Якщо гаряча вода вилилася через діряву трубу, через це в кінцевому підсумку доведеться заплатити всім мешканцям

Уряд опублікувало офіційне роз'яснення деяких резонансних норм Закону україни «Про комерційний облік теплової енергії і водопостачання»

Ми вже повідомляли про вступ у силу нового Закону України «Про комерційний облік теплової енергії і водопостачання». У уряді заявили, що він є частиною пакету законодавчих актів, які мають на меті привести ринок надання житлово-комунальних послуг в Україні цивілізоване стан, сприяти енергозбереженню, а отже, і енергетичної незалежності нашої держави. Однак на цьому етапі і у експертів, і у мільйонів простих людей виникає маса питань щодо порядку застосування цього закону.

 ньому є тільки основні правила комерційного обліку води і тепла. Так, передбачається, що вже в 2018 році всі багатоквартирні будинки повинні бути обладнані будинковими лічильниками, які і є приладами комерційного обліку. У законі описаний основний принцип розрахунку плати за тепло і воду даними будинкових, так і квартирних лічильників, але немає чіткого і докладного порядку проведення таких розрахунків, що враховує всі нюанси. Як повідомили «ФАКТАМ» Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, такі нормативні документи вже розробляються і будуть затверджені до 1 лютого 2018 року.

 згідно з широким суспільним резонансом, викликаним прийняттям нового закону, і безліччю тлумачень навколо нього Кабінет міністрів опублікував роз'яснення з деяким найбільш актуальних питань. Вони були підготовлені спільно соспециалистами проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» форматі «питання —відповідь».

Показання квартирних водомірів зобов'язані враховувати при розрахунках за спожиті послуги
  Кажуть, що закон дозволяє ігнорувати показання квартирних лічильників.

  Ні, це не так. Якщо говорити про багатоквартирних будинках, то закон виділяє два види вузлів обліку теплової енергії, холодної та гарячої води: вузол комерційного обліку (загальнобудинковий лічильник) і вузли розподільного обліку (квартирні лічильники). Вузол комерційного обліку служить для вимірювання об'єму всієї теплової енергії або води, спожитої будівлі. То є його показаннями приладів буде визначатися, скільки всього теплової енергії або води використано. Цей обсяг необхідно розподілити між споживачами в будинку: визначити, хто скільки послуг отримав і скільки має за них заплатити. Саме для цього і будуть використовуватися квартирні лічильники.

Розглянемо ситуацію на прикладі обліку води. Слід розуміти, що у квартирного лічильника води точність вимірювання зазвичай нижче, ніж у домовика. Тому закон передбачає такий базовий принцип: обсяг, визначений з допомогою загальнобудинкового лічильника, буде розподілятися між споживачами пропорційно показаннями квартирних лічильників. Саме тому квартирні лічильники і названі в законі «розподільними». Зауважимо, що закон містить докладні вказівки по розподілу показань вузла комерційного обліку для різних ситуацій, які можуть виникнути на практиці: витрати води на загальнобудинкові потреби, випадки несанкціонованого втручання в систему і так далі.

Завдяки такому підходу знімається питання про «різниці в свідченнях», є відмінності між сумою показань квартирних лічильників і показаннями будинкового приладу обліку, мають різний клас точності, а також проблема втрат води внаслідок витоків з внутрішньобудинкових мереж з-за їх незадовільного стану. При цьому варто нагадати, що утримання внутрішньобудинкових мереж є відповідальністю співвласників багатоквартирного будинку.

Отже, закон і в надалі передбачає використання показань квартирних лічильників при розрахунках за комунальні послуги.

   чутками, в законі є формула, згідно з якою доведеться платити «за сусідів».

  Ні, кожен буде платити сам за себе. Стаття 4 і пункт 2 прикінцевих та перехідних положень закону передбачають, що всі приміщення в багатоквартирному будинку повинні бути обладнані квартирними лічильниками. Облік їх показань є обов'язковим при розрахунках за спожиті послуги.

Різниця між показаннями загальнобудинкового лічильника і сумою показань квартирних лічильників буде пропорційно розподілена між всіма споживачами багатоквартирному будинку. І якщо, наприклад, гаряча вода вилилася через діряву трубу або хтось із сусідів «відмотувати» лічильник, за це зрештою доведеться заплатити всім. Тому співвласникам багатоквартирного будинку слід, як і раніше, дбати про якісному обслуговуванні і справному стані внутрішньобудинкових мереж.

Отже, «за сусіда» платити не доведеться. Але за елементарним порядком у будинку стежити треба за-як і раніше.

  Заборонено встановлювати лічильники на опалення місць загального користування?

  Частина шоста статті 4 передбачає, що «установка вузлів розподільного обліку теплової енергії, приладів-розподілювачів теплової енергії в приміщеннях (місцях) загального користування будівлі не обов'язкова». То є закон не зобов'язує встановлювати такі вузли обліку, але і не забороняє цього. Більше того, частина друга статті 10 закону прямо передбачає, що перед розподілом обсягів спожитої теплової енергії між власниками квартир теплова енергія, витрачена на опалення місць загального користування, віднімається з загального обсягу спожитої будівлі теплової енергії. Закон прямо не вказує, як має бути визначений обсяг теплової енергії, спожитої на опалення місць загального користування. То є можливі і приладовий, і розрахунковий методи. Остаточно крапки над «і» цьому питанні повинна розставити методика, яку найближчим часом обіцяє затвердити Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Отже, закон не забороняє встановлювати лічильники на опалення місць загального користування. Там, де така можливість існує, нею варто скористатися.

За загальнобудинковий лічильник, встановлений оператором зовнішніх інженерних мереж, мешканці будуть платити в розстрочку протягом п'яти років
  Кажуть, в платіжці з'явиться графа про оплату ремонту, обслуговування і повірки лічильників.

  Така графа дійсно має з'явитися. Однак це той випадок, коли нова графа в платіжці не означає додаткової плати. Вже сьогодні більшість виконавців комунальних послуг заклали в свої тарифи витрати на установку і повірку вузлів обліку. Закон передбачає, що відтепер такі витрати не повинні включатися в склад тарифу на комунальні послуги. Таким чином, мешканці, які за свій рахунок встановили загальнобудинкові лічильники, не будуть платити за  встановлення в інших будинках через інвестиційну складову тарифу, яка рівномірно нараховувалася на всіх споживачів.

Такий підхід, як очікується, сприятиме більш прозорому фінансуванню процесу установки, повірки і заміни вузлів обліку. Окремо слід звернути увагу на те, що перед установкою загальнобудинкового лічильника оператор мережі повинен погодити модель приладу і його вартість з мешканцями будинку, які можуть запропонувати більш дешевий або кращий варіант.

Отже, закон просто передбачає винесення в окремий платіж тих витрат, які раніше вже були «заховані» тариф на комунальну послугу, але не застосовувалися на практиці.

  А якщо в тариф виконавця комунальних послуг не враховано встановлення лічильників?

  Закон передбачає абсолютно новий підхід до встановлення вузлів обліку, не «прив'язаний» до тарифом на комунальні послуги. У статті 3 сказано, що встановлення комерційного вузла обліку, то є загальнобудинкового лічильника, ініціює оператор зовнішніх інженерних мереж. У більшості випадків він  і виконавцем комунальної послуги. Не менш ніж за два місяці оператор зобов'язаний попередити співвласників багатоквартирного будинку про свій намір встановити вузол комерційного обліку, повідомивши їм вартість. Якщо мешканці не хочуть встановлювати такий лічильник самостійно, оператор встановлює його, а відповідні витрати стягує з співвласників даного конкретного будинку в вигляді внеску за встановлення комерційного вузла обліку. Оплата розстрочується на п'ять років. Втім, це стосується лише вузлів комерційного обліку, то є загальнобудинкових лічильників. Вузли розподільного обліку, то є квартирні лічильники, споживачі повинні встановлювати за свій рахунок.

Отже, виконавець комунальної послуги зобов'язаний ініціювати встановлення комерційного вузла обліку незалежно від того, були раніше відповідні витрати включені в тариф.

   чутками, за невиконання закону не передбачено жодного покарання.

  Ні, це не так. Статті 13—16 закону передбачають застосування ряду фінансових санкцій до операторам зовнішніх інженерних мереж і виконавцям комунальних послуг за порушення вимог закону. Також прикінцевими та перехідними положеннями закону вносяться зміни і доповнення в Кодекс України про адміністративні правопорушення. Передбачена адміністративна відповідальність за порушення закону, в тому числі і для споживачів.