Покраска: работа с аерозолям и аэрографом

Photo


Багато нітроемалі (швидковисихаючі фарби) краще всього наносити аерозольним методом. Якщо об'єм робіт у вас невеликий, краще всього придбати аерозольні балончики з фарбою (мал. 1,2).

Мал. 1. Аерозольний балончик із фарбою Мал. 2. Фарбування аерозольним балончиком
 
Фарба в такі балончики закачана під тиском, на балончику є розпилювач, завдяки чому ви можете, навіть не маючи фарбопульту і компресора, пофарбувати будь-яку поверхню аерозольним методом. Якість та рівномірність фарбування аерозольним методом значно вища, ніж при фарбуванні кистю або валиком. Проте слід обмовитися, що аерозольне фарбування можливе лише за наявності відповідного досвіду.

Перед початком фарбування не забудьте ретельно перемішувати фарбу в балончику за допомогою спеціальної металевої кульки всередині місткості. При роботі з аерозолями слід дотримувати ті ж правила, що і при роботі з фарбопультом: розташовувати балон з фарбою на достатній відстані від поверхні, здійснювати рівномірні рухи і т. д. Крім того, слід дотримувати ще два важливих правила при фарбуванні:

– не працювати з аерозольними балончиками поблизу відкритого вогню;
– фарбувати вироби тільки в сухих провітрюваних приміщеннях.

Мал. 3. Аерограф для роботи по металу
Робота аерографом


Для невеликих фарбувальних робіт, а також для художніх робіт по металу рекомендується використовувати аерографи (мал.3 і 4).

Існує декілька видів аерографів. Аерограф — це пристосування для фарбування, дуже схоже на фарбопульт. Принцип його дії той же. Потік повітря під тиском захоплює і розпилює фарбу. Працює аерограф так само, як і фарбопульт, від стислого повітря. Завдяки дуже малій витраті повітря ви можете використовувати для роботи балончики із стислим повітрям або навіть накачані камери від м'ячів.

Аерограф виконаний у вигляді ручки і призначений для дрібних робіт. Ним можна писати, малювати, виконувати пряме та трафаретне нанесення фарбив на об'єкти. Для фарбування аерографом в основному використовуються синтетичні швидковисихаючі фарби (нітроемалі). Їх необхідно розбавити розчинником до потрібної консистенції (в'язкість).

Мал.4. Зібраний аерограф
Для визначення в'язкості використовуються спеціальні воронки — віскозиметри. Проте досвідчені майстри легко на око визначають стан фарби та її готовність для фарбування. У найпростішій моделі аерографа усі налаштування зводяться до двох регулювань. Перше регулювання аерографа відноситься до налаштування розпилювального факела. Саме це налаштування визначає розмір часток фарби, які потраплятимуть на фарбований об'єкт, і розмір хмари фарби, яка утворюється в результаті роботи аерографа.

Слід сказати, пише iBud.ua, що утрудняють роботу з аерографом як великі частки фарби, які можуть утворювати потьоки та нерівності на поверхні виробу, так і занадто дрібні частки.

Мал.5. Клапан подачі повітря аерографа
Дрібні частки фарби можуть висихати, навіть не долетівши до виробу, і перетворитися на пил, який вже не може прилипнути до поверхні виробу. Отже для роботи слід знайти оптимальний розмір основної маси часток фарби для фарбування, при якому ви отримаєте рівне забарвлення поверхні виробу за допомогою аерографа. Домагаються цього, обертаючи регулювальний гвинт сопла аерографа. Швидкість подачі фарби і об'єм фарбо-повітрґної суміші ви можете регулювати за допомогою клапана подачі повітря аерографа (мал. 5).

Натискаючи на клапан подачі повітря сильніше або слабкіше, ви відкриваєте більше або менше канал доступу стислого повітря. Чим більше повітря надходить на змішання з фарбою, тим більше та концентронішим виходить факел аерографа. Дуже важко на словах пояснити процес фарбування або малювання аерографом. Це може прийти тільки під час практичних занять та роботи з аерографом.

Білу масляну фарбу можна приготувати, з білил та оліфи, а для отримання кольорових фарб слід змішати 2-3 відтінки. Фарбу доводять до робочої густини, після чого проціджують. Щоб перевірити кольоровий відтінок, роблять фарбування на шматку фанери, картону або жерсті без наступної сушки.

Мал. 6. Налаштування аерографа
Купуючи фарбу, поцікавтеся у продавця або прочитайте на етикетці банки, яким розчинником вам належить користуватися, і згадаєте, чи є він у вашому арсеналі. Якщо ні, то обов'язково придбайте його одночасно з фарбою. За допомогою розчинника ви не лише зможете у разі потреби розбавити густіючу фарбу, але і відтерти випадкову пляму на підлозі або руках.

Водоемульсивні фарби можна наносити навіть на поверхні, раніше покриті масляними, емалевими та клейовими фарбами. Вони все одно лягають рівно. Іноді після висихання фарби на дерев'яних підлогах з'являються щілини. Широкі щілини забивають рейками і шпаклюють. Вузькі щілини заповнюють льняним шнуром, просоченим шпаклюванням. Дрібні щілини просто шпаклюють.

На малюнку 6 показано налаштування аерографа.

Читайте також

Всі публікації