Банкір: Іпотека зі ставкою більш ніж 15% є небезпечною для суспільства. Для кожної сторони цієї угоди

Іноземні банки масово полишають український ринок. Але, якщо раніше мова йшла про відносно невеликі фінустанови, то тепер з’явилися чутки про те, що з ринку тікає німецький Commerzbank (володіє банком «Форум», що входить до групи найбільших). Позбувся свого іпотечного портфеля на $1 млрд п’ятий за розміром Укрсиббанк (належить французькій BNP Paribas). Начебто під скорочення можуть потрапити Укрсоцбанк (італійська UniCredit Group) та ОТП Банк (угорська група OTP).

Новим поштовхом для згортання бізнесу іноземних банківських груп в Україні напевно стане загострення боргової кризи в країнах ЄС. Якщо бюджетні проблеми невеликої Греції змусять європейські банки сформувати додаткові резерви на 106 млрд євро, то боргова яма, в яку котяться Італія та Іспанія буде коштувати фінустановам Європи ще 1,5 трлн євро додаткових витрат на резервування. Не виключено, що в пошуках цих грошей міжнародні групи будуть намагатися ліквідувати значну частину своїх східноєвропейських, в тому числі українських, активів. Однак зробити це буде вкрай непросто. На ринку зовсім немає покупців на ці банки. Таким чином, іноземцям доведеться або віддавати своїх «дочок» за безцінь, або змиритися з їх існуванням та чекати на кращі часи.

Володимир Лавренчук є головою найбільшого в Україні банку з іноземними інвестиціями - «Райффайзен Банку Аваль». Тому саме його ми спитали, якою буде подальша доля „іноземців”, які будували свою стратегію на масштабному кредитуванні населення. Зараз таке кредитування у занепаді, і це ще одна причина для того, щоб згортати активність таких банків в Україні.

Вже кілька років йдуть чутки, що „Аваль” та інші банки виставлені на продаж. Весь цей час Лавренчук спростовує такі чутки. І справді, хто зараз готовий купувати такого велетня? Після кризи 2004 року колишні власники банку «Аваль» продали його за $1 млрд, пише ЕП. Потім вони напевно про це пожалкували, тому що у 2007 році за банк можна було отримати в кілька разів більше. Але зараз велике питання, чи дадуть за «Аваль» той самий мільярд.

– За три квартали цього року в вашому банку спостерігалося збільшення кредитного портфеля підприємств приблизно на 2,5 млрд грн., але в той же час портфель кредитів населенню скоротився на 1 млрд грн. Чому ви обрали таку кредитну політику?

– Як я вже казав, економіка незначною мірою, але все ж таки зростала. До вересня цього року ще ніхто не говорив про масштабну боргову кризу в Європі. Всі стратеги та аналітики дотримувались думки про те, що економіка ЄС поступово буде зростати на 1,5-1,9%. А це, в тому числі, і купівля товарів нашого експорту. Таким чином, надання корпоративних кредитів зростало.

Що стосується населення, то зменшення портфелю відбулося за рахунок погашення іпотечних кредитів, наданих нами ще до початку кризи. Близько 80% нашого роздрібного портфеля – це іпотека. Вона поступово погашається, однак нових кредитів на покупку житла ми практично не надаємо. По-перше, заборонені валютні кредити, а по-друге, гривня зараз занадто дорога для цього.

У нас був план – в IV кварталі розпочати масово відновлювати іпотеку в гривні. Нами вже була розроблена програма, набраний персонал, але коли ми побачили, що відбувається з вартістю гривневих ресурсів, то вирішили згорнути цю програму. Іпотека зі ставкою більш ніж 15% є небезпечною для суспільства. Для кожної сторони цієї угоди. Коли банки пропонують дохідність за депозитами більш ніж 15%, іпотечне кредитування не має перспективи.

– Наскільки успішним виявився ваш проект з кредитування населення готівкою?

– Навіть наші досягнення в цьому сегменті не змогли компенсувати зменшення іпотечного портфеля. Хоча тільки в цьому році ми видали біля 45 тис маленьких кредитів.

– Скільки це в грошах?

– Майже 700 млн грн.

– Як добре вони обслуговуються?

– По всіх кредитах з 1 січня 2010 погашення відбуваються навіть краще, ніж ми очікували. По населенню прострочення складає 0,7%, а по корпоративних клієнтах взагалі 0%. Це результат кращих контролів внаслідок централізації. Зараз рішення про видачу кредиту приймається тільки в головному офісі, а раніше це робилося на місцях.

– Укрсиббанк нещодавно продав колекторам іпотечний портфель на суму майже 1 млрд дол. У вас нема бажання зробити щось схоже?

– Наразі у нас немає таких проектів. Наші спроби працювати з колекторами були переглянуті в зв’язку з новим законом про захист особистих даних, що ускладнило можливість розкриття інформації про клієнтів третім особам. Крім того, нам не робили фінансово привабливі пропозиції. У нас є своя досить ефективна внутрішня служба збору кредитів.

– Те, що Укрсиб провів таку транзакцію не означає, що BNP Paribas згортає свою присутність в Україні?

– Ні, зовсім не означає. Ми теж вивчали можливість проведення аналогічної угоди, але вирішили, що особисто нам вона не вигідна.

Але я не хотів би, щоб по ринку пішли чутки, що ми згортаємось, коли ми продамо, наприклад, мільярд. В такому продажі теж є свої плюси. Це покращує адекватність капіталу, знижує долю поганих активів банку, економить час. В середньому стягнення іпотечної застави через суд займає 2-3 роки, 5-7 судових засідань, велика кількість непрямих витрат. Все це треба рахувати.

– Рівень вільної ліквідності в вашому банку понад 7 млрд грн. Чому ви не використовуєте ці гроші на кредитування?

– Дайте хороших клієнтів, і я переадресую ці гроші…