Енерговитрати по-європейськи: скільки в Німеччині споживають води, світла та газу

Останні роки в Україні питання рівня оплати різних енерговитрат і комунальних платежів – один з найбільш обговорюваних у суспільстві. Черговий пік найбільш гарячої дискусії припав на квітень 2017 р., коли Нацкомісія держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ) зробила спробу розділити оплату за постачання газу та послуги з його транспортування. У даному поділі немає нічого поганого – це європейська практика (Третій енергопакет). Але безліч запитань викликала саме схема, за якою це збиралася зробити НКРЭКУ. В результаті обструкції була піддана сама ідея поділу, а кількість політичних спекуляцій традиційно зашкалило.

Крім того, в Україні продовжують зростати тарифи на енергоресурси. Влада не в змозі прозоро обґрунтувати чому вони повинні бути саме такими, а не іншими. Таким чином даючи можливість опонентам (в 2018 р. буду чергові вибори до парламенту) постійно тримати градус «тарифних» спекуляцій. Як би там не було, очевидно одне – дешевими, як раніше, ці тарифи вже однозначно не стануть. Хто б не прийшов до влади, і щоб не обіцяв – досвід вперто каже про те, що знижувати ціни на енергоресурси ніхто не буде.

Тож українцям, в першу чергу, (звичайно, крім того, як збільшувати заробітки) треба думати про енергоефективність і можливості регулювання рівня енерговитрат.

Hubs пропонує фахівцям висловлюватися з цього приводу у форматі колонок, інтерв'ю, коментарів на сторінках нашого видання.

Раніше Hubs публікував досвід того, як німецькі домоуправители утеплюють свої багатоповерхівки. У новій колонці український емігрант в Німеччині, економіст Михайло Цукров продовжує ділитися німецьким досвідом у сфері енергоспоживання:

Розмір оплати за будь-який товар складається з двох частин: його ціни і кількості. І комунальні послуги не виняток. Але оскільки на ціну їх простий споживач може вплинути ну вже дуже незначно, то величина використаного світла, газу і води залежить тільки від нього. У цій статті я хотів би зробити огляд того, скільки в середньому комунальних послуг споживають жителі Німеччини і які методи для економії вони застосовують.

Електроенергія
Електроенергію треба економити. З цим ніхто не сперечається. Але як це робити правильно? Які дії призводять до справжньому зниженню споживання, а які ведуть тільки до марнування часу?

Для визначення оптимальної кількості споживання в Німеччині створено «Союз споживачів електроенергії» (Bund der Energieverbraucher). Його завдання безкоштовно допомагати всім бажаючим отримати інформацію, яка дозволяє оцінити наскільки оптимально ви використовуєте даний ресурс. На своєму сайті Союз призводить спеціальну формулу розроблену Міністерством економіки на підставі вивчення численних даних. Формула в кіловат-годинах (кВт⋅ч, kWh) показує середній рівень споживання сім'ї.

ВП= КПх200 + КолПрх200 + ПЛх9

ВП – величина споживання

КП – кількість електричних приладів

КолПр – кількість проживаючих

ПЛ – загальна площа квартири

Звичайно ця формула дає дуже приблизні дані. Наприклад, людина, старше 70 років, проживає один, витрачає на 20% більше електроенергії, ніж одинак до 30 років. Споживання в окремому будинку теж вище, ніж у багатоквартирному. Тому фахівці зробили приблизні розрахунки, що дозволяють відразу порівняти споживання в конкретному житло із середньорічним – див. нижче «Середньорічне споживання електроенергії в Німеччині, кВт*год».

Причому є ще такі градації. Наприклад, якщо сім'я з 3 чоловік споживає в рік від 2100 до 3000 кВт⋅ч, то це низьке споживання (у звичайному випадку). Цим можна пишатися. 3000-3600 кВт⋅ч – привід задуматися. Якщо понад 3600 кВт⋅ч – треба негайно вживати заходів по зниженню споживання.

Близько чверті електроенергії споживають телевізор, комп'ютер і пристрої зв'язку, 17% – холодильник, приблизно по 10% йде на світло і приготування їжі, 7% – на миття посуду, 13% – прання. І, що дуже цікаво, 16% на всякі непередбачені потреби. См. нижче «Усереднена структура витрат електроенергії за видами споживачів у Німеччині, %».

Ця структура, як і багато інформаційні матеріали в Німеччині (плакати, рекламні щити і т. д.), роз'яснюють шляхи економії. Тому і змінюють часто неэнергоэффективные телевізори і холодильники, нові печі, спеціальні душі. Все це результат боротьби за економію. Вибачте, але продавати за безцінь, а то й дарувати відмінно працюючий прилад, змушує мене не пихата гордість, а уперта логіка.

Вода
Незважаючи на те, що Німеччина належить до країн забезпеченою водою в достатній мірі, в країні ведеться постійна боротьба за її раціональне використання. За різними оцінками, за останні 15 років споживання води в Німеччині зменшилося приблизно на 10%, і, в даний час, становить близько 130 л на людину в день. Структура споживання виразно видно з наведеної нижче таблиці – «Усереднена структура витрат води за видами споживачів у Німеччині».

Зрозуміло, що це сильно усереднені цифри. У сім'ях з великою кількістю дітей вони на багато вище. У самотнього пенсіонера набагато нижче. Але вони наочно показують приблизну споживання.

Газ
Якщо використання води чи світла в річному обчисленні ще якось можна спрогнозувати, то на споживання газу для опалення впливає така кількість факторів, що величина опублікована в Німеччині, незважаючи на те, що є результатом обробки даних приблизно мільйона будинків і квартир, все одно є «середньою температурою по госпіталю».

Приблизний усереднений розрахунок свідчить, що тільки на обігрів 1 кв. м площі потрібно 140 кВт⋅ч або 14 куб. м газу. Розрахунки (у прив'язці до часу побудови жиль) показують наступні результати – див. нижче «Середнє споживання газу в Німеччині в рік у залежності від житлової площі, куб. м». Якщо є бажання перевести дані в таблиці кВт⋅ч, то показники потрібно помножити на 10.

Таблиця наочно показує, що споживання газу в квартирі багатоповерхового будинку на третину менше, ніж у житловому будинку такої ж площі. А санування будинку, як багатоквартирного, так і індивідуального знижує споживання енергії на половину. Так званий пасивний будинок зовсім на опалення потребує лише 10% енергії в порівнянні з індивідуальним будинком побудованим років 30 тому.

Я спеціально в даній статті не навів жодної цифри пов'язаної з Україною. Тому, що мені б не хотілося робити ніяких висновків. Є конкретна картина споживання у себе і в сусіда. А порівнювати і робити висновки кожен повинен сам.