Сучасний світ вимагає нових технологій та інноваційних рішень, тому затребуваність на твердопаливні котли тривалого горіння зростає з кожним днем. А з цим — відмова від газового обладнання, і, як наслідок, турбота про навколишнє середовище. Твердопаливні котли — вагомі і мають не малий об'єм. А тому можуть бути встановлені тільки на підлогу. Але екологічність рішення і можливість зниження енергоресурсів і фінансів «перекривають» цей мінус.
Справжній калейдоскоп моделей твердопаливних котлів дозволяє підібрати оптимальний варіант за своїми характеристиками і параметрами. Але для цього слід мати відповідну конструкцію будинку і знати, як підключити дане обладнання опалення.
Етапи установки твердопаливних котлів тривалого горіння зумовлюють результативність процесу.
Визначення моделі
Щоб вибрати кращий варіант, слід провести оцінку:
- опалювальної площі;
- функціональності котла (може забезпечувати прогрів батарей та/або отримання гарячої води);
- характеристик моделі, який час котел здатний працювати без підкидання палива.
Важливо для рішення знати, хто буде займатися монтажем опалювального обладнання. Це може бути як власник житла, який володіє необхідними знаннями та навичками або сервісна компанія.
5 етапів підготовки приміщення до встановлення
Приміщення до встановлення твердопаливного котла тривалого горіння готується поступально:
1. Відведення місця під обладнання. Для цього необхідна кімната з площею не менш 7м2. Вона може бути всередині будинку або окремостоячою. Може бути прибудовою або підвальним приміщенням, але ніяк не коморою в центрі будівлі. Досі немає чіткого нормативного документа, який регламентує монтаж котлів на твердому паливі. Тому треба враховувати правила, викладені в Сніп «Котельні установки» і для газових обігрівачів. Але не забувати, що вимоги до твердопаливних котлів не настільки жорсткі. Тому їх можуть встановлювати в добре провітрюваних коридорі, кухні і вітальні, але тільки не в спальнях. І бажано — ближче до стіни. У цьому випадку, не треба прокладати довгі труби. Також не слід забувати про регулярне чищення устаткування. Для цього треба залишити вільним доступ до теплообмінника ТТ-котла.
Важливо! Одна зі стін кімнати повинна «виходити» на вулицю. Це умова для забезпечення безпеки важливо не тільки при виникненні умовної пожежі, але і для полегшення монтажу димаря. У ньому не повинно бути поворотів і безлічі «згинів» під прямим кутом. І краще, якщо котел буде встановлено у приміщенні поза домом — це виключить потрапляння диму всередину житлової площі.
2. Перевірка вентиляційних каналів. Якщо вони цегляні і розташовані всередині стін, газохід опалювального приладу підключати до них заборонено.
3. Зіставлення висоти котла з параметрами стін в приміщенні, де плануєте встановити обладнання. А також зіставте дані вільної площі та іншого потужного обладнання, теплоаккумулятора, буферної ємності бойлера з непрямим нагріванням.
4. Вимірювання відстані від твердопаливного котла до стін. Пам'ятайте, що таке обладнання не можна присувати до стін на відстань, менше, ніж 10 см. Ця вимога стосується і необслуговуючого боку. Ідеально, якщо «зазор» до стін буде в 70 см. Адже «кожух» на котлі, що покриває контур з охолоджувальною рідиною, все одно потребує вентиляції.
5. Перевірка надійності майбутнього монтажу. У цьому пункті слід продумати основу і відлити бетонний фундамент. Для димохідної труби і вентиляційної системи в стінах необхідно зробити отвори. Якщо підлога або стіни покриті горючими матеріалами — їх краще вкрити металевими листами. Якщо таких немає — підійде асбесцемент, базальтовий картон і мінеріт. Також треба перевірити наявність розетки або провести розеткову мережу. Адже циркуляційний насос потребує електроенергії.
Рекомендації з підготовки та безпосереднього проведення монтажу
Щоб монтаж твердопаливних котлів і підготовка до нього пройшли успішно, слід знати ряд важливих моментів:
1. Якщо поруч з дров'яним котлом знаходяться дерев'яні перегородки і підлога — їх слід убезпечити. Для цього стіни закривають не горючими матеріалами. Їх використовують як підлогове покриття. Але виступ тут повинен бути не менш 0,8 м. Це захистить основне легкозаймисте покриття від жару, що вилітає з печі.
2. Коли вибираєте котел до 200 кг ваги, пам'ятайте, що його витримає навіть цементна стяжка. Але якщо агрегат більше — слід попрацювати із залізобетонним матеріалом. А якщо вага котла менше 300 кг, то стяжка повинна бути залізобетонною та армованою. А якщо ще більше, то монтажники використовують окрему армуючу плиту.
3. Щоб встановити пелетні теплогенератори як одну з різновидів твердопаливних котлів тривалого горіння, слід пам'ятати про вібраційне навантаження, яке вони створюють на основу. У цьому випадку не обійтися без заливки фундаменту.
4. Зазвичай не заливають фундамент під кожне важке обладнання. Якщо крім ТТ котла буде стояти акумулятор і інші «важкі» складові системи, треба створювати промислову бетонну стяжку. У цьому випадку, висота заливки підлоги буде 12 см, а застосовувані армуючі металеві стрижні — з діаметром до 14 мм
Улаштування витяжки
Щоб твердопаливні котли тривалого горіння працювали безперебійно, слід забезпечити припливно-витяжну вентиляцію. Для того, щоб це зробити, слід:
1. Створювати витяжний отвір менше в діаметрі, ніж припливний.
2. Розташувати витяжний і припливний отвір в різних кінцях приміщення. Один повинен бути вище до стелі, а другий — ближче до котла.
3. Пам'ятати, що близько розташована витяжка по відношенню до теплогенератору з вентилятором стане притоковою. Важливо, щоб турбіна була далеко від витяжної труби.
4. При наявності котельної двері житлових кімнат, припливна решітка повинна монтуватися в нижній частині полотна.
5. Щоб отримати розрахунки перерізу витяжки, слід теплову потужність обігрівача помножити на 8. Відповідь — це площа отвору в см2.
Установка опалювального агрегату і димоходу до нього
Якщо агрегат виставлений в проектному положенні, вирівняний по вертикалі і витримана співвісність димохідного патрубка і стінного отвору — значить, 80% роботи зроблено!
Далі краще взяти утеплені труби-сендвічі — і створити з них димар. Цей варіант вважається кращим, тому що не дозволяє виникати конденсату.
Найпростіше рішення — приставний димар. У цьому випадку, трубу слід приставити до стіни у вертикальному положенні. І вставити її в квадратний отвір в стіні. Якщо його немає, треба вирізати заздалегідь. А розрахунок провести за формулою а+380х2, де а = діаметр каналу, а 380 — відстань в мм, яке треба «додати» на кожну сторону, щоб димар був правильно вмонтований в стіну.
Щоб встановити димовідвід правильно, використовуйте 3 важливих ради від профі:
1. Піднімати трубу на висоту не менше 5 м, якщо рахувати від колосникових грат агрегату. При цьому число поворотів труби може бути не більше 3-ох.
2. Якщо димар прокладається через цегляну стіну або піноблок, варто працювати зі сталевою гільзою або ущільнювачем.
3. Монтаж горизонтальної частини має відбуватись з невеликим нахилом у бік теплогенератора твердопаливного котла.
Обв'язка і перший запуск
Зрозуміло, що до твердопаливного котла слід приєднати систему труб — тільки тоді опалення запрацює.
Для самопливної обв'язки використовують:
- систему установки, коли котел монтується нижче трубопровідної розв'язки;
- заздалегідь придбане додаткове обладнання, що складається з розширювального бака і радіаторів;
- групу безпеки, до складу якої входять запобіжний клапан і манометр;
- набір труб на 2 трубопроводу, подаючий і зворотний.
У систем з твердопаливними котлами, заснованих на примусовій циркуляції води, все складніше. Тут знадобиться:
- багато труб для трубопроводів в обох напрямках, подавального і зворотного;
- розширювальний бак;
- радіатор (і не один);
- циркуляційний насос (кількість розраховується, виходячи з обсягів агрегату);
- клапани (безпеки та триходовий);
- манометр і термометр;
- вентиля (на радіатор і запірний);
- повітровідвідник.
Складна система примусової циркуляції дозволяє забезпечувати житло гарячою водою. А також встановлювати в будинку тепла підлога.
Первинний запуск
Щоб зробити перший запуск твердопаливного котла тривалого горіння, необхідно:
1. Провести перевірку всіх з'єднань на герметичність.
2. Наповнити труби теплоносієм.
3. Закрити камерні люки.
4. Стежити за показниками на манометрі. Вони повинні повністю відповідати тому, що написано в інструкції.
5. Відкрити вільний прохід воді, розкрутивши вентилі.
6. Підключити циркуляційні насоси.
7. Розпалити паливо, попередньо заповнивши камеру для горіння.
Висновок: твердопаливні котли придатні до установки в будинку і квартирі. Але якщо ви зібралися робити монтаж у останній, слід продумати до дрібниць систему опалення і забезпечення правильного охолодження і повітрообміну.
