— Щоб було тихіше у дворі, обгородив його профнастилом. Він недорогий і гарно виглядає, — каже 56-річний Максим Крунько із смт Любар Житомирської області. — Моя хата стоїть близько до траси і від машин аж у голові гуде. А така огорожа знизила рівень шуму у дворі. Майстрів не кликав. Із сином за два дні впоралися.
Профнастил — матеріал довговічний. Майже не потребує догляду. Час від часу слід мити зі шланга.
— Найважче було приробити до огорожі ворота і хвіртку. Зробив для цього рами. На внутрішню сторону, що буде в подвір'ї, приварив косу планку. Вона з'єднала верхню і нижню частину рами. У неї потім вставили листи. Кум порадив, щоб дрібні камінці з дороги не били забор, між стовпами покласти цеглу. На неї вже кріпити профнастил.
Є три види огорожі: суцільна, яка стоїть на залитому фундаменті, із цегляними стовпами та на стрічковому фундаменті. Останній — найдорожчий, його вибирають для вітряної місцевості.
На лінії майбутнього паркану в землю вбивають кілочки і натягують між ними дріт. Відстань має бути 2,5–3 м. Викопують 1–1,5-метрову яму. Насипають пісок і гравій, вставляють труби. Їхню нижню частину потрібно обробити мастикою, а решту — пофарбувати, щоб не іржавіли. Заливають бетоном. Приварюють труби, до яких саморізами кріплять листи профнастилу.