Твердопаливний котел: Чому в хаті стало тепліше, а платити треба менше

— Будинок маємо приватний. Опалення завжди влітало в копійку. Економили як могли. Куби на лічильнику мотало добряче, а тепло було ледь відчутне. Два роки тому наважилися щось змінити. Дочекалися весни, коли ціни нижчі, і придбали твердопаливний котел. Від газового не відмовлялися — зробили опалення комбінованим. Тепер у хаті значно тепліше. Платимо майже вдвічі менше, — каже 53-річна Світлана Усачз Миколаєва.

— Опалення газовими й електричними котлами у середньому вимагає близько 2,5–6 тисяч гривень на місяць, — каже46-річний Михайло Криниця, майстер з монтажу. — Твердопаливні котли економніші. Місячні витрати становлять приблизно 1,5–2 тисячі гривень, залежно від виду палива.

Паливом для котлів можуть бути вугілля, дрова, паливні брикети або гранули, солома, тирса, обрізки ДСП, тріска, кора дерев. Деякі моделі утилізують сільськогосподарські відходи: луш­пиння, опале листя, кукурудзяні качани.

— ККД твердопаливних котлів 70–90 відсотків. Залежить від виду установки. Найефективнішими є піролізні, або котли зворотного горіння, з потужністю 80–90 процентів. На одному завантаженні здатні працювати від 6 до 15 годин. Потребують якісного палива — з вологістю не вище як 20 відсотків.

Поступаються в потужності піролізним котли тривалого горіння. Їхній ККД коливається в межах 78–82 процентів На одному завантаженні працюють до 3–6 діб. До палива неперебірливі, навіть якщо воно буде вологе.

— Найменш потужні традиційні твердопаливні котли. Їхній ККД 70–79 відсотків. Паливо підкидати треба кожні 2–6 годин. До його якості непримхливі, прийнятною є вологість 30–40 відсотків.

Потужність — головний критерій у виборі твердопаливного котла. Якщо її буде недостатньо, увесь будинок обігріти не зможе.

— Є моделі з розширеними функціями. Забезпечують не лише опалення, а й гаряче водопостачання. Для нагріву води передбачений проточний теплообмінник або ж спеціальний резервуар на кшталт бойлерного.

Є також твердопаливні котли, обладнані плитою для приготування їжі. Забезпечують незалежність від газо- й електропостачання. Підходять для негазифікованих місцевостей.

— В експлуатації твердопаливні котли прості. Єдине, чого потребують, регулярного завантаження палива й періодичної чистки. Від цього залежить робота пристрою: чим більше сажі й попелу накопичилося, тим нижчою буде його ефективність.

Котли піролізного й довготривалого горіння чистити треба в середньому щотижня. Традиційні — раз на три дні.