У Києві практично не лишилося місць для комплексної житлової забудови. Водночас сьогодні на кожного зареєстрованого киянина припадає 21,3 квадратних метра житла, а в Стратегії розвитку Києва до 2025 року ця цифра має становити 27,5 квадратних метра. Зрозуміло, що без комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду такого показника не вдасться досягти. Водночас чиновники кажуть, що розпочати масштабний проект вдасться не раніше 2013 року — за цей час потрібно внести зміни до законодавства, які зроблять зрозумілими правила гри і для інвесторів, і для потенційних переселенців.
Нещодавно у столиці представили для обговорення проект Стратегії розвитку Києва до 2025 року, пріоритетом якого є якість життя киян. Один із пунктів цієї програми — забезпечення мешканців міста доступним і комфортним житлом. У 2025 році граничний обсяг будівництва в межах мегаполісу становитиме до 45 млн квадратних метрів. Як пояснив начальник КО “Київгенплан” Сергій Броневицький, це гранична місткість для житлової забудови за нинішніх меж міста. Водночас цілком реально звести за цей час 28 млн нових квадратних метрів. Тридцять відсотків запланованого обсягу житла можна спорудити завдяки ущільненню нинішньої забудови “точковим методом”, ще частину — на територіях, що сьогодні займають промислові підприємства, а щоб повністю виконати план, потрібно реалізовувати проекти реконструкції застарілого житлового фонду.
Розмови про реконструкцію хрущовок і старих панельок тривають у місті мало не з початку 2000 року. Кілька разів у 2005-му закордонні інвестори погоджувалися взятися за цю справу. Різноманітні інститути й організації розробляли проекти та схеми реконструкції кварталів застарілого житлового фонду, проте на сьогодні роботи тривають лише на Соцмістечку. Але це мікрорайон так званого барачного типу із дво-, триповерховими будівлями, тож не є показовим прикладом для програми модернізації хрущовок. Крім того, за даними офіційного сайту КМДА, функції замовника на цих об’єктах виконує КП “Житлоінвестбуд-УКБ”, а фінансує роботи компанія “Житло-інвест”, що підпорядковується Головному управлінню житлового забезпечення КМДА. Водночас і в Москві, і в Санкт-Петербурзі, і в країнах колишнього соцтабору, де вдалося розв’язати проблему, справою займаються приватні інвестори. В Україні, зокрема і Києві, будівельні компанії відлякує законодавча база, яка нині цілковито на боці мешканців, а також те, що в нас немає дешевих іпотечних кредитів, які б дали змогу киянам купувати комфортне житло в новобудах.
Нещодавно голова КМДА Олександр Попов заявив, що сьогодні у Києві немає можливостей для комплексної реконструкції хрущовок. “Цей проект має бути економічно привабливим для інвесторів, бо якщо ми “переведемо” його на міський бюджет, то це не дасть бажаних результатів”,— сказав Олександр Попов. Найімовірніше реконструкція столичних хрущовок може розпочатися у 2013 році, коли, за прогнозами будівельників, галузь вийде на докризові обсяги будівництва житла. За словами Сергія Броневицького, цей тайм-аут треба використати для внесення змін до законодавства, зробити прозорими правила гри як для інвесторів, котрі хочуть займатися реновацією територій, так і для тих, хто мешкає у хрущовках.
