згодом їх витіснили одноважільні послідовники, які користуються великою популярністю покупців. Вони володіють багатьма варіантами модельного ряду, простотою використання і установки, а також зручністю і низькою ціною в залежності від виробництва.
Термостатному змішувачі для душу більш прийнятні, тому що мають лаконічний дизайн і зручність у користуванні. На тлі інших елементів вони мають явні плюси:
- надійність;
- безпека;
- комфорт.
Подібні вироби мають вигляд панелі з розташованими з боків кранами різного призначення. Перший регулює температуру подачі води та зберігає її до подальших налаштувань. Другий кран призначений для припинення подачі рідини. Такий змішувач для ванни підійде сімейним парам з маленькими дітками. Стопор на важелі не дасть підвищити або знизити температуру води. Одним з видів таких елементів є сенсорний варіант. Температурний режим і відключення відбуваються під час підношення до датчика певного об'єкта.
Корисно знати! За допомогою обох видів змішувачів можна знизити витрати і оплату за комунальні послуги.
Універсальні моделі відмінно підходять для малогабаритних квартир, в яких ванна кімната — не більше 5-и метрів і вся сантехніка розташовується дуже близько. На таких конструкціях використовується «ніс» від 30 см і більше, що спрощує ручне прання, набір води в ємності, помивку голови.
Найчастіше, фірми і заводи з виробництва сантехнічного обладнання пропонують змішувачі для ванн і душа з хрому і латуні, і ця сукупність вважається найбільш оптимальною, міцною і надійною. Є метод нанесення емалі, або нікелю, що дає додатковий блиск виробу. Однак пам'ятайте про те, що подібне напилення не довговічне, вимагає спеціального догляду і дбайливого ставлення.
Тепло і затишок у ванній кімнаті
Змійовик — так раніше називали рушникосушки, встановлені у ванній для обігріву і сушки. На сьогоднішній день дизайнерські рішення повністю руйнують звичний стереотип моделі даного елемента. Але є момент, який відіграє велику роль у встановленні: монтаж і технологія нагріву.
Технічно розрізняють два види даного обладнання, які мають свої характеристики:
1. Электрические полотенцесушители також бувають двох типів. Якщо конфігурація «драбинка», то використовується ТЕН. У поворотних секціях розташований гнучкий кабель.
2. Рушникосушки водяні активно використовуються у будинках старих будівель, де передбачено водяне опалення. Елемент приєднаються до стояка, і температура нагріву змійовика залежить від опалювального періоду. Ступінь тепла налаштовується за допомогою вбудованого регулятора потужності. В комплект сушарки обов'язково повинні входити дві деталі:
- кран для стравлювання повітря;
- заглушка спускання води.
3. Комбіновані полотенцесушителі ідеальний варіант, хоч і ціна у них значно вище, ніж у перших двох. Їх експлуатація включає два види підключення до системи опалення та електромережі. Це зручно, тому що як власники самі можуть обирати, до якої системи підключити полотенцесушитель, і насолоджуватись можливістю висушити білизну і рушники навіть не в опалювальний сезон. 
Ці моменти дають можливість самостійно регулювати нагрівання і позбутися воздухопробок. Плюси і мінуси виробів зрозумілі, за винятком матеріалу, використовуваного при виготовленні.
Рушникосушки, по своїй суті, є трубами. Вони бояться хлору та іржі. Щоб зробити єдино правильний вибір при покупці водяного нагрівача, потрібно звернути увагу на матеріал виготовлення. Чорна сталь і низьковуглецеві її аналог прослужать довго. Кольорові метали більш довговічні і не «вередують». Самим оптимальним варіантом буде нержавіюча сталь, яка служить безперебійно до 50 років.
Облаштування, стиль і рішення, як буде виглядати ванна кімната або санвузол залежить тільки від бажань господарів. Але слідувати правилам вибору, контролю виробника і вимогам сертифікованої документації — обов'язкові критерії. Дизайн може варіюватися від ф'южена до класики або бароко, однак якість і ніхто не відміняв. Правильний і раціональний підхід збереже фінансове становище, психічний стан і знизить час і ризики при обладнанні ванної кімнати.
