Попри економічну кризу, в столиці відводитимуть землі під об’єкти соціально-економічного призначення. Практично завершено роботи для визначення ділянок під готелі, стадіони, транспортні розв’язки, передбачені програмою підготовки до Євро-2012. З нового року в столичному Головному управлінні земельних ресурсів почне діяти спрощена дозвільна система. Щоправда, у міста ще чимало проблем із передачею землі від Київської області, проведенням земельних аукціонів. Про це "Хрещатику" розповів виконувач обов’язків заступника голови КМДА та виконувач обов’язків заступника начальника Головного управління земельних ресурсів Олександр Луцький.
— Днями мер дозволив підприємцям скуповувати землю за спрощеною системою. Наскільки це може підтримати бізнесменів у період економічної кризи?
— Безумовно, це стане значною підтримкою для бізнесу. Проект нового порядку продажу вже передано нами до Київради за дорученням міського голови. Цей порядок відповідає процедурі купівлі землі, яка чітко визначена законодавством. Щодо ціни продажу, то є незалежні компанії, які мають ліцензію Держкомзему. Вони несуть кримінальну відповідальність за оцінювання земельних ділянок. Рішення щодо куплі-продажу земельних ділянок ухвалює сесія Київради. Окрім цього, збираються висновки державних служб щодо можливості продажу ділянки. Тобто з’ясовують, чи розташована ділянка в зоні, де дозволено здійснювати будь-який продаж, умови продажу. Насамперед це стосується заповідних територій, парків, скверів, ландшафтних і інших природоохоронних зон. Тому в обов’язковому порядку мають бути відповідні висновки екологів, служб охорони пам’яток. Якщо буде дотримано всіх цих процедур, ми з радістю продамо ділянку. Окрім цього, фірми, які несуть кримінальну відповідальність за експертну оцінку, мають одержати позитивний висновок державної землевпорядної експертизи в Держкомземі. Тож процедура отримання дозволів настільки чітко виписана законодавчо, що змінити її, на жаль чи на щастя, неможливо. Отже, землю продаватимуть тільки таким чином, як це прописано в Законі та рішеннях Київради.
— Наскільки в столиці прозорішою стала система продажу землі в порівнянні з минулими роками?
— Повторю ще раз, процедура продажу чітко виписана в Законі. І ми крок за кроком виконуємо все, що написано в головному документі. Тому наскільки прозоро це питання висвітлено в Законі, настільки ця система є прозорою. Ми, чиновники, як і всі громадяни України, маємо ретельно виконувати всі букви Закону, що ми й робимо. Якщо закон і система не прозорі, то їх потрібно змінювати, що ми також у порядку законодавчої дисципліни намагаємося робити. А якщо в документі щось виписано не так, як нам хотілося б, то це вже не наша вина, а наше лихо.
— Щодо проведення в Києві земельних аукціонів. Скільки їх відбулося в 2008-му, і скільки заплановано на наступний рік?
— На жаль, нинішнього року земельні аукціони не принесли до міського бюджету жодної копійки, і столиця понесла чималі збитки. Вони не відбулися через єдину причину: Земельним кодексом України передбачено, що порядок проведення таких аукціонів, фірми, які мають на те право, повинні визначатися законодавством. Однак протягом нинішнього року відповідне законодавство так і не з’явилося. А постанову Кабінету Міністрів України з цього питання Конституційний суд визнав незаконною. Наша вища влада не спромоглася у 2008 році ухвалити правильний порядок проведення аукціонів і затвердити ліцензійні умови на їхнє проведення.
— Щодо запровадження в Головному управлінні земельних ресурсів спрощеної системи одержання дозволів. Що ви робите для того, щоб уникнути довгих черг і хабарів?
— Для того, щоб не допустити хабарництва і корупції, з нового року ми запроваджуємо в Головному управлінні земельних ресурсів систему платних послуг на ожержання різноманітних дозволів. Людина прийшла до нас, офіційно заплатила кошти, і їй визначили терміни отримання потрібного документу. Враховуючи оголошені на міському рівні заходи по боротьбі з корупцією, такі кроки є досить суттєвими. Наразі готова система тарифікації, яку мер уже підписав.
— Які земельні перспективи очікують столицю найближчим часом?
— Плануємо чимало. Хоча у зв’язку з економічною кризою в державі суттєво знижується попит на землевідводи, купівлю землі. Наприклад, починаючи з жовтня кількість кадастрових справ, які готували на розгляд сесії Київради, зменшилася вдвічі. Це говорить про те, що багатьом киянам сьогодні не до оформлення земельних ділянок. Для більшості наразі головне, як пережити кризу. Хоча я переконаний, що земля — це тимчасово відкладений попит. Тобто, як тільки вдасться подолати кризу, знову повернуться до землі, адже це той базис, на якому тримається все будівництво і тягне за собою розвиток всіх сфер народного господарства. Переконаний, скільки б це не тривало, але рано чи пізно це закінчиться, і ми зможемо знову за рахунок землі поповнювати міський бюджет.
— Враховуючи економічну кризу, чи будуть відводити землю насамперед під будівництво соціального житла чи об’єктів соціального призначення?
— Такі програми в місті є, і ми з задоволенням допомагатимемо вирішувати це питання. Бо, як каже мер Києва Леонід Черновецький, це важливо і потрібно робити. Тобто, якщо в міському бюджеті закладатимуть кошти на соціальне житло, ми обов’язково сприятимемо виконанню всіх соціальних програм.
— А що ви скажете про спорудження в Києві об’єктів під Євро-2012?
— Щодо надання землі, ми з цим завданням уже впоралися. Під Євро-2012 практично всі землевідведення наразі завершено. Це стосується насамперед будівництва готелів, ресторанів, транспортних і спортивних об’єктів. Якщо виникнуть нові об’єкти, ми оперативно відреагуємо на це, адже всі єврооб’єкти для столиці є першочерговими.
— На останній сесії Київради одну з земельних ділянок, а це була зелена зона, передали під будівництво. Чи не очікує така доля й інші зелені оази?
— У 2005 році колишній мер Києва Олександр Омельченко, несподівано зрозумівши, що не по-господарськи розбазарив чимало зелених зон у місті, дав команду: будь-які ділянки, вільні від будівництва, віднести під парки і сквери. Таким чином в столиці з’явилося понад 500 га землі, які не є зеленими зонами насправді, а лише на папері. Через це коригують Генеральний план міста розвитку Києва і якщо з’ясують, що деякі з цих місць фактично не зелені зони, то в такому разі можливе землевідведення під будівництво. Якщо всі служби вирішили, що такий варіант можливий і доцільний, тоді землевпорядну документацію може розглянути Київрада.
— Останнім Генпланом міста передбачено передачу столиці землі з Київської області. Яких домовленостей досягнуто?
— На жаль, ніяких домовленостей не досягнуто. Все зупинилося на стадії розмов, нарад. А рішень ніяких не ухвалено, хоча вони дуже потрібні. В Києві чимало проблем, які мають вирішувати частково за рахунок територій Київської області.
— Маєте на увазі передачу земель не лише під житлове будівництво?
— Звичайно. Насамперед нові території потрібні для кладовищ, водопостачання. Це не стосується передислокації столичних підприємств до області. Бо це договірні рішення. Навпаки, люди в невеличких містах мають робочі місця. Ми ж переймаємося проблемними об’єктами, які потрібні місту першочергово. Саме від цього і формуємо нові межі міста, які повинна розглянути і затвердити Верховна Рада України.
