Плита природній камінь з піщаника

Тип: піщаник.Кольори: червоний, сіро-жовтий, сірий, сіро-червоний.Піщаник Теребовлянский характеризуется стійкістю до механічних нагрузок.Володіє хорошими якісними показниками.Додаткові дані:Товщина плити довільна.

Як вибрати природний камінь, відповідний для облицювання цоколя: порівняльні характеристики

Так як облицювання цоколя натуральним каменем – складний і трудомісткий процес, якість використовуваного матеріалу грає найважливішу роль. У цьому випадку вибір здійснюється на користь морозостійкого каменю темних колірних відтінків з високим показником щільності. Така необхідність пояснюється тим, що на цокольну частину будинку виявляється найбільший вплив атмосферних факторів у вигляді періодичних температурних перепадів, контакту з вологою, пилом і брудом. Тому обробка цоколя повинна витримувати зовнішні впливи не один десяток років!

Найкращим варіантом натурального облицювання, як за експлуатаційними, так і з естетичних характеристик визнаний камінь магматичної природи походження: габро, граніт, лабрадорит, а також кварцит і піщаник. У той же час фахівці не рекомендують облицьовувати цоколь будинку мармуром, так як він при впливі сонячних променів втрачає свій первинний вигляд, а вапняк, черепашник і доломіт є породами каменю, які відносяться до категорії пухких, тому не відрізняються особливою міцністю і довговічністю.

Ще один критерій вибору натурального каменю для облицювання цоколя – товщина кам`яних плит. Вона може бути найрізноманітнішою, так само, як і розміри каменю. У цьому випадку вибір облицювального матеріалу слід здійснювати з урахуванням майбутніх дизайнерських рішень і технологічних вимог щодо водостійкості кам`яних плит. Для запобігання можливості попадання вологи під декоративний камінь слід використовувати спеціальний розчин, а шви закладати герметиком.

Обмеження щодо використання натурального облицювального каменю

При облицюванні цоколя натуральним каменем слід враховувати, що силікатні породи (кварцит, піщаник) не поєднуються з карбонатними кам`яними породами (мармур, вапняк, доломіт, травертин і черепашник), так як кремнієва кислота з силікатів ризикує вступити в реакцію з основою вапняних порід каменю - карбонатом кальцію, в наслідок чого обидві суміщені породи руйнуються. Компонування можливе при використанні всіх інших порід природного каменю.

Також при укладанні каменів слід враховувати схильність плит до зменшення або збільшення свого обсягу під впливом температурних варіацій, при цьому у кожного виду каменю ці параметри відрізняються. Щоб не допустити в подальшому розтріскування кам`яній поверхні, в процесі укладання між плитами залишається невеликий зазор, його ширина визначається індивідуально, виходячи з розмірів, площі і щільності кам`яних плит. Якщо для обробки цоколя використовується два види природних каменів, ширина зазорів розраховується для породи з найбільшим коефіцієнтом об`ємного розширення.