Олександр ЛУЦЬКИЙ: “Плануємо проводити аукціони не лише з продажу земельних ділянок, а й з продажу права оренди”
— Чи проводитимуть у цьому році земельні аукціони?
— Попри те, що законодавчо земельні аукціони не виписані законом у тому порядку, в якому повинні були б, і проведення їх представляє нині певний ризик, ми пішли на те, що до прийняття різних законів будемо їх у Києві організовувати. Тобто за нашими планами у кінці лютого на початку березня винесемо перший майданчик на аукціон. Законом визначено, що частина надходжень (10 відсотків) іде до держбюджету, решта — у місцевий. При цьому витрачати ці гроші можна тільки на розвиток міста. Ділянки землі було оцінено до кризи, і знизити ціну не в наших силах і не в наших інтересах. Чи купуватимуть їх за такими цінами, дуже серйозне питання. Ми готові виставити на аукціон першочергово 7 майданчиків, друга черга — 27 майданчиків, а надалі — більше.
— Чи будуть якісь новації під час аукціонів?
— Так, плануємо проводити аукціони не лише з продажу земельних ділянок, а й з продажу права оренди. Замість грошей плануємо використовувати відсотки орендних ставок. На сьогодні законом орендні ставки визначено в діапазоні від 3 до 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Наприклад, у певному місці орендна ставка становить 4 відсотки — ми можемо провести аукціон і в результаті довести цю ставку, скажімо, до 8-9 відсотків, а місто на весь термін оренди отримуватиме дуже хороші гроші. З моєї точки зору, оренда вигідніше — земля залишається під контролем Київради, у власності територіальної громади, а гроші надходять до бюджету міста дуже серйозні й постійно. На них можна розраховувати і планувати.
— Наразі процедура оформлення землі може розтягнутися на роки. У чому проблема, невже не можна пришвидшити цей процес?
— Згідно з земельним законодавством, для того, щоб зробити правильно, потрібно зібрати висновки і погодження міських і державних служб — ГоловКиївархітектури, санстанції, екологічної служби, охорони спадщини. З особливо цінних ділянок (землі історико-культурного, рекреаційного призначення, водного та лісового фондів) потрібно отримати також узгодження державної землевпорядної експертизи, яку проводить Держкомзем України. Крім того, постійно вносяться зміни і доповнення до законодавчих та підзаконних нормативних актів, що й призводить до подовження термінів видачі дозвільної документації.
— На вашу думку, цей список нині оптимальний чи його варто скоротити?
— 5 листопада минулого року вийшов дуже хороший закон, який спробував спростити порядок надання землі. У 2008 році було 5 втручань у земельне законодавство, і кожного разу було все гірше. У 2009-му — двічі, і тільки останній раз —5 листопада — було ухвалено нормальний закон, де є стаття, яка зобов’язує створити при місцевих державних адміністраціях комісію у складі представників усіх служб, які погоджують проекти відведення землі. Ця комісія протягом трьох тижнів має дати свій висновок. Тут реалізовано ідею створення “єдиного вікна”.
Це повинно було б уже зроблено, але, на жаль, Кабінет Міністрів, з ініціативи Держкомзему, трошки це все відстрочив. Відповідно до ухваленої Кабінетом Міністрів постанови, місцеві адміністрації зобов’язані створити цю комісію, забезпечити матеріально-технічне оснащення її діяльності. На міську адміністрацію покладено контроль за дотриманням термінів, але при цьому головою комісії повинен бути представник зовсім іншого відомства — Держкомзему. Це спроба не дати цим комісіям розпочати нормально і ефективно працювати, перекрутити законодавство, яке було спрямоване на скорочення термінів відведення землі. А наразі це займає від 9 місяців до кількох років.
— А щодо 10 соток землі громадянам, які визначено законодавчо?
— 10 соток під будівництво, плюс ще дозволено 1 сотку під гараж і 12 — для садівництва. Якщо ви хочете отримати землю, ваш обов’язок — знайти цю земельну ділянку. Ніхто вам її не знайде. Шукати будь-кому ділянки — це корупційні дії. Іншого шляху законодавець не придумав.
— Щодо об’єднань співвласників багатоквартирних житлових будинків. Наскільки проблемно їм зараз отримати у власність прибудинкову територію?
— Зовсім не проблемно. Якщо об’єднання оформлюють землю, то вони, як правило, оформляють її безплатно у власність. Таке право їм надано законом. Водночас, коли передаємо землю у власність, ми повинні бути свідомими того, що можемо закрити доступ до міських комунікацій, які проходять через земельну ділянку. З огляду на це, ми не маємо права передавати їм зайву землю. При цьому ОСББ практично в усіх випадках намагаються включити в межі своєї ділянки більше території, ніж реально потрібно для обслуговування будинку. Причиною тому є дуже маленький розмір земельного податку (для земель житлового фонду це 0,01 відсотка від нормативної грошової оцінки), і коли податок розкидається на кількість квартир, це будуть порівняно невеликі гроші.
— Як визначається прибудинкова територія?
— У тому-то і проблема, що прибудинкову територію ніхто ніколи законодавчо не визначав, і нормативів відповідних немає. Зазвичай люди посилаються на той Генплан, який був під час будівництва будинку. Вони чомусь вважають, що цей Генплан і визначає межі їхньої прибудинкової території, хоча насправді це не так. Прибудинкова територія визначається тільки проектом відведення земельної ділянки. А розмір оплати за землю визначається згідно з нормативною грошовою оцінкою, яку розробляв Київпроект і стверджувала Київрада. Останню таку оцінку було зроблено в 2007 році. Скажу більше, на передостанньому пленарному засіданні сесії Київради депутати вирішили переглянути цю оцінку у бік її зменшення, оскільки вона визначалася в докризовий час і розраховувалася з урахуванням перспективного зростання цін на землю. Нині ж економічна ситуація змінилася. ОСББ, за законом, можуть одержувати землю і в оренду, а не у власність. Але тоді ціна буде дуже високою. Більшість ОСББ без проблем отримують землю у власність. Запитання можуть виникати лише в центральних районах. Наприклад, на вулиці Горького ОСББ наразі оформляє землю і хоче, щоб до них потрапив дитячий майданчик, а ним користуються й мешканці з інших будинків. Якщо це буде їхня власність, то вони можуть перекрити туди доступ для цих мешканців. Місто дуже уважно відстежує і аналізує такі ситуації.
